Неділя, 11.12.2016,  14:51



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Історія України [12]
уроки за особистісно зорієнтованою методикою
Всесвітня історія [11]
уроки за особистісно зорієнтованою методикою

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Уроки історії » Історія України

Тема: Радянсько-польська війна і Україна

Тема : Радянсько-польська війна і Україна

Мета : охарактеризувавши причини, хід та наслідки радянсько-польської війни, визначити, яке місце посідала Україна у військово-політичних подіях даного періоду; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «радянсько-польська війна», «Варшавська угода», «Ризький мир».

Обладнання: ілюстрації, схеми, таблиці, карти, мультимедійний проектор для роботи з ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій радянсько-польської війни;

• показувати на карті місця основних подій та військових дій періоду радянсько-польської війни;

• характеризувати польський режим на українських землях;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями війни та давати їм характеристику;

б) з’ясовувати наслідки радянсько-польської війни для України.

 

                                              Хід уроку:

  1. Організація навчальної діяльності.
  2. Перевірка домашнього завдання.

Інтерактивна розминка

  1. Етап орієнтації

1. Коли і за яких обставин була утворена Польська держава?

2. Які відносини складалися між новоствореною Польською державою та Директорією? Між Польською державою та ЗУНР ?

3. Чим закінчилася війна між Польщею та ЗУНР ?

4. В якому становищі перебували українські землі наприкінці 1919 — на початку 1920 р.?

  1. Етап визначення мети.

(робота зі слайдом)

- Чим дана тема може стати вам цікавою? В чому її актуальність?            

  1. Етап проектування.

 

  1. Етап організації і виконання плану роботи
  • Вступне слово вчителя

Польська держава виникла восени 1918 р. Диктаторську владу здобув Й. Пілсудський, який ставив за мету відновлення Польщі в кордонах 1772 р. Тому в 1919 р. польські війська зайняли основну частину Білорусії й українські землі до річок Збруч і Горинь. Уряд радянської Росії неодноразово звертався до польського уряду з пропозиціями мирного врегулювання питання про кордон. Перешкодити просуванню польських військ він не міг, бо всі сили були кинуті на боротьбу з арміями Колчака і Денікіна.

  • Прогнозована діяльність

Поміркуйте, яку роль відігравали українські землі в радянсько-польському протистоянні?

  • Слово вчителя

28 січня 1920 р. Раднарком Росії передав по радіо заяву про основи політики щодо Польщі, у якій запевнялося, що червоні війська не перетнуть існуючої лінії Західного фронту. Це можна було зрозуміти так, що лінія фактичного розмежування сил могла б стати основою при визначенні державного кордону в ході мирних переговорів. Адресовані Й. Пілсудському мирні пропозиції не завадили підготовці до війни.

27 лютого 1920 р. В. Ленін запропонував спрямувати усю увагу на Західний фронт і перевести туди все, що можна, з Сибіру та Уралу. У березні він поставив завдання перед Кавказьким фронтом щодо «якнайшвидшого перекинення максимуму військ на Західний фронт». Коли поразка денікінських військ стала очевидною, правлячі кола Польщі вдарили на сполох: збройний конфлікт з радянською Росією здався їм неминучим. США та Антанта дали згоду на термінову воєнну допомогу.

 Навесні 1920 р. збройні сили Польщі налічували 738 тис. чоловік, її армія стала однією з найбільших у Європі. 25 квітня 1920 р. поляки розгорнули наступ на радянську територію. За таких обставин українські землі стали ареною радянсько-польської війни.

  • Робота з ОК «Варшавський договір»

Вторгненню польських військ у радянську Україну передувало підписання представниками УНР і Польщі Варшавського договору. 21 квітня 1920 р. голова дипломатичної місії УНР А. Левицький та міністр закордонних справ Польщі Я. Домбський з метою створення єдиного антибільшовицького фронту підписали політичну й торговельно-економічну конвенції. До цього кроку главу польського уряду Ю. Пілсудського підштовхнуло

-бажання зняти бодай тимчасово проблему польсько-українського протистояння,
-спробувати відновити Польщу «від моря до моря»,
- сконцентрувати увагу та зусилля польського населення на розв’язанні зовнішніх проблем і цим загасити наростаючу соціальну напруженість у державі.
Свої аргументи на користь укладення угоди були і в С. Петлюри:
-перехід УГА на бік А. Денікіна суттєво послабив українське військо;
-продовження боротьби за відновлення в Україні влади УНР вимагало значних запасів зброї, боєприпасів, амуніції та хоча б тимчасових союзників.
-Союз з Польщею відкривав перспективи співпраці з Антантою.

(Помітка в зошитах дати договору) (21 квітня 1920 р.)

Робота зі схемою

1. Польська держава визнавала право УНР на незалежне існування.

2. Директорія і головний отаман С. Петлюра визнавалися найвищою владою в Україні.

3. Польща одержувала території Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини, Підляшшя, Полісся.

4. Польща зобов'язувалася не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України.

5. Гарантувалися національно-культурні права українського населення в Польщі, а польського — в Україні.

6. 24 квітня 1920 р. між Польщею та УНР було підписано військову конвенцію, яка стала складовою Варшавської угоди і передбачала спільні дії проти більшовицьких військ в Україні:

а) збройні сили С. Петлюри підпорядковувалися польському командуванню;

б) УНР давала згоду на підпорядкування залізниць польському управлінню і на спільну валюту;

в) утримання польських військ на території України покладалося на український уряд, а озброєння петлю­рівців — на польський.

  • Робота з документом

".. "поміч" шляхетської Польщі є юдове лобизання. І цим лобизанням на нову Голгофу віддається українська нація... Потоцькі, Браницькі, Грохольські не ради прекрасних очей отаманів дають свою "поміч", а ради свойого національного і соціального панування на Україні, ради маєтків, рал придбання колонії з Правобережжя, ради Одеського порту, ради українського хліба і цукру.. (В. Винниченко. "Лист до класово-несвідомої української інтелігенції").

Запитання

1.Чому ряд лідерів Української революції так негативно поставились до Варшавської угоди

2.Чи поділяєте ви таку оцінку Варшавської угоди? Чому?  Яка могла бути альтернатива Варшавській угоді?

  • Слово вчителя

Таким чином, Варшавська угода була негативно сприйнята в Україні, адже, згідно з нею, УНР майже повністю втрачала суверенітет і ставала маріонеткою в руках Польщі. Позиція С. Петлюри, який погодився на залежність від Варшави, щоб відстояти створену в 1917 р. УНР , засуджувалася багатьма українськими політичними діячами. Зокрема, М. Грушевський, О. Жуковський, М. Шаповал та інші лідери українського національного руху визнали Варшавську угоду юридично неправомочним актом.

Відмова уряду Й. Пілсудського від історичних прав на частину українських земель мала символічне значення. Навпаки, відмова С. Петлюри від урочисто проголошеної за його ж участю злуки УНР і ЗУНР була політичним актом. Для Й. Пілсудського було важливим те, що УНР заявила про відсутність у неї претензій на західноукраїнські землі. Отже, Варшавська угода мала принципові вади і недоліки.

• УНР опинялась в залежному від Польщі становищі.

• Суперечила Актові про злуку.

• Створювала умови для «законного» скасування ЗУНР .

• У межах Польщі залишалися українські землі: Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, Східна Галичина, частина Полісся

  • Робота з таблицею
    Варшавський договір фактично став трампліном для початку радянсько-польської війни. Вже 25 квітня 1920 року об’єднані польсько-українські військові формування (20 тис. польських і 15 тис. українських воїнів) перейшли Збруч і почали активні бойові дії.

Співвідношення сил сторін на початку війни

Показники

 

На території Білоруси

На території України

Червона армія

Польська армія

Червона армія

Польська армія

Особовий

склад

169 260

 

158 364

55 033

142 074

Кулемети 

1671

2043

1232

1994

Гармати

та міномети

421

562

236

588

Бронепоїзди

11

8

Бронеавтомобілі

38

18

31

Літаки  

22

24

29

  • Мозковий штурм
    • Охарактеризуйте співвідношення радянських і польських військ на початку війни.
    • Спрогнозуйте наслідки цих бойових дій
  • Самостійна робота з підручником

1.  Визначити  перебіг основних подій наступу польсько-українських військ

 2. На карті та на контурній карті показати напрямки наступу українсько-польських сил та територію  їм підконтрольну.

  • Робота з документом

"...У Києві поляки залишались п'ять тижнів... Радість від скинення радянської влади була великою. (Ієна цей раз у всіх було відчуття недовготривалості цієї влади... Через декілька днів після взяття ніста польські війська влаштували-парад. З притаманною їм любов'ю до помпи. Протягом декількох один різні роди військ маршем проходили по Хрещатику... Цивільної адміністрації поляки не завели, надавши у цьому всю повноту дій українцям. Верховний отаман С. Петлюра сформував новий кабінет  на чолі з В. Прокоповичем (автор. - на знак незгоди з Варшавською угодою прем'єр-міністр І. Мазепа І подав у відставку).

...В органах управління панував справжній хаос... Зовсім не налагоджувалось господарське життя... Дуже складною стала найелементарніша господарська операція - покупка провізії до обіду. Не тільки відсутністю грошей пояснювались складності господарського життя, а й наявністю різних валют. Циркулювала різноманітна кількість видів грошей: радянські, думські, українські, царські, керенки, польські марки. Українські поділялись на карбованці та гривні... Як раритети на базарах попадались різні види дзвінкої монети: золоті та срібні рублі... На кожен із цих 14 видів грошей був особливий, досить мінливий курс. І ціни на кожен товар були також різними відповідно до певного виду валюти... Базарні продавці мали бути справжніми професорами математики, щоб розбиратись у цьому фінансовому лабіринті... Курс навіть варіювався за соціальними верствами: у селян були свої уподобання, а у біржі - свої... Загальними фаворитами були гривні, царські та керенки...'" (Гольденвейзер А. "Із київських спогадів").

"...За час моєї дороги не приходилося мені попасти в село, в якому не нарікали би селяни нате, що їх польські жовніри граблять... агентами польської влади проводиться невпинно вивіз різного державного і навіть приватного майна... Цей вивіз носить на собі всі ознаки звичайного грабіжництва... Таким чином вивезено державного майна на мільярди карбованців... Місцева польська влада поводиться так, як звичайно поводяться лише окупанти на території, зайнятій по праву війни", - зазначав згодом А. Лівицький, найпалкіший прихильник польсько-української угоди

Завдання учням

- Визначити риси польського окупаційного режиму.

-   Чому, на вашу думку, польська влада сприймалась населенням як тимчасова? 

  • Робота в групах

1 група Контрнаступ радянських військ.

2 групаРеакція заходу на успіхи радянських військ

3 група Реакція радянського уряду на встановлення «лінії Керзона»

Воєнний успіх кампанії виявився для польської армії короткочасним. Водночас на території України, підконтрольній більшовикам, розпочалася мобілізація до Червоної армії, яку здійснювали не тільки органи влади — військові комісаріати, а й профспілки. Створювалися частини особливого призначення (ЧОП), які паралізували виступи незадоволених радянською владою. Нарешті, організований чекістами під керівництвом «залізного Фелікса» (Ф. Дзержинського) кривавий терор протии «контрреволюційних елементів» також відіграв свою роль у тому, що антибільшовицьке повстання, на яке розраховував С. Петлюра, не відбулося.

Більшовики нарощували кількісну перевагу, звідусіль перекидаючи на польський фронт найбільш боєздатні з’єднання: з Кавказького фронту — 1-шу Кінну армію, з Туркестанського — 25-ту Чапаївську дивізію, з-під Перекопу — 8-му Червонокозачу дивізію. На Південно-Західний фронт було направлено близько 40 тис. бійців. Командуючим фронтом став О. Єгоров.

На світанку 5 червня 1920 р. Червона армія прорвала фронт противника і вийшла в тили польської армії. Через два дні вона оволоділа Житомиром і Бердичевом. Водночас 12-та армія форсувала Дніпро на північ від Києва і почала пробиватися до нього.

Перша Кінна армія, просуваючись назустріч 12-й, створила загрозу цілковитого оточення польської армії. Остання почала в паніці відкочуватися на захід. 12 червня Київ було звільнено.

Армії Пілсудського залишили Мінськ. Війська Західного фронту під командуванням Тухачевського увійшли в Польщу і почали розвивати наступ на Варшаву. Очолювані Єгоровим війська Південно-Західного фронту повели наступ на Львів.

Польща звернулася до держав Антанти. Англія і Франція пообіцяли допомогу, але Польща повинна була обмежитися на сході лінією кордону, накресленою в декларації Антанти від 8 грудня 1919 p., і прийняти будь-яке її рішення щодо майбутнього статусу Східної Галичини. Польща погодилася на ці умови. Тоді британський міністр закордонних справ лорд Дж. Керзон звернувся з нотою до Росії. Він вимагав, щоб радянські війська зупинилися на відстані 50 км на схід від лінії, визначеної як східний кордон Польщі в декларації. Таким чином, ця лінія (відтепер вона дістала назву «лінія Керзона») вперше ставала політичною реальністю.

Встановлення радянсько-польського кордону обмежувало Польщу в її етнографічних межах, однак Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина залишалися під її контролем. У Східній Галичині воюючі сторони мали зупинитися на лінії фактичного перебування на день

  • Формування понять «Нота Керзона» (міністра закордонних справ Англії)

(11 липня 1920 р. за дорученням Верховної ради Антанти до радянського уряду)

1. Пропонував Росії перемир'я з Польщею.

2. Польські війська мали відійти за "лінію Керзона", виз­нану в грудні 1919 р. Антантою східним кордоном Польщі. . Згідно з нею Польща зали­шала під своїм контролем значну частину українських етнічних тери­торій — Посяння, Підляшшя, Холмщину й Лемківщину.

  • Робота в картою

- Показати лінію Керзона

- Позначити в контурних картах лінію Керзона

  • Розповідь вчителя

На  території  польських  земель  було  створено  Польський  ревком  на чолі  з   Ф.  Дзержинським,  на  території  Східної  Галичини  —  Галицький ревком  на  чолі  з  В.  Затонським.  Ревкоми  видавали  декрети  про  націоналізацію  промисловості,  банків,  конфіскацію  поміщицької  землі  тощо.

Але  в  результаті  неузгодженості  дій  наступ  радянських  військ  на Варшаву  поступово  згасав, провалилася  спроба  захопити  Львів  (Перша  Кінна  армія більшовиків  не  мала  простору  для  маневру).  Крім  того,  тили  Червоної  армії  не  встигали  за  передовими  частинами;  два  радянські  фронти наступали  в   різних  напрямках  (Західний  —  на  Варшаву,  Південно-Західний  —  на  Львів),  розпорошуючи  сили.  Велику  мужність  і  стійкість  проявили  частини  армії  УНР,  які  боронили  центр  Польського фронту  в  районі  Замостя.  Загроза  втрати  державності  згуртувала  навколо  уряду  Польщі  найширші  верстви  суспільства,  зокрема  селянство,  яке  стало  на  захист  батьківщини.  Франція  надала  суттєву  допомогу  Польщі  зброєю  та  спорядженням.  У  результаті  в  битві  під Варшавою  сталося  «диво». Ця битва й отримала назву «Диво на Віслі».  Радянські  війська  не  змогли  подолати  опір польських  військ  і  на  своїх  багнетах  понести  революцію  в   Європу.

Тим  часом  польське  командування  створило  шестикратну  перевагу сил  у   місці  головного  удару  і   перейшло  в   контрнаступ.  27  серпня 1920  р.  польські  війська,  завдавши  удару  з   району  Любліна  у   фланг Західного  фронту,  поставили  його  на  межу  повного  розгрому.  Почався  загальний  відступ  радянських  військ.  Наприкінці  серпня  радянські  війська  були  відкинуті  за  річку  Західний  Буг.  Фронт  в  Україні  стабілізувався  на  лінії  Коростень—Житомир—Бердичів.  Обидві сторони  були  знекровлені.  Після  тривалих  таємних  переговорів,  що велися  з  липня,  12   жовтня  1920  р.  між  Польщею  й  радянською  Росією  було  укладено  перемир’я  та  прелімінарний  (попередній)  мир, у   якому  визначалися  кордони  між  Україною  та  Польщею  річкою

Збруч,  далі  Волинню  через  Остріг  до  впадіння  річки  Горинь  у  Прип’ять.  А 18 березня 1921 року було підписано Ризький мир.

  • Робота з ОК «Ризький мир (18 березня 1921 р.)»

1. Польща визнавала існування Української Соціалістичної Радянської Республіки.

2. Було анульовано Варшавські угоди між Польщею та уря­дом УНР.

3. До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Во­линь і Західне Полісся.

4. Інші частини Правобережжя ввійшли до складу УСРР.

5. Східна Галичина залишилася за Польщею.

  • Робота з ОК «Другий Зимовий похід»

Дата

Листопад 1921 р.

Мета

Об’єднання дій розрізнених повстанських загонів, повалення радянської влади на Україні

Учасники

Добровольці, колишні вояки армії УНР , що перебували на

території Польщі, на чолі з отаманом Ю. Тютюнником (близько

1500 осіб)

Результат

Учасники рейду були оточені кінною бригадою червоноармійців, очолюваною Г. Котовським, поблизу м. Базар на Житомирщині. У полоні опинилися майже 450 повстанців, більшість з яких була розстріляна 23 листопада 1921 р. Невелика група разом з Ю. Тютюнником вирвалася з оточення в Польщу. Це була остання спроба військ УНР відновити незалежність України

  • Робота з документом «Другий Зимовий похід»

"...Командування доручено генералу Юркові Тютюнникові... На початку листопада 1921 року повстанці згрупувалися в лісах на півдні від Сарн. Люди йшли на явну смерть, вони це розуміли... Головний відділ під командуванням Ю. Тютюнника рушив на Коростень... після жорстокого бою займає його... Після цього бою червоне командування розпочало концентрацію військ для оточення Ьнерала Тютюнника... його починає атакувати дивізія Г. Котовського... Не доходячи до Києва 40 км, група Тютюнника була повністю оточена та примушена пробиватися на захід, до польського кордону. Біля села Міньки відбувся останній бій. Лише невеликій частині, очоленій генералом Тютюнником, вдалося вирватися з оточення. 359 вояків потрапили у полон... У Базарі на Волині відбувся військовий суд, де всіх приговорили до розстрілу..." (Удовиченко О. "Україна у війні за державність").

"...Коли полонених було зачинено в церкві... вони довідались, що на них чекає розстріл...Та ось у холодний храм Божий заходить поважний комісар... Шкірянка, маузер... Вдає великодушного, розпитує... Вдовольнившись розпитуванням, комісар прорік: "Ну, ось, молодь, записуйтесь у Червону армію і ми вас помилуємо..." Підступна пропозиція похитнула не одного юнака... Так хотілося жити! Але коли їх, 359, поставили над довжезною ямою, коли у груди їм націлились кулемети, коли знову почувся голос комісара: "Хто хоче служити у лавах Червоної армії - два кроки вперед!" Ось-ось похитнуться слабші... Але ось почувся голос козака Щербака: "Ми служимо тільки Україні! Коли нас поб'єте - за нас помститься весь український народ!" Із сотень дужих грудей майже одностайно -"Ще не вмерла Україна..."

- Вогонь! - скомандував комісар.

Падали, падали під кулями, але ті, хто ще стояв, продовжували співати... Починає падати рясний лапатий сніг... Білим саваном укриває сніг Могилу - Голгофу - своєю білістю, символізуючи непорочність Великої Жертви", - із спогадів учасника походу, що дивом врятувався, Андрія Негребецького.

Другим Зимовим походом закінчилась збройна боротьба військ УНР за незалежність України.

- У чому полягає історичне значення Другого Зимового походу?

  1. Етап контрольно – оцінювальний.
  • Інтерактивна вправа «Пригадай дати»

Основні дати:21  квітня 1920  р.  — Варшавська угода між Польщею і  УНР про спільну бороть

бу проти більшовиків; 6  травня 1920  р.  — вступ польських військ до Києва; травень—серпень

1920  р.  — наступ Червоної армії проти Польщі; липень—вересень 1920  р.  — проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки; 11  липня 1920  р.  — ультиматум Дж. Керзона; 16—25  серпня 1920  р.  — «диво на Віслі».

  • Перегляд відео

- Які враження, думки, почуття викликає дане відео? Які, на вашу думку, мають бути шляхи вирішення конфліктів, якщо територіальні зазіхання можна назвати лише конфліктом?

  • Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

(учні вибирають питання і дають на них відповіді)

  • Найбільше мене сьогодні вразило….
  • Сьогоднішня тема пов'язана з моїм досвідом тим, що…
  • Я хотів (ла) б більше почути про….
  1. Підсумок уроку.

Другим Зимовим походом закінчилась збройна боротьба військ УНР за незалежність України.

  1. Домашнє завдання

 

 

Категорія: Історія України | Додав: uthitel (05.02.2015)
Переглядів: 862 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів