Четвер, 08.12.2016,  14:53



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Сценарії свят

ВЕСЕЛИЙ СІЛЬСЬКИЙ ЯРМАРОК

ВЕСЕЛИЙ СІЛЬСЬКИЙ ЯРМАРОК ШКІЛЬНЕ СВЯТО         

Веселий ярмарок завжди приваблює увагу молоді. А якщо запропонувати дітям цікаві інсценівки, гуморески, пісні, ігри, ворожіння, — то буде справжнє свято. Спробуймо провести його в школі.           

ХІД СВЯТА

На сцені ведучі, убрані в національні строї.

1-а дівчина. Ярмарок! Ярмарок! Сьогодні у нас ярмарок!

Парубок. Усі поспішають на ярмарок! Дівчата, щоб показати нове вбрання та придбати ще

кращу сукню, чобітки, рум’яна, помаду та інші речі для краси.

2-а дівчина. Хлопці, щоб позмагатися у силі, спритності та прикупити щось новеньке з одягу

чи взуття.

1-а дівчина. Жіночки, щоб зібрати останні новини, продати півника, курку, порося, масло,

яйця чи ще щось та купити чогось смачненького до столу.

Парубок. Чоловіки, щоб обговорити новини політики чи футболу, купити цигарок, а може,

й чарочку хильнути.

2-а дівчина. А малеча чекає будь-яких гостинців з нагоди чогось і без будь-якої нагоди.

1-а дівчина. Ой! Та досить мріяти! Скоро ці мрії збудуться. І наша сім’я, і дядько Іван з тіткою, і хрещений батько з ріднею — усі ідуть.

Разом. На ярмарок!

2-а дівчина. Щойно зійшло сонце над нашим полем за селом, так і покотилися дорогою і вози, і велосипеди, і мопеди, і машини… І їдуть, і їдуть, і їдуть усі на ярмарок!

Хлопчик і дівчинка інсценізують народну пісню

«Ой куди їдеш, Явтуше…»

Дівчина

Ой куди їдеш, Явтуше?

Ой, куди їдеш, мій друже?

Явтух (похмуро, не повертаючи голови). Не скажу!

Дівчина. Та коли ж твоя добра ласка, то

й скажеш…

Явтух. (неохоче). На базар.                   

Дівчина (упадає коло нього). Ой, та що везеш, Явтуше? Ой, та що везеш, мій друже?

Явтух (сердито). Їй-бо, не скажу!

Дівчина (лагідно). Та коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш…

Явтух (спокушений її заграваннями, гордо).

Груші везу. От що!

Дівчина (ніжно). Візьми ж мене, мій Явтуше, візьми ж мене, мій друже.

Явтух (розчулено). Ну сідай, уже…

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то пригости й мене грушкою.

Явтух. Ну вибери собі там маленьку.

Дівчина (вибирає, сідає ближче до Явтуха).

Обніми ж мене, мій Явтуше, обніми ж мене, мій друже!

Явтух (перелякано). Ще чого? Так ми не домовлялись!

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка…

Явтух махає на груші й обнімає дівчину.

Дівчина. Поцілую тебе, Явтуше, поцілую тебе, мій друже!

Явтух (радісно). Добре! Та не вкуси! (Встає і голосно кричить.) Приїхали!

На сцені з’являються дівчата та хлопці, які імітують торгівлю.

1-а дівчина. А знаєте, як правильно обирати місце для гарної торгівлі? А я вам ось підкажу.

Знімаєте свій черевик, кидаєте його через свою голову і дивитеся. У який бік повернутий ніс черевика, там треба і ставати для торгівлі. Ось дивіться… (Кидає черевик.)

Після цього розставляє дівчат для торгівлі.

2-а дівчина (вигукує рекламу торгівлі продуктів харчування). Користуйтеся натуральними

продуктами, купленими на нашому ярмарку, і від вас не відведуть очей!

3-я дівчина. Купуйте бурячки! Їх можна не тільки їсти, а й нафарбувати ними щічки.                      

4-а дівчина. А стільки вітамінів є у цих морквинках! А які вони смачненькі, солоденькі!

А ще від них губки гарненькі!

1-а дівчина. Сало! Сало! Купуйте наше українське сало! Від сала сила! Сало — воно і в Африці сало!

2-а дівчина. А капуста в кого є, у того від доларів кишеню рве.

Усі сміються, торгуються. Виходять ведучі.

1-а дівчина. Усе-усе можна купити на ярмарку. Усе-усе продати… Навіть… чоловіка.

Виконують інсценізовану пісню «Ой там, на точку, на базарі…»

Парубок. На базарі всі заробляють гроші своєю чесною працею. Все на ярмарку чесно. І всі-всі чесні!

Заходить солдат, виконуючи дії, про які говорить ведучий.

2-а дівчина. Аж ось де не взявся солдат.

Ходить він, ходить по базару, визира, визира — і вже один рушничок у молодички і вчистив,

і в кишеню запакував. Стягнув у перекупки хустку, таку, що гривень шість стоїть. Відібрав з воза вінок цибулі і тут же перепродав. Далі підійшов до воза, де груші продавали, і поцупив півмішка з грушами. Ну й хитрий же! Йому б тікати, а він іде собі любенько, несе груші та мугиче щось собі під носа.

Парубок. Егей, служивий, а нащо ти груші взяв?

Солдат. Нешта то ваші груші?

Парубок. Наші!                                      

Солдат. Ах ви безмозглі! А зачеп ви мені тогда не сказали, когда я з воза мешок брал? Ви зіваєте па сторонам, а я вот как умарился да амуніцію патьор. Вот, виш, как мундир патьор! Давай сюда деньги на вичістку. Я казьоний мундир патьор!

Парубок. Цур тобі, батечку, зроби милість, забери собі груші та йди звідси. Відчепись, іди

геть!

Солдат іде з мішком і наспівує пісню «Ой пад вішнею, пад черешнею стояв старий з маладою, как із ягодкою…»

З’являється циганка.

Циганка. Позолоти, служивий ручку, я тобі долю скажу.

Солдат. Нешта скажеш?

Циганка (бере за руку). Та на руці написано, що генералом будеш. А генеральська дочка

тобі жоною буде. Закрий очі, я тобі пошепчу, щоб грошики до тебе прилипли. (Щось шепче, витягує у солдата з кишені гаманець.) Іди, іди, служивий.

Прилипли уже.

Солдат. От стара відьма!.. Таки прилипли мої грошики…

Циганка. А хто хоче, щоб я погадала, поворожила?

Циганка запрошує дівчат.

Ворожіння «Перевернуті тарілки»

Дівчата беруть перстень, гілочку, квіточку, ляльку. Перстень означає заміжжя в цьому році,

гілочка — розлучення, квіточка — дівоцтво, лялька — народження дитини. Дівчата відвертаються, а циганка кладе під перевернуті тарілки по одному вказаному предмету. Дівчата обирають тарілку і витягують «свою долю».

Ворожіння «Пампушки»

Скільки дівчат, стільки й пампушок, які пекли на «непочатій воді», тобто набраній до схід сонця.

Пампушки натирають салом, стелять рушник на лавці, і кожна дівчина кладе свою пампушку. Запускають собаку. Чию пампушку собака з’їв, та дівчина першою заміж і вийде. Інші — ще подівують. Якщо скинув пампушку на землю — на нещастя. Якщо віднесе в куток — на «чуже» село заміж піде дівчина. Дівчина, якій випала щаслива доля, перев’язує собаку яскравою стрічкою і виводить його.

Ворожіння «Чий чобіт перший?»

Циганка креслить лінію. Дівчата по-черзі відповідають на питання (Як тебе звати? Скільки тобі років? На якій вулиці живеш?) і роблять один крок у напрямку до лінії. Хто із дівчат перший переступить лінію, та першою вийде заміж.

2-а дівчина. На ярмарках хлопці часто залицяються до дівчат. Але мабуть, не так, як було

колись.

ІНСЦЕНІВКА ЗА П’ЄСОЮ «СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ»

Стецько. Добрий вечір, дівчатонька! Які ви всі красиві!

1-а дівчина. Тю, Стецько!

2-а дівчина. Ми думали, що парубок з’явився, а то Степан.

Стецько. Тю, які ж бо ви язикаті.

Залицяється до Марусі.

— А що у вас варили?

Уляна. Нічого!!!

Стецько. Брешеш-бо, що нічого! Батько мені казали: «Розпитай її обо всім» А чорт є зна, про

що її розпитувати…Я вже все позабував.

Уляна. Та піди, та й запитай у батька.

Стецько. Батько ж бо добре казав: «Не йди, каже, поки обо всім не домовишся».

Уляна. Ні об чім нам домовлятися.

Стецько. А батько казав: «Не потурай їй, поженихайся, та пісеньки заспівай, то вона й піде»

Ось слухай.

Співає, пританцьовуючи.

На курочці пір’ячко рябоє,

Любімося, серденько, обоє.

Диб, диб на село. Кив, морг на нього.

Я не дівка його,

Не піду за нього.

— А що ? Чи хороша моя пісня?

Уляна. Така точнісінько, як ти, — нічого не

можна второпати. Ось послухай мою відповідь.

В мене думка не така,

Щоб пішла я за Стецька,

Стецько — бридкий,

Стецько — стидкий!

Цур тобі, відв’яжися,

Пек тобі відчепися,

Божевільний!

— А що, Стецько, хороша моя пісня?

Стецько. Погана, і який нечистий тебе навчив?

Уляна. Так я тобі кажу: не люблю я тебе і ніколи не піду за тебе.                    

Парубок. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце піднімається все вище і вище. Настає день. Чуються діалоги.

***

— Годі, мамо, торгувати.

— Чому, доню?

— Та вже нема чим здачу давати!

***

— Почім ця тканина?

— Дуже дешево, поцілунок за метр.

— Дайте мені три метри… Бабусю, ідіть розрахуйтеся!

***

— Скільки коштують яйця?

— Гривня за штуку. А биті — півгривні.

— То розбийте мені два десятки!

1-а дівчина. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

Хлопці читають гуморески (від кожного класу готують по одній гуморесці для конкурсу).

М. ХИЖКО «ЦЕ БУЛО ПОЗАТОРІК»

Це було позаторік

Та на нашім ринку —

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.                   

Ламав голову Павло

(Нелегке це діло) —

Нешкідливе щоб було

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав.

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

— А з якого ви села? —

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

— Я з села Мельниці.

— Забирайте їх назад!

— Буркнув незабаром, —

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

— То ж назвіть причину!

— А я з вашого села маю вже… дружину.

П. ГЛАЗОВИЙ «КАРТОПЕЛЬКА»

— Почім твоя картопелька,

Синку мій хороший?!

— Сім копійок,— каже дядько,

На штангіста схожий.

Баба рада-радесенька:

— Звідки ти з’явився

Такий совісний та добрий?

Де ти народився?

Швидко мацає картоплю

Обома руками:

— Хоч вона і дрібнувата,

Зваж три кілограми.                     

А той себе вище носа

Товстим пальцем стука:

— Ти що, баба, з печі впала?

Сім копійок штука.

П. ГЛАЗОВИЙ «КУХЛИК»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші — не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: — Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: — Што? Чаво?

Я не понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлик здєсь,

Єсли єто кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

— На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мене єсть свой язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

Та не знає мови.

Парубок. На ярмарку той купує, той торгує, той божиться, той приціняється, той на жінку

гука.

1-а дівчина. Жіноцтво щебече, усі разом розказують, і ні одна не слуха…

2-а дівчина. Діти, погубивши матерів, пищать. Там собаки скавучать, там придушили порося, вищить на весь базар, а свиня, хрюкаючи, пробивається межи людьми.

Парубок. Усюди гомонять, стукотять, кричать… А там чути музики грають.

Діти грають на музичних інструментах, танцюють.

2-а дівчина. А що це за крик, галас, тупотня?..

Хлопці та дівчата, стоячи групами, виконують пісню «Ой продала дівчина курку».

1-а дівчина. Уже сонечко навкоси сідає.

Притихає навкруги. Все на світі має свій кінець.

Завершується і ярмарок. Вдома своїх рідних чекають з гостинцями, подарунками.      

Парубок. І звучить у кожній родині радісний сміх або крик невдоволення. Бо ж по-всякому повертаються з ярмарку.

Лине пісня «Як поїхав мій миленький на базар…».

2-а дівчина. А в родинах після ярмарку

з’ясовують стосунки.

Учні виконують сценки.

Сцена 1

— Купив, чоловіче, те, що казала?

— Ні.

— А гроші де?

— Нема!

— А де ж ти їх дів?

— А от де: за чоботи просили чотири, а я давав три — це сім; карбованця туди — карбованця

сюди — це дев’ять. Одного з кумом проїли — це всі десять.

Сцена 2

Іде п’яний дід з ополоником. Його зустрічає баба.

— Діду, корову продав?

— Продав.

— А гроші ж де?

— Воно, бач, стара… Та я ж ополоник купив.

Сцена 3

— Кумо, чим торгувала?

— Вареними яйцями.

— Почім брала сирі яйця?

— По десять.

— А продавала почім?

— По десять.

— Так який же навар?

— А ото зварю яйця, та й весь навар.

Сцена 4

— От дурні мої куми. Вони тільки свиней продали, а в їх відразу гроші й витягли.

— А в тебе?

— Е, ти думаєш, що я дурний! Я їх попомучив.

У кумів зранку гроші витягли, а в мене аж увечері. Не на такого напали!

1-а дівчина. Так хай же щастить нам усім щодня!

Парубок. І на ярмарку, і в школі, і на роботі, і вдома.

2-а дівчина. Давайте гуртом заспіваємо веселеньких пісень!

Усі співають попурі за мотивом народних пісень.            

Ой що ж то за шум учинився?

То із ярмарку народ покотився.

Той воли собі купив та спідничку,

Тепер добре і дружині й чоловічку.

А на ярмарку так добре торгувалось,

Що в декого чобіт вже не зосталось.

Та не плач, моя миленька, не журися,

А на нашого сусіда подивися.

Він вина віз продати цілу бочку,

А прогавив і чоботята і сорочку.

Цвіте терен, цвіте терен,

Та й лист опадає,

Хто на ярмарок не їздив,

Той горя не знає.

Ти казала: «На базарі

Буду я з тобою в парі»

Я прийшов — тебе нема,

Підманула, підвела.

Копив, копив копійчину

Неділеньку — дві…

А натрапмв на дівчину —

Нічого собі.

Мені стало,

Що було — пропало.

Що було — пропало.

Більше не буде.

Хоч багато в нас роботи,

Треба пам’ятати;

Кожен мусить щосуботи

На ринку бувати.

Розпрягайте, хлопці, коні

Та й лягайте спочивать.

Швидко прийде неділенька —

Будем знову торгувать.

Усі учасники ярмарку сходять зі сцени і пригощають глядачів бубликами, горіхами, яблуками.

Категорія: Сценарії свят | Додав: uthitel (15.09.2014)
Переглядів: 8143 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2257

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів