Середа, 13.12.2017,  02:54



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Методичні орієнтири [128]
даний розділ пропонує пояснення щодо застосування методів і прийомів навчання
Привітання, поздоровлення із святами [29]
Цей розділ допоможе Вам порадувати близьких і знайомих із святами.
Щоб урок був цікавішим.... [208]
Всяка всячина, в тому числі вікторини, диктанти, до уроків.
Гіперуроки [4]
Авторські розробки повних уроків
Уроки історії [23]
методичне забезпечення уроку
Уроки світової літератури [67]
методичне забезпечення уроку
Класному керівнику [405]
Класний керівник тут відшукає методичні поради, години спілкування, сценарії свят, анкети, психологічні тренінги...
Предметні тижні [36]
матеріали до проведеня предметних тижнів історії та світової літератури
Моїм учням... [160]
Все, про що ми говорили і не говорили на уроці. Все, що допоможе вам краще засвоїти матеріал і отримати відповідну оцінку
Майстер-клас [13]
методичні матеріали та план роботи майстер-класу "Мультимедійні технології в навчальному процесі"
Уроки правознавства [24]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Уроки світової літератури
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)

Тема : Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму в поемі Верґілія «Енеїда»

 Тема : Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму в поемі Верґілія «Енеїда»

Мета : продовжити роботу над виразним читанням уривків із поеми «Енеїда»; розвивати навички порівняльного аналізу твору, вчити переказувати уривки з художнього твору; розвивати уміння вдумливо, уважно читати; виховувати повагу до доблесті, патріотичного служіння державі.

 

Обладнання: презентація, відеоролик про життя Вергілія,  тексти уривків поем Вергілія та Гомера.

 

 

 

Хід уроку:

1.      Організація навчальної діяльності.

2.      Перевірка домашнього завдання.

Ø  Бесіда

— Назвіть хронологічні межі існування римської літератури.

— Чому період правління Августа називають «золотою добою» літератури?

— Розкажіть історію походження загальної назви меценат. Що це слово означає в наш час?

Ø  Перегляд відеоролика

— Хто ж він, Вергілій, який отримав таку неоднозначну оцінку?

— Що ми знаємо про Вергілія?

— Назвіть найголовніші твори Вергілія.

3.      Етап орієнтації

Ø  Перегляд відеоролика

— Чи можна Вергілія назвати пророком?

Ø  Бесіда

— Яка міфологічна основа твору?

— У чому полягає особливість композиції поеми «Енеїда?

— Якою була мета написання поеми Вергілія «Енеїда» ?

Ø  Перегляд відеролика

4.      Етап визначення мети.   

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з безсмертною «Енеїдою» та відшукаємо спільні і відмінні риси з Гомерівською «Іліадою» та «Одіссеєю».         

5.      Етап проектування.

6.      Етап організації і виконання плану роботи

Ø  Слово вчителя

— Поема Вергілія «Енеїда» була задумана як римська «Іліада» та «Одіссея». Взірцем для автора були поеми Гомера, з яким поет нібито змагався. Перші 6 пісень «Енеїди» наслідують «Одіссею» Гомера. Вергілій розповідає в них про подорож і пригоди Енея дорогою до Італії. Друга частина поеми нагадує «Іліаду» Гомера: мова йде про битви, у яких беруть участь герої. Писати твори «на замовлення» складніше, ніж «за натхненням». Однак, за влучним висловом однієї французької дослідниці, створюючи «Енеїду», «Вергілій гріб проти течії, постійно оглядаючись на Гомера». Уже сучасники називали його «римським Гомером».

 

У книзі 1 поеми  «Енеїда»  Верґілій говорить про божественне походження Енея, яке виявляється навіть у портреті героя: «Став тут Еней, засіяв серед яс­ності сонця, на бога вродою й постаттю схожий; бо мати подбала кучері буйні та юності блиск дарувати пурпурний, Радість в очах і вогонь запалила» (рядок 590). А далі у творі розкривається божественна місія героя, пов'язана із заснуванням нової держави («...пенатів від ворога вирвав»). Оскільки «пенати» — це боги до­машнього вогнища, а також цілої держави, то Еней врятував від ворогів нову дер­жаву. А дії його спрямовуються самими богами. Так у поему входить тема Риму, що посідає важливе місце у творі.

Ø  Робота з текстом заспіву

— Який шлях мав пройти Еней? (Із Трої до берегів Італії.)

— Хто має допомогти Вергілію розповісти про пригоди Енея?

— Які боги та міфічні герої згадуються в зачині? (Юнона, Паріс, Ганімед (цей красень був викрадений Юпітером і став його виночерпієм на Олімпі), Ахілл, пенати (боги-охоронці домашнього вогнища, покровителі цілої держави, а також окремої людини та ЇЇ праці).)

— Які міфологічні міста названі в пісні? (Альбалонга  -древнє італійське місто, засновником якого був син Енея Асканій), Карфаген, Троя.)

— Як у поему входить мотив долі, традиційний для античної літератури?  Знайдемо в тексті. (У кінці заспіву з'являється мотив долі (фатума): «Пасерби Долі, вони усіма блу­кали морями. Стільки страждання лягло на підвалини Римського роду!» Так під­креслюється, що мандрівка Енея сталася з волі богів і змінити щось було немож­ливо.) .

Ø  Порівняння заспівів поем Гомера та Вергілія

Поема «Іліада»

ЗАСПІВ

(пісня 1, вірші 1–10)

Гнів оспівай, о богине, Ахілла, сина Пелея,

Пагубний гнів, що лиха ахеям багато накоїв:

Душі славетних героїв навіки послав до Аїду

Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу

Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась,

Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами

Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий.

Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки?

Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко,

Пошесть лиху він на військо наслав...

Поема «Одіссея»

ЗАСПІВ

(пісня 1, вірші 1–21)

Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго

Снігом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,

Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,

В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею,

Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.

Ø  Бесіда

— Яку функцію виконують заспіви у всіх поемамах? (Заспіви в усіх трьох поемах виконують одну й ту саму функцію: повідомляють читачеві, про що піде мова у творі.

— Чим починаються заспіви? (Усі заспіви починаються зі звернення до Музи, що повинна надихнути на оспівування подій, яким буде присвячена поема:

«Іліада»: «Гнів оспівай, о богине, Ахілла, сина Пелея».

«Одіссея»: «Музо, повідай мені про бувало мужа...»

 «Енеїда»: «Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко...»

Ø   Слово вчителя.

У своїй поемі Верґілій, так само як і Гомер, звертається до теми пророцтва. Але якщо в поемі Гомера йшлося про долю Одіссея, то у творі Верґілія суть про­роцтва зовсім інша. Мова йде не про особисту долю Енея, а про те, що він має за­снувати нове царство і ця місія вимагатиме від нього великих зусиль.  У книзі 6 кораблі Енея прибувають до міста Куми, а як відомо з легенд, поруч з ним знаходився вхід у підземне царство Плутона, бога мертвих. Разом з віщун­кою Сивілою Еней спускається в його похмурі глибини. Вони преправляються че­рез пекельні ріки, проходять повз «поля смутку», де блукають тіні померлих, «ниви героїв», чорний Тартар, бачать страшні муки грішників. Нарешті Еней із Сивілою досягають блаженних Єлісейських полів, «краю радощів», де їх зустрі­чає Анхіз, який і відкриває синові пророцтво.

Ø  Бесіда за прочитаним «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму».

— Якою була зустріч батька та сина?

— Якими словами розпочинає своє пророцтво Анхіз?

— Яке майбутнє Анхіз пророкує своєму синові? (Він показує Енеєві його на­щадків — славетних римлян, починаючи з Ромула, засновника Рима, і закінчую­чи Марцелом, племінником та зятем Августа.)

— Як у поемі говориться про божественне походження римських імператорів? Зачитайте ці рядки. ( «Але поглянь-но очима сюди обома і на плем'я Римлян своїх подивись: Цезарь і рід увесь Юлійський з'явиться тут він колись попід віссю великого неба».)

— Як Анхіз говорить про майбутню славу Риму, його володарювання над сві­том? ( «... наш Рим величавий огорне міццю і владою землю, а духом сяг­не до Олімпа».) .

Ø  Слово вчителя.

У поему «Енеїда» Верґілія входить ще одна гомерівська тема, пов'язана з мо­тивом щита. Вона виникає в книзі 8, коли описуються приготування рутулів і тро­янців до війни. Особливо детально автор зупиняється на опитові щита Енея. Відо­мо, що цей щит для свого сина Венера попросила викувати Вулкана. бога вогню та ковальства у давніх римлян.

Ø  Бесіда за питаннями.

— Прочитати початок книги «Щит Енея» та прокоментувати його.   

— Які моменти з історії Риму відобразилися на щиту? (На щиту відобрази­лися найяскравіші епізоди легенди про заснування Риму; про те, як засновники Риму викрали сабінянських жінок, щоб одружитися з ними і будувати місто для нащадків.; як гуси, стривожені шумом за стінами Риму, знявши ґелґіт, збудили римлян і тим самим врятували місто від нападу галлів. Зобразиш на щиті й май­бутні битви та перемоги захисників Риму, діла Августа в утвердженні імперії.)

— Яке враження справив щит на Енея? (У захопленні дивувався Еней ди­вовижним дарунком Вулкана», «В захваті він од майбутніх подій і, радіючи серцем, Взяв на своє рамено майбутність і славу-нащадків». Тобто Еней розумів, що схибити у борні він  просто не має права.)

— Яким зображено майбутнє Риму в останніх описах щита?

— Яка тематика зображених на щиту картин? (Основні 7 картин — ус­лавлення імперії.)

Ø  Творче завдання.

—Назва уривка є досить красномовною. Яку літературну параллель можна провести? (Щит Ахілла, описаний в «Іліаді»)

—Пригадайте, що було зображено на щиті Ахілла? (Сцени мирного та воєнного життя)

— Зробимо висновки про описи щитів Ахілла з поеми Гомера «Ілліада» і Енея з поеми Верґілія «Енеїда».

Ø  Коментар учителя.

На Щиті давньогрецького героя Ахілла, як відомо, відображені  картини життя давніх еллінів, їх уявлення про світобудову.

На щиті Енея художньо зображено майбутні подвиги Енея й велич­не майбутнє римської держави: «Саме на ньому володар вогню у пророцтві умі­лий, знаючи будучність, вирізьбив славні діла італійців, Римські тріумфи і ціле потомство прийдешнє...» (рядки 625—630). Тобто опис щита у Верґілія має гли­боке ідейне навантаження. Воно яскраво свідчить про особливості ідейної спрямо­ваності поеми — поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму.

Ø  Я художник….  (СЛАЙД)

  1. Як художник зображує Енея? Чи співпадає Ваше уявлення про героя з автором картини?
  2. Про які риси характеру Енея свідчить його постава?
  3. Що таке патріотизм? Чи можна Енея назвати патріотом?
  4. Відомо, що головним героєм поеми «Іліада» є Ахілл. «Одіссеї» — Одіссей. Як на вашу думку, чи можна вважати Енея головним героєм поеми «Енеї­да»?

(Ні, виходячи з провідної думки поеми (звеличення Риму) головним героєм ,й поеми Вергілія є не Еней, а Рим, оскільки поема писалася з метою звеличення Римської держави. А Еней є ідеальним, римлянином. Недарма автор для характе­ристики Енея вживає епітети «благочестивий», «побожний». Під цими словами слід розуміти і те, що він є щирим шанувальником богів, зразковим громадяни­ном з високим почуттям, обов'язку, ніжним сім'янином, людиною справедливою і жалісливою до інших. Еней, на відміну від Гомерового Одіссея, покірний голов­ному богові Юпітеру, віц прагне якнайшвидше виконати його волю. У покорі ви­щій волі, крім іншого, втілилися характерні риси християнської моралі, що Пос­тупово формувалися в Римі.)

 

Ø  Робота з таблицею «Схожість та відмінність поем Гомера та Вергілія»

Схожість

Відмінність

Використання міфологічних сюжетів, образів, вплив богів на долю героїв.

Утвердження ідеї Римської державності.

 

Подорожі Енея — подорожі Одіссея.

Еней — ідеал героя-римлянина.

Битви Енея — битви Ахілла.

Використання фактів і легенд римської історії.

Епічний стиль.

Поєднання міфу та сучасності.

 

Ø  «Енеїда в мистецтві»

Демонстрація епізодів презентації

Ø  Робота в групах «Енеїда в літературі»

1 група

 «Енеїда» довго була зразком «героїчного епосу» і в Римі, і в лі­тературах нової Європи («Звільнений Єрусалим» італійського поета Т. Тассо, «Лузіада» — португальского поета Луїса Камоенса та ін.). Середньовіччя складало про Вергілія казки, змальовуючи його муд­рим чарівником. Данте уславив поета в своїй «Комедії» як символ «земної мудрості». У XVIII ст. Вольтер вважав найбільшою із заслуг Гомера те, що його наслідував Вергілій. У XIX ст. мистецтвом Вер­гілія захоплювалось багато французьких письменників — від Вік­тора Гюго до Анатоля Франса.

 

2 група «Поема Верґілія „Енеїда" і Україна».

В Україні знайомство з творчістю римського поета почалося в XVII ст., проте безпосереднє сприйняття Верґілія відмічене з травестійних переробок у XVIII ст. Першою спробою інтерпретації верґілієвого тексту українською мовою дослідники вважають переклади «Буколік» (1767-—1776 рр.) колишнім вихованцем Києво-Могилянської академії А.К. Лобисевичем.

На початку XIX ст. Верґілій входить в Україну через посередництво росій­ської літератури та мови. У 1869 році український поет С. Руданський перекла­дає першу пісню «Енеїди», надмірно українізувавши текст. Уявлення українських читачів про Верґілія доповнює і поглиблює своїми перекладами та коментарями І. Франко. У 1882 році І. Франко редагує збірку маловідомого поета-перекладача О. Шухевича, а через рік виходить книга «Переводь й подражания Осипа Шухевича», яка містить «Георгіки» і дві еклоги «Буколік» Верґілія. У 1850р. вий­шов переклад початку другої книги «Енеїди», зроблений галицьким письменником Гр, Бондаренком. . .

3 група

У XX ст. знайомство українського читача з творчістю Верґілія пов'язане з іменами І. Стешенка, М. Зерова, А. Білецького, М. Білика. Так, І. Стешенко переклав майже половину пісень «Енеїди», М. Зеров — І і IV еклоги «Буколік», уривки з «Георгік», зробив повний переклад «Енеїди». Частину IV книги «Енеїди» («Кохання Дідони») переклав А. Білецький. У 1972 році вийшов повний переклад «Енеїди» Верґілія, здійснений М. Біликом, а відредагований Б. Теном.

Ø  Слово вчителя «Енеїда» І. Котляревського

Травестій­ний жанр (від італ. - перевдягати) - жанр, в якому використовується сюжет певного твору для зобра­ження зовсім іншого, ніж в оригіналі, життя

Чітко визначений сюжет, тенденційність, деяка схематичність твору Вергілія стали джерелом численних пародіювань. Але справжнім бумом серед всіх наслідувань Вергілія стала «Енеїда» І. Котляревського. І.П.Котляревський свою літературну діяльність розпочинає з травестування античного першотвору (90 р. XVII] ст.) і займається роботою близько 30 років. "Енеїда" І.Котляревського належить до травестій­ного жанру. Героїчний зміст оригіналу письменник подає в зниженому, жартівливому плані. Отже, сюжетну основу для свого твору І.Котляревський, добре обізнаний з античною літературою (знав латинську мову і читав в оригіналі), взяв з "Енеїди" Вергілія, але наповнив особливим тематичним та ідейним змістом, перевдягнувши Енея та його друзів в козаків.

7.      Етап контрольно – оцінювальний.

Ø  Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

(учні вибирають питання і дають на них відповіді)

-          Найбільше мене сьогодні вразило….

-          Єдине, що мене тепер дивує…

-          Раніше я думав (ла), що …….. , а тепер вірю, що…

-          Сьогоднішня тема пов'язана з моїм досвідом тим, що…

-          Я хотів (ла) б більше почути про….

З того, що ми сьогодні вивчили, мені справді допомогло…

8.      Підсумок уроку.

ВЕРГІЛІЙ

Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий,

З дитинства ніжного колисаний селом,

Звеличив кий і плуг, і мідний шолом,

І знісся до вершин нечуваної слави.

Бо крізь огонь і дим усобиці іржавий

Побачив кращий вік і проспівав псалом,

Як спочиває світ під цезарським орлом

У лагіднім ярмі безсмертної держави.

Той час минув — і Рим, і цезарів діла

Рука історії до трун поволокла,

Де сплять усіх часів ілюзії й корони.

Та він живе, і дзвін гучних його поем

Донині сниться нам риданнями Дідони,

Бряжчанням панцирів і сплесками трирем.

(М. Зеров)

9.      Домашнє завдання

 

Міні-твір:

? Що допомогли мені зрозуміти давні римляни і греки?

Категорія: Уроки світової літератури | Додав: uthitel (01.12.2012)
Переглядів: 10925 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2358

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2017

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів