Неділя, 11.12.2016,  01:18



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Тиждень історії [12]
Тиждень світової літератури [10]
Тиждень правознавства [14]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Виховний захід: Мій рід, моя батьківщина — це все моя Україна

Мій рід, моя батьківщина — це все моя Україна

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до історії нашого народу; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, до минувшини і сьогодення рідної України.

Обладнання: ілюстративний матеріал з історії (портрети гетьманів України), проектор, персональні комп’ютери.

Хід заходу

Вчитель. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть нема України, а й із маминої колискової пісні, батьківського дому, історії родини.

Учень

Люблю тебе, Вітчизно,

Мила Україно,

Бо щастя жити

Ти мені дала.

Для мене ти одна

І рідна, і єдина,

Я все зроблю

Щоб ти завжди цвіла.

Учитель. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, брати і сестри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава — Україна.

Учень

Ми всі діти українські,

Українській славний рід.

Дбаймо, щоб про нас далеко

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе.

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе.

Учитель. З давніх-давен наші предки — східні слов’яни — використовували символічні знаки для вирізнення роду, території чи окремих знатних родин. Це були різні знаки — хрести, квадрати, пізніше — зірки, квіти, звірі. Із часом з’являються сімейні та особисті емблеми. Так з’являється герб. Давайте згадаємо, що ж таке герб.

Гербсимволічні зображення вирізнення території, міста, роду.

Учитель. Історія — це наука, яка вивчає минуле нашого народу. Вивчати історію нам допомагає багато інших наук. Ми з ними вже познайомились на уроках історії. А яка наука вивчає герби?

Геральдика — наука, що вивчає герби.

Учитель. Для всіх нас Черкащина — це наша маленька батьківщина, рідний край, рідна домівка. А де народились ви?

Учні презентують легенди місць, де вони народились.

1-й учень. Я народився в місті Корсунь. Існує легенда про заснування міста та його назву.

Корсунь — в урочищі Замчищі, при впадінні Корсунки в р. Рось височить городище — залишки стародавнього Корсуня, фортеці, збудованої в 1032 р. князем Ярославом Мудрим. Згідно з легендою, назва міста пішла від Кримського Корсуня (Херсонеса). Звідти в Київську Русь прибули перші священики. Вони й дали назву поселенню над Россю, яке своєю чарівною природою нагадувало їм рідний Херсонес.

2-й учень. Моя маленька батьківщина — відоме місто на Черкащині, Чигирин.

Чигирин уперше згадується в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ, за якою в місті була збудована фортеця — опорний пункт Польського королівства на Київщині.

У роки Національно-визвольної війни, за Б. Хмельницького був столицею гетьманської козацької держави.

3-й учень. Я і мої сестрички народились в місті Черкаси. Час заснування міста невідомий. Виникнення назви «Черкаси» пов’язують з чорними клобуками, яких в літописах називали «черкаси», тобто чорні аси (чорні шапки).

4-й учень. Місто Канів стало для мене рідною домівкою. Тут я народилась і зараз навчаюсь. Існує багато легенд про походження назви «Канів». Одна з них пояснює, що назва взята від чоловічих імен Каній, Кан, Кань — одного з тих, хто заснував місто. Друге пояснення таке: слово «Канів» тюркського походження й означає «рубіж», «кордон». Третя легенда розповідає про птаха, який, пролітаючи над цією землею, кричав «Кан», «Кан», «Кан»...

Учитель. Існують правила зображення гербів і використання спеціальних кольорів.

Учень. Упродовж століть складалися правила, за якими створювали герби. Так, приміром, обов’язковим елементом герба, що зумовлює його форму, є щит. За формою щита дослідники визначають місце створення герба, його вік. У геральдиці застосовують лише певні кольори — червоний, синій, зелений, чорний, які в різні часи мали неоднакове символічне значення.

Учитель. Чимало сучасних гербів міст і держав дійшли до нас із глибокої давнини. Понад тисячолітню історію має герб України — тризуб, Малий Герб України. Він є центральним елементом Великого Державного Герба України, який, на жаль, існує лише у проекті.

Тризуб з найдавніших часів шанувався як магічний знак, оберіг. Зображення тризуба знаходили на рештках посуду VI–VIII ст. Ці знахідки доводять, що тризубці були на землях України символами влади.

У часи Київської Русі тризуб зображувався на монетах київських князів, на кахлях будівель, на зброї, на посуді і печатках.

Учень. Що саме зображував тризуб, точно невідомо. У ньому вбачають подобу сокола, якоря, лука й стріл, шолома, сокири або ж рибальського знаряддя, верхівку хлібного колоса. Також в ньому вбачають символи трьох природних стихій — повітря, води, землі. Проте всі дослідники тризуба сходяться на тому, що він має давнє походження.

За часів князя Володимира почали карбувати перші давньоруські монети — златники й срібники. На них з одного боку був зображений сам князь, а з іншого — його герб — тризуб і напис «Володимир, а це його злато».

Учень

Я щиро так люблю усе навколо мене

Усе, що є й було багато сотень літ...

Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

Увесь казковий неповторний світ!

Усе мені тут рідне: і поля й джерельця,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь, і розуму і серця

Я Україні милій віддаю.

Учитель. Ми знаємо, що герби мали не тільки міста, а й цілі роди. Вони вказували на владу окремої людини над своїми слугами — васалами. Сьогодні ми ознайомимось з відомими українськими гетьманами.

Учень. Дмитро Вишневецький (час гетьманства — 1550–1563 рр.) — нащадок найдавнішого і славного роду український князів Волині з міста Вишнівця. Він був з роду Рюриковичів.

Ще дід і батько Вишневецького вели активну боротьбу з татарами.

У 1544 р. батьки Дмитра — Іван та Анастасія — були захоплені татарами і кілька років перебували як невільники у Криму. Дмитро Вишневецький був завзятим вояком із щирою вдачею. Він був упевнений, що сила козацтва в єдності і одностайності. Вишневецький став першим гетьманом запорожців і засновником першої Січі на острові Хортиця.

Учень. Богдан-Зіновій Хмельницький (час гетьманства — 1648–1657 рр.) народився у 1595 р. в сім’ї дрібного шляхтича Михайла Хмельницького, який служив у корсунсько-чигиринського старости осадником. Мати Богдана була козацького роду з Переяслава. З дитинства хлопчик вбирав вільний дух козацтва, що впливало на формування характеру майбутнього гетьмана.

19 квітня 1648 р. Богдана Хмельницького обрали гетьманом, і він очолив Національно-визвольну війну українського народу. Гетьман Хмельницький має в українській історії велику славу. Він краще за інших розумів історичну ситуацію в Україні того часу. Широкий світогляд і послідовність у діях, хоробрість і рішучість, любов до рідної України і ненависть до її ворогів, талант державного діяча і дипломата — усе це вирізняло Хмельницького серед сучасників.

Він спромігся відбудувати вільну державу в Україні, яка триста років перебувала під пануванням Литви й Польщі. На жаль, передчасна смерть гетьмана не дозволила оборонити ще молоду українську державу від усіх ворогів, а їх було забагато.

Але по слідах Хмельницького підуть інші гетьмани, і, як побачимо, Україна вже ніколи потім не буде в такій неволі, як до Хмельницького.

Учитель. Це все наша історія. З давніх-давен людям відомо, що «дерево життя» — це гілочки, на яких ростуть листочки. Перший листочок — це символ минулого часу, другий — символ сучасного, а третій — майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще у сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього часу.

Учнівський проект «Дерево життя школи»

«Дерево життя школи» — історія нашої школи, де поєднується минуле, сучасне і майбутнє життя шкільної родини. Наші маленькі родини є частками великої шкільної родини. Ми разом зі своїми братиками і сестричками тут навчаємось, зростаємо і підіймаємо любу школу. Кожен учень класу намагався скласти сімейну родовідну і власний герб. (Див. додаток)

Сьогодні ми почуємо, як учні представлять свої родини і познайомлять зі своїми братиками і сестричками, які навчаються разом з ними.

Презентація історії школи та сімейних родин учнів класу.

Учитель. Хай ці слова стануть гаслом вашого майбутнього життя!

Присягаємо наш край рідний

Над усе любити.

Рідний народ шанувати

І для нього жити!

Наша держава завжди вшановує українців, які своєю відданою працею звеличували Україну, зробили значний внесок в її розвитку. Історія пам’ятає такі величні фігури, як Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський та інші. Наказом Президента України були запроваджені державні нагороди на честь видатних українців.

Учень. Стежина життя... По ній кожен має пройти гідно...

І в кожного вона своя –

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

Учитель. Швидко промайне ваше дитинство, шкільні бесіди, розваги. Я була б дуже рада, якби після сьогоднішньої розмови у вашому серці додалося любові до рідної мови, землі, до рідної домівки. Я хочу, щоб ви завжди з гордістю промовляли: «Я — громадянин України». Вірте у свої сили, тепло і любов рідних, в силу рідної землі.

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (24.10.2013)
Переглядів: 5727 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів