Понеділок, 05.12.2016,  17:35



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Історичні анекдоти [5]
їз життя видатних...
До уроків історії [23]
Афоризми [77]
Вікторини, диктанти до уроків світової літератури [50]
Цікаве про письменників [45]
Творимо самі [6]
творчі спроби учнів на уроках світової літератури

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Щоб урок був цікавішим.... » До уроків історії

Ричард Левине Серце. Коронований бешкетник

Ричард Левине Серце. Коронований бешкетник

Англійський король, добре відомий нам за романом Вальтера Скотта «Айвенго», прожив недовге, але дуже яскраве життя. Хіба ж не дивно, що король Англії у столиці своєї держави з’явився лише двічі, причому ненадовго. Усе його життя було сповнене брязкоту зброї і пісень трубадурів. Цей король увійшов до історії як шляхетний лицар, мандрівник і поет.
Французькі володіння англійського принца

Майбутній король Англії Річард, на прізвисько Левине Серце, був сином короля Англії Генріха ІІ та Алеонори Аквітанської. Він народився 8 вересня 1157 року в Англії, проте його справжньою батьківщиною була Південна Франція.

Він із дитинства був норовливим, адже в його жилах текла кров північних вікінгів, нащадком яких був його батько, і гаряча кров південних французів, успадкована від матері. Тому юний принц був упертим, хоробрим і рішучим у вчинках. Його найулюбленішою справою були військові заняття.
Король Генріх ІІ розділив свої французькі володіння між синами. Річард отримав Аквітанію, Пуату й Овернь, Генріх Молодший — Нормандію й Анжу, Джеффрі — Бретань, і тільки наймолодший Іоанн не дістав нічого.

До речі, саме за те що Іоанн не одержав жодного клаптика землі від свого батька, він отримав своє прізвисько Безземельний. Причому зберіг він це прізвисько навіть багато років потому, вже ставши англійським королем.
Війни в королівській родині

Отримавши землі, принци не здобули права на керування справами у своїх володіннях. І це стало першою причиною для конфлікту в королівській родині. Річард і його старший брат Генріх, довго не зволікаючи, підняли свої мечі супроти батька. Але сили були нерівними, і непокірним дітям довелося прийти з каяттям. Та король зрозумів, що діти виросли, і дозволив їм управляти власними землями. Річард одразу ж розпочав війну з баронами, які звикли до незалежності. І ця війна триватиме майже все його життя.
Ще одним приводом для сварки між батьком та сином стали заручини Річарда з дочкою короля Франції Людовіка VII Аделаїдою. Але Генріх ІІ усе ж доправив Аделаїду до свого палацу в Англії.
Час спливав, проте весілля відкладали знову і знову. Річард марнував роки у зіткненнях із братами через розподіл володінь, мисливські угіддя, прибутки від праці селян тощо.
Між тим до Франції доходили зовсім нерадісні чутки. Батьки Річарда постійно сварилися. Королева Аленора плела інтриги проти свого чоловіка заради помсти за його численні зради і, врешті-решт, опинилася у в’язниці.
Тож підігріті образою за матір і жагою нових володінь троє синів знову взялися за мечі, оголосивши батькові війну.
Купіть… Лондон
Під час міжусобних війн брати Генріх і Джеффрі пішли з життя, а 6 липня 1186 року після низки поразок помер через хворобу й сам Генріх ІІ.
Королем став двадцятидев’ятирічний Річард І. Перш ніж зійти на престол, він пообіцяв Папі Римському здійснити разом із французьким королем Філіппом хрестовий похід і повернути християнам Єрусалим, віднятий у хрестоносців султаном Саладіном.

Тому першою та єдиною турботою нового короля стала підготовка до чергового хрестового походу. Але звідки ж узяти на це гроші? Чим заплатити воякам?
У день своєї коронації він заприсягнувся дотримувати законів, зберігати мир і здійснювати справедливий суд — і в той самий день наказав усунути всіх вельмож, призначених його батьком. За свої посади й титули вони мали заплатити королю Річарду.
Із десяти років свого правління у власному королівстві Річард прожив лише півроку. А в столиці держави Лондоні був усього двічі. Одного разу він навіть прилюдно промовив, що продав би Лондон, якби лише знайшовся покупець.
Левине Серце
Нарешті підготовчі роботи закінчені — зібране велике військо, збудовані кораблі для транспортування. З величезною помпою 1190 року Річард І рушив у хрестовий похід на Схід, до Палестини.
На Сході Річард зажив слави великого воїна. Його ім’я вимовляли з острахом і повагою, а хоробрість короля стала притчею во язицех. Якщо раптом під сарацином кінь кидався вбік, вершник невдоволено буркотів: «Ну, ти що, короля Річарда вгледів?» Ледь не по всьому мусульманському Сходу матері лякали вередливих малят: «От король Річард приїде…» Війна в Палестині ішла складно, але Річард виявляв хоробрість, що часом межувала з нерозсудливістю. Щоправда, своє прізвисько — Левине Серце — він отримав не за військові чесноти під час визволення Гроба Господнього. Здобув він його після жорстокого штурму християнського міста Мессіна на Сицилії. Сицилія не підкорилася Річардові, але незабаром несподівано під мечами хрестоносців пав грецький острів Кіпр, а далі відкривався шлях до омріяної Палестини, яку ще називали Святою Землею.
8 червня 1191 року кораблі Річарда підійшли до опаленого сонцем узбережжя.
Чвари королів

Хрестоносці вже протягом двох років тримали в облозі фортецю Акру. Слава Річарда-воїна була настільки масштабною, що, дізнавшись про його появу, сарацини погодились здати фортецю за умови, що їм збережуть життя. Річард гордо відмовився. Він хотів узяти Акру штурмом.

Уважаючи, що заслуга за взяття Акри належить лише його воїнам, Річард наказав зірвати й кинути під ноги своїм солдатам прапор Леопольда Австрійського.

Але серед королів-лицарів не було єдності. Король Франції Філіпп Август прийняв капітуляцію Саладіна. Річард був обурений, він пересварився з усіма монархами, що брали участь у хрестовому поході, і нажив собі підступних ворогів.
Філіпп ІІ, ображений відмовою Річарда одружитися з його сестрою, повернувся на батьківщину. Разом із молодшим братом Річарда — Іоанном Безземельним — вони замислили заколот проти короля Англії.
Король-в’язень
Король отримав листа про те, що в Англії проти нього повстав молодший брат Іоанн. Тому Річард був змушений розпочати переговори із Саладіном. Урешті-решт, було ухвалено перемир’я терміном на три роки, три місяці і три дні.
Король поспішав додому під іменем купця Гуго. Але 1192 року неподалік від Відня його схопили. Річарда було викрито через те, що його слуга одягнув рукавички із королівським гербом. Так англійський король опинився в полоні, де він пробув до лютого 1194 року.

Спочатку Річард потрапив у полон до Леопольда Австрійського. Але Імператор Священної Римської імперії Генріх VI викликав бранця до себе, стверджуючи, що «недоречно герцогові тримати в полоні короля». Утім, полон Річарда був, справді, королівським: він писав вірші і полював у місцевих лісах. Подейкують, що вірний васал Річарда шукав свого господаря. Він бродив біля мурів німецьких замків та співав пісні, які написав король-трубадур. І одного разу вітер доніс до Річарда знайомі рядки.

Його брат Іоанн не квапився збирати гроші на викуп Річарда, навпаки, він отримав чималу суму від французького короля за зволікання. Сина-короля викупила мати Алеонора за 150 000 марок, що дорівнювало дворічному доходу англійської корони.
Я власну смерть тобі пробачаю…

Прибувши до Англії, Річард одразу вступив у війну проти свого ворога Філіппа ІІ Августа. Лише випадок урятував Філіппа від неминучої помсти.
26 березня 1199 року під час облоги одного з французьких замків у Річарда влучив болт з арбалета. Імовірно, він був отруєним. У короля почалася гангрена. Вояки Річарда взяли в полон солдата, який смертельно поранив короля. Його привели до Річарда. Король, помираючи, запитав свого супротивника: «Яке зло я тобі заподіяв, що ти вбив мене?» І почув у відповідь: «Ти вбив мого батька та двох братів, а тепер намагаєшся вбити мене». Король наказав відпустити свого кривдника, сказавши, що пробачає йому власну смерть.

Через тиждень Левине Серце помер на руках своєї матері Алеонори. Він заповів поховати себе біля ніг свого батька, з яким колись вів запеклі бої, а корону та державу відказав братові Іоанну, який неодноразово кривдив його.


Річард був шляхетним і вмів пробачати. Дізнавшись про зраду брата Іоанна, він ніяк не покарав його. «Бідний хлопчик», — буцімто сказав Річард, пробачивши йому участь у заколоті, влаштованому його найзапеклішим ворогом Філіппом ІІ Августом.
Отримавши корону, Іоанн не зміг дорівнятися у величі та славетності Річардові. Він не зумів приборкати непокірливих баронів і був змушений підписати Велику Хартію Вольностей, якою дарував їм безліч привілеїв.
Беренгарія народилася у Наваррі приблизно 1165 року. Її батько шанував науки й тому попіклувався, аби дочка здобула гарну освіту. Юна принцеса вміла читати і писати, любила поезію та музику. Перша зустріч Беренгарії та Річарда відбулася, коли принцесі виповнилося 10 років. Річард навіть присвятив дівчинці кілька віршів. Але про кохання тоді не йшлося. Це сталося тільки через 17 років. Дружину синові обрала Алеонора Аквітанська. Англійська королева була вражена її красою та розумом. Річард та Беренгарія одружилися на Кіпрі. Так вона стала королевою Англії, але у власній державі Беренгарія не була жодного разу.
Подається за: Пастушенко А. Коронований бешкетник \\ Історія для допитливих. — 2012. — № 10(10).
Категорія: До уроків історії | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 454 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2255

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів