Субота, 10.12.2016,  00:13



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Тиждень історії [12]
Тиждень світової літератури [10]
Тиждень правознавства [14]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Захід: Cім найбільших чудес світу

Cім найбільших чудес світу

Мета: розширити знання учнів про древню культуру, спираючись на сучасний світогляд, створити сприятливу атмосферу для дискусії, активізувати пізнавальний інтерес дітей і прищеплювати їм навички творчої пошукової роботи, виховувати в дітях почуття прекрасного і прагнення жити в гармонії з навколишнім світом.

Обладнання: виставка рефератів і творчих робіт учнів (макети, плакати, малюнки), відеомагнітофон, магнітофон.

Дивлячись на світ, не можна не дивуватися.

Козьма Прутков Хід заходу

Учитель. Сьогодні ми з вами будемо говорити про наш дивний світ, про величезну творчу силу людини, про вічність природи і, звичайно ж, про нас з вами, творців життя. Ми будемо говорити про чудеса, що оточують нас. Головна мета нашої класної години — перенестися в минуле і помандрувати видатними місцями давнини, що були створені руками великих предків, згадати про тих людей, що повернули ці витвори людству.

Що ж таке чудо? (Учні дають свої визначення цього поняття.)

Сім «чудес світу». Так називають уславлені в часи давнини споруди і статуї. Уперше їх класифікував і описав Філон Візантійський, про якого збереглося дуже мало історичних відомостей. Коли він народився, як виглядав, коли пішов з життя — усього цього ми не знаємо і навряд чи колись дізнаємося. Зберігся тільки його невеликий (на 12 сторінок) твір, що називається «Про сім чудес світу». Про сім — і не більше. Число їх визначалося магією цифри сім, тому восьмого чуда не було і навіть не передбачалося, що воно з’явиться коли-небудь.

Давайте назвемо ці сім чудес світу. (Діти називають відомі їм чудеса світу):

1)   єгипетські піраміди;

2)   висячі сади Семіраміди;

3)   храм Артеміди в Ефесі;

4)   Зевс Олімпійський;

5)   мавзолей у Галікарнасі;

6)   колос на острові Родос;

7)   Фароський маяк.

– За тисячі років, що пройшли з того часу, людство створило чимало інших чудових пам’ятників, які за своєю красою і величністю ні в чому не поступаються, а іноді навіть помітно перевершують деякі древні чудесні спорудження.

Які інші видатні спорудження ви знаєте?

(Учні називають інші відомі їм чудеса світу.)

– Дійсно, хіба не диво Тадж-Махал, собор Святого Павла, собор Паризької Богоматері, Софія Київська? Хіба не чудові статуя Свободи й Пізанська та Ейфелева вежі й інші витвори сучасності?

До нас, на жаль, з античних часів дійшло лише одне з цих прекрасних створінь людського розуму і вмілих людських рук: піраміди — гробниці древніх єгипетських царів — фараонів.

Повідомлення учнів

1-й учень. Від Каїра, столиці Єгипту, далеко на південь, тягнеться ланцюг гострих штучних гір білого й жовтуватого кольору. Це піраміди.

Найбільша з них — піраміда фараона Хеопса — висотою близько 147 м, побудована близько 5 тис. років тому, у ХХVІІІ столітті до н. е. Лише на два метри нижча від неї піраміда Хефрена. Цьому фараонові гробниця величиною з гору видалася недостатньою, і він наказав поставити поруч з нею кам’яного стража, витесаного з цілої скелі. У цього охоронця гробниці обличчя людини і тулуб лева. А назвали його Сфінксом. Образ Сфінкса, мудрого, як людина, і сильного, як лев, викликав невимовний жах, і люди називали його батьком жаху.

У Єгипті знайдено понад сотні пірамід різного розміру. Найвідоміші з них — три, що складають єдиний комплекс у Гізі: піраміда Хеопса,  Хефрена і Мікерина. Пірамідам притаманна одна незвичайна властивість: їхня велич вражає лише на відстані. Сучасні туристи часто бувають розчаровані, коли вперше бачать піраміди, тому що уявляли їх набагато більшими. Але варто відійти від кам’яного колоса подалі — і піраміда відразу ж набуває монументальності.

Нам відоме ім’я першого архітектора пірамід. Його звали Імхотеп, і жив він у часи фараона Джосера, що вирішив побудувати собі гробницю за життя. Але, піклуючись про збереження свого тіла після смерті, фараон розпорядився удосконалити її, щоб захистити від пограбування. Імхотеп довів розміри споруди до неймовірних масштабів і надав їй пірамідальної форми.

Особливо вражає точність розмірів і пропорцій пірамід. Їхні основи являють собою правильний квадрат. До речі, орієнтований цей квадрат за сторонами світу. Саме чіткі форми величезних пірамід повинні постійно нагадувати живим про велич фараонів.

Учитель. Усім відомий історик і філософ Геродот одного разу сказав: «Усе на світі боїться часу, але й час боїться єгипетських пірамід». Як ви розумієте це висловлювання?

(Міркування учнів)

2-й учень. Інше «чудо світу» — висячі сади Семіраміди — знаходилося в найбільшому і найбагатшому місті Древнього Сходу — Вавилоні. Створення цих садів легенда пов’язує з ім’ям цариці Семіраміди. Насправді вони були створені за наказом царя Навуходоносора в VІ ст. до н. е. Свій палац Навуходоносор побудував на штучно створеній площадці, піднятій на висоту шестиповерхового будинку. До цієї площадки уступами піднімалися шість рядів цегляних арок — шість аркад. На кожному уступі був насипаний шар землі і розбито квітучий сад. День і ніч сотні рабів обертали величезні колеса зі шкіряними цебрами, подаючи у висячі сади воду з ріки Євфрат.

Аж до початку нашого сторіччя «висячі сади» вважалися абсолютною вигадкою, а їхній опис — фантазією поета. Цьому сприяла сама Семіраміда та її біографія. Семіраміда — історична особа, але життя її легендарне, тому і самі сади залишаються для нас легендою.

Учитель. У сучасній мові Семіраміда означає щось незвичайне, грандіозне й неповторне. У Козьми Пруткова навіть є такий вислів: «Розумна жінка подібна до Семіраміди».

3-й учень. Храм грецької богині Артеміди в місті Ефесі, у Малій Азії, вважався третім «чудом світу». Будувався він з мармуру майже 120 років і був закінчений близько 550 р. до н. е. Храм славився вишуканим оздобленням і численними коштовними речами.

З I ст. н. е. історія Ефеса тісно пов’язана із християнством. Він згадується в багатьох християнських документах. Так, в одній з легенд говориться, що тут жила і померла Діва Марія.

Покровителькою міста була Артеміда, сестра златокудрого Аполлона, дочка всемогутнього Зевса, царя богів і людей. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею Місяця, потім — покровителькою цнотливості й охоронницею породіль. Найбільші грецькі майстри зображували Артеміду в мармурі, бронзі і на полотні. Артеміда вважалася у греків ідеалом жіночої краси: вона була настільки прекрасна, що їй не потрібно було брати участі у відомому змаганні між Афіною, Афродітою і Герою. Багато древніх поетів захоплювалися її красою і присвячували богині свої твори.

4-й учень. На півдні Греції, в Олімпії, на батьківщині Олімпійських ігор, у храмі знаходилося скульптурне зображення Зевса — верховного бога давніх греків. Скульптуру Зевса Олімпійського виготовив великий скульптор Фідій понад 2 тис. років тому, у V ст. до н. е. Це четверте «чудо світу». Величезний чотирнадцятиметровий Зевс сидів на троні із золота, слонової кістки, чорного дерева і дорогоцінних каменів. Голову його прикрашав золотий вінок з маслинових гілок — знак миролюбства грізного бога. Голова, плечі, руки, груди були виточені із слонової кістки. Плащ, перекинутий через ліве плече, волосся і борода Зевса були прикрашені  золотом.

Кожного відвідувача храму насамперед вражала величина статуї. Александрійський поет Каллімах (III ст. до н.е.) стверджував, що висота статуї дорівнювала 37,5 стопам, сам трон — 30 стопам, а п’єдестал складав 3 стопи. Таким чином, скульптура була заввишки приблизно 12,5 метрів. Страбону навіть храм здавався для неї затісним: «Вона була настільки високою, що, хоча храм і мав чималу висоту, усе-таки здавалося, що художник, створюючи її, порушив пропорції, тому що, сидячи, Зевс майже торкався стелі, і вже з першого погляду було зрозуміло, що якби він захотів устати з трону, то зніс би дах».

Оратор і філософ Діон Хрисостом писав про статую так: «Якщо людина, що зазнала у своєму житті багато злиднів і турбот, з душею, сповненою гіркоти, стане перед статуєю Зевса, то вона забуде про все важке і страшне, що несе із собою людське життя». Пліній, що збирав відомості про всі доступні йому твори мистецтва, так говорив про цю статую: «Багато є уславлених скульптур, але усіх перевершує Зевс Олімпійський, створений Фідієм із золота і слонової кістки».

5-й учень. Мавзолей у Галікарнасі теж є чудом світу. У Малій Азії, у столиці невеликого Карійського царства — Галікарнасі (нині місто Бодрум у Туреччині) знаходилося п’яте «чудо» — дивовижна гробниця, побудована для царя Мавсола його вдовою — царицею Артемісією у середині IV ст. до н. е. Це було триярусне спорудження. Перший ярус оперізувала стрічка рельєфу з білого мармуру, другий ярус утворювала струнка мармурова колонада, а третій — пірамідальна покрівля, теж мармурова. Вінчала будинок галікарнаського мавзолею четвірка коней з колісницею, якою правили мармурові Мавсол і Артемісія (статуї Мавсола і його дружини Артемісії, а також інші прикраси мавзолею зберігаються зараз у Британському музеї в Лондоні). Від імені Мавсол утворилося слово «мавзолей».

Історія мавзолею — це історія любові Мавсола й Артемісії. Прагнучи вшанувати пам’ять свого чоловіка після смерті, Артемісія наказала скласти про нього пісню, і з цією метою до Галікарнасу з’їхалися багато шляхетних чоловіків, що змагалися в поетичному мистецтві. Усе своє життя Артемісія тужила за чоловіком, і ця туга звела її в могилу.

6-й учень. У III столітті до н. е. на острів Родос напав полководець Деметрій. Однак здолати волелюбних родосців Деметрію не вдалося. На згадку про успішну оборону острова вони вирішили поставити найбільшу статую у світі. Йдеться про шосте «чудо», відоме під назвою Колоса Родоського.

На торговельній площі між морем і міськими воротами стояв бронзовий юнак заввишки 36 м. Його могутні ноги були трохи розставлені, а долоня правої руки приставлена до очей. Ледь відхилившись назад, він удивлявся вдалину. Голову його прикрашала корона з променів, що розходилися у сторони. Це було зображення бога сонця Геліоса, якого жителі острова вважали своїм заступником.

Давньогрецький автор Філон так писав про цей острів: «Острів Родос лежить у безкрайньому морі. За давніх часів, коли він був ще занурений на дно, виніс його Геліос на поверхню і попросив у богів для себе. Отут і стоїть Колос висотою в 70 ліктів, створений за подобою неперевершеного Геліоса, бога сонця, що світить і безсмертним богам, і смертним людям. Скульпторові треба було для нього стільки міді, що не вистачило запасів, і, щоб завершити роботу над статуєю, довелося звертатися по допомогу до мідних рудників з усього світу. І чи не тому Зевс обсипав родосців таким багатством, щоб на честь Геліоса вони поставили статую висотою від землі до неба?» 7-й учень. Маяк в Александрії. Відоме усім нам слово «фари» походить від сьомого «чуда світу». На острові Фарос у гирлі ріки Нілу, поруч з містом Александрією, близько 280 р. до н. е. був побудований найбільший маяк давнини. Висота цієї триярусної вежі сягала 120 м. На її вершині у відкритій кам’яній альтанці палало багаття, указуючи шлях кораблям.

Основними будівельними матеріалами для маяка були вапняк, мармур, граніт. Будівництвом керував відомий грецький архітектор Сострат Книдський. По закінченні робіт Сострат висік на камені споруди напис: «Син Дексифана Сострат — богам-охоронцям». Цей напис Сострат покрив цементом і зверху зазначив ім’я Птолемея Сотера, що правив на той час. Незабаром цемент обсипався, і всі побачили первісний напис. Посидіпп, сучасник Сострата, оспівав його у віршах, що донесли до нас ім’я його творця.

Викладач. Ми пізнаємо світ щохвилини і щоразу не перестаємо дивуватися великій силі природи і незбагненності людської уяви. Здавалося б, як можна виразити життя цілої епохи в камені або в бронзі? Як можна було створити всі ці чудеса в той час, коли не було практично ніяких технічних пристосувань, — лише вмілі руки будівельників і безмежна уява творців? Гельвецій одного разу сказав: «Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібно багато років». Дійсно, багато років знадобилося, щоб спорудити ці сім воістину найбільших чудес світу. Але набагато менше часу знадобилося людині або стихії, щоб зруйнувати їх. Яка ж доля спіткала ці сім грандіозних споруд?

8-й учень

1) Висячі сади Семіраміди були знищені повенями Євфрату, що під час паводків піднімається на 3–4 метри. І тепер скласти уявлення про цей витвір людського генію ми можемо тільки за описами античних авторів і за допомогою власної фантазії.

2) Через двісті років після спорудження Храму Артеміди житель Ефеса Герострат підпалив його. Цим злочином він хотів увічнити своє ім’я в історії. Рішенням зборів, «у яких брав участь весь ефеський народ», ім’я людини, що скоїла цей злочин, повинне було навічно зникнути з пам’яті людської. В офіційних списках про нього говориться просто як про «одного безумця», з тих пір його ім’я навіки стало символом безглуздого варварства.

Храм сильно постраждав. У вогні згоріли дерев’яні конструкції, тріснули балки перекриттів і колони. Коли Александр Македонський потрапив в Ефес, він наказав відновити храм і віддав розпорядження своєму придворному архітекторові Дейнократу розробити план реконструкції.

Понад п’ять століть потому стояв храм Артеміди в усій своїй красі і пишноті. Потім прийшли готи й зруйнували храм. Жителі Ефеса нібито знову відновили його, але декрет імператора Феодосія I проти язичеських храмів у 383 р. остаточно виніс смертний вирок прославленому храмові Артеміди Ефеської, а довершив все землетрус, що перетворив храм у руїни...

3) Статуя Зевса була перевезена до Константинополя. Її не посміли зруйнувати навіть релігійні фанатики, що знищили багато творів язичеського мистецтва. Але в V столітті палац римського імператора згорів, а з ним і геніальний витвір Фідія.

4) Мавзолей розібрали в ХV ст. хрестоносці для будівництва фортеці.

9-й учень

5) Статуя Колоса Родоського простояла понад 50 років (деякі дослідники називають більш точну цифру — 66 років), аж до землетрусу 225 р. до н. е. Найбільш уразливим місцем виявилися коліна — вище колін статуя зігнулася таким чином, що голова і плечі її уперлися в землю. Родосці та їхні сусіди намагалися підняти поваленого гіганта. Єгипетський цар навіть надіслав видатних майстрів. Правда, Страбон, що відвідав Родос на початку нашої ери і відомості якого завжди вважалися достовірними, писав, що «через якесь пророцтво родосці більше його вже не поставили».

Майже 1000 років лежала на березі бухти розколота статуя. Останнє свідчення про Колоса датується 653 роком.

У наші дні все частіше говорять про відновлення древнього чуда. За одним з проектів Колос Родоський буде відлитий з алюмінію, а в порожній його голові передбачається улаштувати бар для туристів.

6) Александрійський маяк простояв 1500 років, допомагаючи орієнтуватися давньогрецьким мореплавцям. Маяк постраждав від землетрусів і вивітрювання каменю, але в часи імператорів Клавдія і Нерона він був відновлений. Його вогонь назавжди потух під час землетрусу в IV ст. н. е. На самому початку XIV ст. його розібрали на камені, а на руїнах маяка спорудили середньовічну фортецю.

У 1960-х роках, під час дослідження прибережних вод, невідомий італійський нирець, опустившись на невелику глибину біля фортеці султана, знайшов дві мармурові колони. При проведенні подальших робіт із дна підняли статую богині Ісіди Фароської, що колись стояла в храмі. У 1980 р. група археологів знайшла на морському дні залишки Фароського маяка. Тоді ж на глибині 8 метрів знайшли руїни палацу легендарної цариці Клеопатри...

7) І тільки піраміди уціліли. Єгипетські піраміди — єдине чудо світу, причому найдавніше із семи, що збереглося до наших часів. Недарма ще Геродот виголосив: «Навіть час боїться пірамід!» Багато таємниць зберігають у собі ці спорудження. Нещодавно вчені помітили ще одну особливість пірамід, пов’язану із загадковим випромінюванням. Уперше вчені звернули на це увагу, коли помітили, що трупи тварин, які гинули в лабіринтах пірамід, не розкладаються, а муміфікуються. Потім було виявлено, що леза, які заносили усередину піраміди, несподівано загострюються, вода набуває лікувальних властивості, а у людей, які знаходяться у певному місці піраміди, поліпшується самопочуття. Наукового пояснення поки ці факти не знаходять. Так що перше і найвідоміше чудо світу, як і раніше, продовжує нас дивувати!

Викладач. Як добре, що до нашого часу дійшли хоча б якісь уривки відомостей або зображення найбільших споруд давнини. І сьогодні, вивчаючи древні пам’ятники архітектури, подорожуючи руїнами фортець і площами древніх міст, ми робимо екскурс у загадковий і неповторний світ прекрасного.

У переносному значенні вираз «одне із семи чудес світу» означає щось прекрасне, гідне найвищого подиву і пильної уваги. Іноді про якесь надзвичайне явище або винахід говорять: «Ось восьме чудо світу!» До речі, у 130 кілометрах на південний захід від Лондона, на Солсберійській рівнині, розташована ще одна загадкова споруда, яку по праву називають восьмим чудом світу, — Стоунхендж.

Викладач. Подорож древніми місцями — це не просто екскурс в історію заради цікавості. Це пізнання людством самого себе, адже без знання минулого в нас не може бути майбутнього. Зараз для усіх нас настав час задуматися над тим, чи здатні ми гідно продовжити і зберегти ті традиції і ту майстерність, що нам дісталися від древніх часів... Чи залишить наше покоління після себе щось гідне уваги і замилування?!

Література

1.   Античная лирика. — М., 1968.

2.   Воронцов В. Л. Симфония разума.– М., 1977.– С. 285–321.

3.   Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка.– М., 1980.– Т. 4.– С. 612.

4.   История человечества. Тайны древней цивилизации. — М., 2002.– С. 14–17.

5.   Коптілов В. У світі крилатих висловів.– К., 1976.– С. 5–6.

6.   Немировский А. И. Книга для чтения по истории древнего мира.– М., 1991.

7.   Ожегов С. И. Словарь русского языка.– М., 1961.– С. 873.

8.         Плешаков С. А. Тайны «бермудских треугольников».– М., 2001.

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (24.10.2013)
Переглядів: 2392 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів