Субота, 10.12.2016,  17:35



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Історія України [12]
уроки за особистісно зорієнтованою методикою
Всесвітня історія [11]
уроки за особистісно зорієнтованою методикою

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Уроки історії » Історія України

Тема: Повсякденне життя українців у селі та у місті.
Тема. Повсякденне життя українців у селі та місті.

Мета: сформувати в учнів уявлення про повсякденне життя українських селян та міщан у першій половині ХІХ ст.; розвивати вміння і навички самостійної роботи, роботи в групах, використовувати інформацію однокласників як джерело знань, розвивати навички ораторського мистецтва; формувати мотивацію навчальної діяльності; виховувати інтерес до історії та традицій українського народу

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.

До нас сьогодні завітали гості. Привітайтесь з ними.

2. Перевірка домашнього завдання.

Пригадаємо ключові моменти попередньої теми: «Економічне становище України в першій половині XIX ст.. (промисловість)

Ø Інтерактивна розминка

Ø Бесіда

Що таке промислова революція?

Коли вона почалася на українських землях?

Які міста та порти були найбільшими у першій половині XIX ст.?

У яких формах здійснювалася внутрішня торгівля?

Яку роль відігравала Україна у зовнішній торгівлі Російської імперії?

3. Етап визначення мети.

Ø Прийом “відстрочена увага”.

Сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомство з історією України пер. пол.. 19ст.

- Перегляньте відеоролик, створений на основі репродукцій картин українських художників 19 століття Васильківського та А. Куїнджі і зробіть висновок про що ми будемо сьогодні говорити на уроці?

(На фоні української пісні демонструється відеоролик про українське село, який вчитель озвучує словами.)

Із книги Й. Г. Коля «Україна, Малоросія» (1841 р.): «Українці живуть у чисто утриманих хатах, що до тебе всміхаються. Вони не задовольняються тим, що кожного тижня їх миють, як це роблять голландці, але що два тижні їх білять. Тому їх хати виглядають білі, неначе свіжовибілене полотно. Надворі було дуже гаряче, а тут мило та холодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах зілля — все було чисте та чепурне. Я не можу щодо цього нахвалити українців, якщо рівняти їх з поляками та москалями».



Едвард Даніель Кларк. «Хати в Україні чисті й білі, як в Уельсі, — мандрівникові здається, що він перенісся до Голландії або Норвегії. Народ в Україні нагадує верховинців із Шотландії... За столом українського селянина більша чистота, аніж за столом у московського князя...»

(відповіді дітей)

Ø Записи теми уроку

Повсякденне життя українців у селі та місті.

Ø Мотиваційна хвилинка

- Я сьогодні на уроці буду уважним, тому що…

Ø Робота над формуванням понять

- Запишіть ідеї-супутники (асоціації) до поняття «повсякденне життя».

(Зразок відповіді на слайді презентації)

Ø Робота з картою (Інтерактивна дошка)

- Для початку пригадаємо: в складі яких держав перебували українські землі на поч.. 19 ст.?

Ø Метод «Історичний прогноз»

- Спрогнозуйте, яким чином зміни в політичному та економічному житті українських земель вплинуть на повсякденне життя українського населення в першій половині ХІХ ст.

4. Етап проектування.

Сьогодні на уроці ми здійснимо подорож на Україну пер. пол.. ХІХ ст. Дізнаємось про те, як жили українці в той час. Відповідно до вашого прогнозу, план наших уявних зупинок буде таким:

План вивчення нового матеріалу

1. Повсякденне життя аристократів та підприємців

2. Повсякденне життя робітників

3. Повсякденне життя селян

Допоможуть нам у цьому ваші випереджальні завдання, робота в групах, робота з «Учнівськими сторінками», які й будуть вашими путівниками.

5. Етап організації і виконання плану роботи

Ø Випереджальні завдання
Отже, перша наша зупинка «Повсякденне життя аристократів та підприємців»

На цю тему ви готували повідомлення за випереджальними завданнями. Матеріали даних повідомлень стануть в пригоді на уроках художньої культури в 10 кл. та у виконанні завдання після цього етапу уявної подорожі. То ж будьте уважними.



1 учень
У 1796 р. власник міста Умані, польський магнат С. Потоцький збудував маєток із садово-парковою зоною та підземною річкою. Маєток магнат назвав на честь своєї дружини Софії Вітт-Потоцької. Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами. Наприкінці будівництва на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні рослини. На території маєтку було споруджено штучні басейни та стави, водоспади, каскади та підземну річку. Територія була прикрашена штучними скелями, гротами, альтанками та скульптурами.



2 учень
У 70-х рр. ХVІІІ ст. у Качанівці на Чернігівщині Тарновські заклали парк та дворянську садибу. В оздобленні маєтку було використано червоне дерево, дуб, мармур, кахлі та кольорове скло. У різних кімнатах садиби — кабінеті, спальнях, їдальні, лицарських залах — мали місце каміни, дзеркала на мармурових підставках, кахельні печі тощо. Качанівський парк площею 560 га, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, на сьогодні є одним із найбільших пейзажних садів не лише в Україні, а й у Європі.



3 учень
Ціна на будинки в центральних частинах як губернських, так і повітових міст Правобережної України завжди була високою, тим більше, якщо вони являли собою новобудову, мали багато поверхів та значну площу. Так, приміром, на початку ХІХ ст. у Києві нові будинки в центральній частині міста оцінювалися від 6500 до 25 000 руб.



4 учень

Українське дворянство у ХІХ ст. вбиралося за модою, поширеною у Західній Європі.. У гардеробі повсякденним одягом став темний шерстяний фрак з високим коміром-стійкою, світлі штани-панталони, світлий жилет. Верхнім одягом був двобортний редингот (тобто, пальто), або сюртук, який поступово став основним у діловому костюмі. Велике значення мають такі компоненти, як краватка, капелюх, рукавички.

5 учень

Жінки-шляхтянки у ХІХ ст. могли також одягатися за зразками західноєвропейської моди. Модними стали довгі прямі сукні з оборками унизу і рукавом-фонариком, шалі. На початку 30-х років у моді були сукні з вузькою, стягнутою корсетом талією, надзвичайно широкими вгорі й на лінії ліктя рукавами, низьким вирізом на грудях, розширеною донизу довгою спідницею. Їх шили зі світлого атласу та оксамиту, розкішно прикрашали стрічками, мереживами, оборками.



Ø Робота з документом

Закріпити отримані знання нам допоможе приватний лист, який написав у 1849 році громадський діяч та меценат Г. Галаган. Прочитайте уривок із приватного листа, пригадайте інформацію із повідомлень і скажіть: Яким постає з документа життя вищих верств суспільства в Києві?

Побут жителів Києва

У Києві ми застали своїх, які вже зовсім звикли до тутешнього суспільства. Треба вам сказати, що тут, починаючи від генерал-губернатора, всі ведуть якесь дивне життя, чуже будь-якого спілкування. Вранці роблять візити церемонні, завжди у фраках, а увечері всі дами сидять у себе вдома, і тільки коли десь призначено бал або вечір, виїжджають зі своїх домівок.

Запитання до документа

1) Яким постає з документа життя вищих верств суспільства в Києві?



Друга наша зупинка «Повсякденне життя робітників»

Ø Коло думок

- Пригадайте, коли та за яких умов в Україні виникає нова суспільна верства — робітники.

Ø Робота з документом (підручник) ст. 69

Із життям робітників нас познайомить документ. Опрацюйте уривок із цього документа і опишіть один день із життя українського робітника.

Із брошури фабричного інспектора (Чернігів, 1889 р.)

Казармені приміщення суконних фабрик (Клінці Чернігівської губ.) здебільшого також дуже погані. Підлоги в казармах бувають у верхніх поверхах дерев’яні, в нижчих — кам’яні, асфальтові, рідше земляні. Нари зазвичай дерев’яні, не пофарбовані і дуже рідко із заліза. Щілини нар переповнені паразитами. За підстилку слугує зазвичай власний одяг, рідше робітникам видають мішки, набиті соломою (солом’яні матраци, мати), або рогожі. Ковдр і подушок ні в кого немає. Часто робітники сплять, не знімаючи навіть черевиків, частково боячись крадіжки. Кількості місць на нарах зазвичай вистачає лише для однієї зміни.

- Опишіть один день із життя українського робітника.



Третя наша зупинка « Повсякденне життя селян».

Ø Робота в групах

- Кожна група підготує повідомлення, уважно слухати, потрібно буде дати відповідь на запитання по тексту розповіді. (мотивація)

1 група

Типове українське житло побутувало у трьох варіантах: хата + сіни + комора, сіни + хата + комора, хата + сіни + хата…

Вариста піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть, червоний кут, святий вугол, Божий кут), на стінах якого вішали ікони. Їх покривали тканими або вишиваними рушниками, обтикали цілющим зіллям та квітами, перед ними вішали лампадку…Під божником уздовж стіни ставили стіл. Біля стола попід тильною стіною встановлювали нерухому довгу дерев’яну лаву, а при ній маленьку переносну лавочку (ослін, ослінчик). Зліва від столу розміщувалась скриня. Уздовж тильної стіни хати простір між піччю та причілковою стіною заповнювали дерев’яним помостом, так званим пілом, примістом, трохи піднятим на стовпчиках до рівня лежанки печі. Уночі він служив спальним місцем, а вдень його використовували для хатніх робіт… Збоку дверей у кутку, протилежному печі, до входової стіни прикріплювали дерев’яні полички або шафку для посуду — мисник, мисничок, судень. Уздовж чільної стіни над вікнами проти печі кріпили полицю для хатнього начиння та тривалого збереження хліба, так звану хлібну полицю. В хатах заможніших селян були в ужитку і самовари. Усю верхню частину чільної стіни в таких хатах завішували образами.

Під стіною, що віддаляла хату від ванкіра, встановлювали дерев’яне ліжко, накрите килимом, із цілою горою вкладених у білі пошивки подушок із вишитими вставками. У найбільш заможних господарів дерев’яну підлогу в хаті натирали воском. Загальнонаціональною традицією було покриття глиняної долівки соломою, пахучою зеленню лікувальних трав, квітами.

Запитання:

1) Перелічіть основні елементи інтер’єру селянської хати. Які з них побутують до сьогодні?



Група ІІ Розпорядок робочого дня українських селян.



Робочий день зазвичай починався дуже рано — улітку о 4—5 годині, узимку о 5—6. Літо було найбільш напруженою порою в житті селянської сім’ї. Уранці після сніданку всі працездатні члени родини вирушали в поле, опівдні сходилися на обід, інколи хтось, переважно дитина, носив у поле обід. Сходилася вся родина лише на вечерю пізно ввечері. Узимку роботи меншало, хоча в жінок до звичних домашніх клопотів додавалися ще прядіння, ткацтво. Чоловіки були вільніші. У сім’ї існував суворий розподіл праці на чоловічу, жіночу та спільну роботу. В обов’язки жінки входила вся робота на городі, включно зі збором врожаю і переробкою, заготівлею овочів, готування їжі, обробка льону й конопель, прядіння, ткання, шиття, догляд за птицею, коровою, свинями, прання, прибирання, догляд за чоловіком та дітьми. Чоловічі обов’язки: робота в полі, виготовлення і лагодження сільськогосподарського реманенту, заготівля палива й будівельних матеріалів, догляд за робочою худобою. Улітку багато часу витрачалося на косіння, громадження, сушіння та складання сіна в стоги. Чоловік сам виготовляв простіші предмети побутового вжитку, займався полюванням, пасічництвом, випасом худоби на полонинах (у Карпатах). Спільною роботою було збирання врожаю в полі. Окрім того, за потреби жінки допомагали чоловікам, чоловіки ж майже ніколи не бралися до жіночої роботи. Мали свої обов’язки і діти. Це було складовою їх виховання. За традицією, хлопчики змалку привчалися виконувати чоловічі роботи: доглядати за худобою, рубати дрова, допомагати батькові заготовляти сіно. Дівчата дивилися за молодшими братами й сестрами, носили воду, пряли, шили, вишивали. Як хлопчики, так і дівчата пасли худобу.

Завдання:

- Що із розпорядку робочого дня українського селянина дійшло до нашого часу?

Група ІІІ Народна їжа та харчування.

Найбільш давнім способом консервування овочевих продуктів для приготування запасів на зиму, було соління і квашення. Квасили капусту, буряки, солили огірки, яблука , кавуни, сливи, гриби. Фрукт також сушили. У ХІХ ст. переважав рослинний характер харчування. Продукти тваринництва були досить дорогими... Худобу кололи двічі на рік на великі свята: Різдво і Великдень. Українці завжди віддавали перевагу свинині... Із молочних продуктів про запас збирали сир. Менші запаси і на коротший час робили із сметани, яку переробляли на масло, здебільшого на продаж. Молоко сквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи у холодних місцях.



Суттєвим доповненням до бідної на білки селянської їжі була риба. Рибу солили і зберігали в діжках. Популярними були різні види кашів. Їх виготовляли з проса, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса, зрідка пшениці. Із цих самих круп варили й рідкі страви, зокрема пшоняний куліш.

Вареники начиняли капустою, картоплею, сиром, гречаною кашею, маком, сухофруктами, свіжими ягодами.



Найголовнішим у харчуванні українців був хліб. У ХІХ ст. з хлібом їли густі й рідкі страви на сніданок, обід і вечерю, фрукти й кавуни або молоко чи кисляк. Хліб готували раз на тиждень, найчастіше в суботу. Випіканням його займалися лише жінки, дуже рідко дівчата... Популярним був борщ, який фактично вже у ХІХ ст. став символом української народної кухні... Дуже популярною овочевою стравою був капусняк із квашеної капусти з пшоном... Цибуля, часник, червоний перець були популярними приправами, а з тертого хріну робили гостру страву на зразок соусу. Багато споживали свіжих і солоних огірків. Чай у ХІХ ст. ще не набув поширення у селянському середовищі. Заварювали цілющі рослини: м’яту, звіробій, чебрець, липовий цвіт, а то й просто вишневі або малинові гілки, та й пили відвар...

Запитання та завдання.

1) Які страви й напої, що вживали наші предки в першій половині ХІХ ст., присутні на вашому столі сьогодні?

Ø Робота з таблицею «Харчування української сім»ї»



Для більш повної картини споживання селянами продуктів харчування доцільно навести бюджет селянської сім’ї. За даними І. Фундуклєєва, у 1846 р. в Чигиринському повіті Київської губернії протягом року селянська сім’я споживала в середньому таку кількість продуктів (узято 20 основних продуктів)



Запитання й завдання до таблиці.

Запитання й завдання до таблиці.

1) Яких продуктів селяни споживали найбільше?

2) Що було найдорожчим?

Група ІV Українське вбрання.

На одяг дітей та людей похилого віку видатки були нижчими, бо він був дешевшим. Сировиною для матеріалів, з яких виготовлявся одяг, були рослинні волокна та шкіри тварин (із хутром або без нього). Саме в цей час в Україні на ринку з’являються фабричні тканини, та переважав домотканий одяг, який споживало сільське населення. Переважна частина сільського населення користувалася традиційним народним костюмом.

(Показ відео)

Незаможні селяни влітку, як правило, ходили босими. Із настанням холодів взували постоли, які плели з липового або дубового лика. Більш заможні носили черевики, чоботи або валянки. Більш заможні селяни, мали можливість одягатися набагато краще... Спочатку матеріал для одягу виготовлявся вдома. Згодом все більшої популярності набували мануфактурні та фабричні вироби... Заможні селянки шили сорочки й фартухи не з домашнього полотна, а з білого фабричного перкалю, оздоблюючи їх традиційним орнаментом. Паралельно з плахтами носили спідниці, пошиті з крамних дорогих і дешевих тканин...

Завдання

1) Назвіть основні елементи вбрання українців у першій половині ХІХ ст.



Ø Робота з таблицею «Забезпеченість одного селянина одягом у сер. ХІХ ст.»

У середині ХІХ ст. забезпеченість одного селянина одягом була такою:

Витрати на одяг одного українського селянина:
Назва
Період експлуатації в роках
Вартість у руб.

Кожух
3
6

Свита
2
3

Білизна
1
1

Нижня білизна
1
0,75

Чоботи (1 пара)
1
1,5

Шапка, рукавиці, пояс

0,55

Всього

12,8



Витрати на одяг однієї української селянки:
Назва
Період експлуатації в роках
Вартість у руб.

Кожух
5
5

Свита
3
2,5

3 сорочки
1
1,2

Запаска
1
0,3

Каптур або чепчик
1
0,15

Хустка
1
0,3

Намітка
8
0,64

Чоботи (1 пара)
2
1,2

Всього

11,29



Завдання

- Визначте, який одяг був найдорожчим.

6. Етап контрольно – оцінювальний.

Ø “Ланцюжок”.

Учні по черзi характеризують повсякденне життя українського народу. Кожен промовляє одне речення.

Ø Незакінчене речення.

- На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було..

- Ця інформація спонукає нас до висновку, що. ..

7. Підсумок уроку.

Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні -

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

Сам бог витає над селом.

Село! Село! Веселі хати!

Так про українське село писав наш геніальний земляк Т.Г. Шевченко в поемі «Княжна».



8. Домашнє завданн.



1) Опрацюйте текст підручника.

2) Уявіть, що вам потрібно розробити Інтернет-сайт, присвячений повсякденному життю українців у першій половині ХІХ ст. Під час виконання роботи ви маєте розмістити теоретичну інформацію, карту України, позначивши етнографічні регіони; ілюстрації, цитати тощо. (Роботу можна виконати на папері або в електронному вигляді.)
Категорія: Історія України | Додав: uthitel (16.10.2013)
Переглядів: 14910 | Рейтинг: 2.3/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів