Неділя, 04.12.2016,  13:07



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Сценарії свят

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД НА ЕКОГОЛІЧНУ ТЕМУ: «Первоцвіти просять захисту»

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД

«Первоцвіти просять захисту»


I.    Запрошення на свято

Цей листок календаря
Закликає школяра
Йти мерщій до нас на свято,
Зустрічати Весну крилату.

Запрошення написане на великому аркуші паперу в формі листка календаря з датою і часом проведення свята. Оформлене вінком весняних квітів.

II.  Оформлення свята

1.  Стіннівка «Первоцвіти просять захисту».

2.  Вишивки «Первоцвіти» (вишивання гладдю на чорній тканині).

3.  «Портрети» первоцвітів — малюнки учнів на великих (однакових за розміром) аркушах паперу (аркуш на підставці, щоб «портрет» можна було поставити вздовж рампи сцени).

4.  Іменні запрошення на свято почесним гостям і вчителям (листівки з намальованими первоцвітами).

5.  «Корони» для дівчаток, які будуть на сцені представляти квіти («корона» — квітка на цупкому папері, яка точно відтворює відповідний первоцвіт) і по дві менші такі ж квітки в кожну руку. До кінця вистави сцена вкривається повністю групами квіток.

6.  Великий стилізований вінок із первоцвітів, від якого тягнуться стрічки (на заднику сцени).

III. Оформлення сцени

З одного боку сцени куточок березневого лісу: голе віття дерев, пожухле листя, з-під снігу виступає великий пень, обвитий плющем. На заднику сцени деревце на фоні голубої тканини (символізує синь неба і передвісника весни — синій сніг), на деревах біла тканина (символізує зиму). На передньому плані — «трон» для Весни та невеликі пеньки для весняних місяців. Більша частина сцени вільна.

(Звучить музика (урочиста, дещо сумна), на останні такти якої виходять ведучі.)

Ведучий І. День за днем, за тижнем тижні —
Непомітно лине час. Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.

Ведучий II. Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима. Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.

Ведучий І.  Довші дні, коротші ночі,
Гульк — уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
Знов морозом припече.

Ведучий II. Та як здійме враз хуртечу!
Як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
Щоб не мерзнути в хатах.

Ведучий І.  Та здаля вже крок по кроку
Йде весна, веселий час,
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.

Ведуча II.  Прощай, зимо! Нині свято
Відзначаєм молоде. Хай весна гряде крилата.
Хай у кожну нашу хату
Радість піснею зайде.

Ведучий II. Ждіте, ждіте, любі діти. Літо знов прилине.
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине.
І заквітне наше поле, і зазеленіє.—
Знов його весна прекрасна квіточками вкриє...

(З’являється Весна — гарна дівчина в легкій довгій сукні рожево-зелених тонів: на голові вінок-корона з ніжно-фіолетових квітів сну звичайного, а між ними малесенькі підсніжники; від вінка спадають довгі різнобарвні прозорі стрічки — вони вкривають кольоровим серпанком постать; у руках — жезл, прикрашений квітами. Весну оточують місяці Березень, Квітень і Травень. Зупиняються посеред сцени.)

Весна. Послухай мене! Все кориться міцній моїй владі,
Темний гай вже забув зимування сумне
І красує в зеленім наряді.
Темна хмара озвалася громом гучним,
Освітились огнем блискавиці;
Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним.
Все скориться мені,
мов цариці.

(Леся Українка)

Ведуча І. І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані
Про вічную силу весни на сім світі.
Про чари потужні весняні.

(Леся Українка)

Ведуча І. Ой, іде, іде весна —
Наче райдуга ясна!
Сяє сонечко вродливе,
Усміхається блакить,
Зеленіють щастям ниви,
Далеч піснею дзвенить.

Ведуча II. Голуба весняночко, завітай
В наш хороший, радісний, світлий край!
На зорі порошею вкрий сади,
Щоб давали літечком нам плоди!

Ведучий II. Урожаєм сонячним в полі грай,
Щоб багатством славився рідний край!

Весна. Скрізь запахла травами земля,
Буйним цвітом зелень ожива,
Це ж до вас я вийшла у поля.
Я Весна, квітуча, молода...

(Поки Весна говорить, усі присутні на сцені, включаючи ведучих, стають півколом, взявшись за руки; двоє ведучих підходять до деревця з білою тканиною і стають там.)

Березень. Ми нове життя із собою несем,
Живемо ми в лісах і полях —
Інший не треба нам дім...

Квітень. Даремно ховаєш ти листя, зима,
Листя в свої закрома.
Ми листя віднімем і в небо піднімем
Південного вітру крилом...

Травень. Зима, полонянка весняної тюрми,
Із квітів окови сплетемо ми!

(Рабіндранат Тагор)

(Усі разом, тримаючись за руки і піднімаючи їх угору.)

Із квітів окови сплетемо ми!

(На ці слова ведучі скидають з дерева біле покривало.)

Березень (підходить до Весни і подає їй руку).

Повсюди ще біліє сніг
І спить озимина,
Та вже з гори струмок побіг,
До нас прийшла весна!
Землі торкнулася крилом —
Промінням золотим.
І враз повіяло теплом
Над гаєм молодим.
Я, весно, перший місяць твій,
Тобі даю я старт...

Весна. Так, Березню, ти ранок року. На більшій частині України ти означаєш передвесіння, перехід до справжнього тепла, що викличе буяння цвіту і юної зелені.

Березень (гарний хлопець у ніжно-блакитній накидці та жовтій сорочці, на голові капелюх, прикрашений підсніжниками, пролісками).

Весно! І ви, любі друзі! Ми з Квітнем і Травнем приготували розкішні шати, в які ти, Весно, одягнеш землю.

Квітень (гарний хлопець у рожевій накидці та блакитній сорочці, капелюх прикрашений квітами сну та анемонами, в руках — сопілка).

Бажаємо вам радісних і приємних зустрічей з нашими світозорими зеленими друзями в лісі, полі, луках, парках і садах.

Травень (найгарніший хлопець у смарагдовій накидці та білій сорочці, на капелюсі — барвінок і конвалії, у руках скрипка).

Ми познайомимо вас із ними. Сподіваємося, що вони стануть і вашими друзями. А друзів шанують, люблять і бережуть! Отож, дивіться, слухайте, запам’ятовуйте!

Весна (до місяців). Показуйте, мої любі місяці, свою роботу!

(Весна сідає на «трон», біля неї на пнях Квітень і Травень в оточенні квіток (по одній кожного виду, решта квіток — за кулісами, ведучі біля Весни)

Весна (до Березня). Я розтопила, Березню, сніги на глинястих пагорбах і схилах ярів. Дивись, вони парують вологою, а я не знаю, чим їх прикрасити.

Березень. Я маю чудові сонячно-жовті суцвіття підбілу звичайного. Люди називають їх «мати-й-мачуха».

Підбіл (учень або учениця в білій блузці чи сорочці, темних брюках чи спідниці, в руках тримає «портрет» своєї рослини. Виходить до краю рампи).

Це тому, що в мене влітку виростають цікаві листки — зверху гладенькі, темно-зелені, лискучі. Зате знизу — наче підбиті сірим кожушком, вкриті густим плетивом волосків. Прикладіть верхнім боком до щоки — і відразу відчуєте холод, а нижнім — м’якість і теплоту. Звідси й назва: мати-й-мачуха, тепло-й-холод.

Мої квіти вміють визначати час! Вони завжди закриваються і засинають о 17 годині.

А ще вони мають багато нектару, пахнуть медом, їх дуже люблять бджоли.

Весна. Ти мені подобаєшся! Я вкрию твоїми квітами Землю, і вони, ніби сотні малесеньких сонечок, засвітяться на необжитих схилах.

Підбіл.  І тане сніг, і швидко ллється
Вода грайлива з висоти,
І сонцю радісно сміється
Квіток пучечок золотий.

(Ставить «портрет» першим перед рампою і переходить у групу Весни. Поки триває ця сцена, дівчатка-квітки підбілу утворюють мальовничу групу на сцені: так повторюватиметься щоразу з кожною рослиною. Березень виводить на середину сцени підсніжник.)

Березень (до залу). Друзі! Впізнайте цю квітку!

Підсніжник. Мої квіти ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні, білосніжні. Я виростаю з-під снігу, я перший посланець Весни! Мене називають квіткою надії... Старовинна легенда розповідає, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг на Землі, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились на чудові квіти підсніжника — провісника тепла, символ сподівань на краще майбутні. Так я і лишився у народі символом надії.

Весна (до залу). Я бачила, деякі люди рвуть у лісі підсніжники цілими кошиками і кудись везуть. А в лісі їх стає все менше і менше. А мені боляче — люди, не виривайте з мого вінка квітку надії — білосніжний Підсніжник!

Ведуча II. Ой, Березню! Блакитне весняне небо впало на землю і синіє серед голого віття лісових дерев!

(До групи підбігає пролісок, що вже вийшов на сцену, сідає під деревами.)

Проліска дволиста. Придивись, то не небо, то ми, проліски. Весна подарувала нам його голубінь, а Березень засіяв нами дубові ліси, тому весною в лісі два неба; одне над головою, а друге — під ногами.

Проліска дволиста. Так, ми синьоокі вісники Весни.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів —
То квітнуть проліски в гайку
І синій сон зацвів.

(Березень підводить до Весни білоцвіт весняний і називає.)

Весна. Цими чудовими дзвоникоподібними квітками я вкрию луки, ліси, узлісся Прикарпаття, Карпат і Закарпаття. Ти вмілий художник, Березню, білоцвіт — чарівний. Я гадаю, усім подобаються його квіти з шістьма молочно-білими пелюстками, на загострених кінчиках яких Березень намалював зелені плямки.

Білоцвіт. Друзі! Я відкрию вам один секрет. Я можу рости не тільки в лісі, а й у саду, на клумбі. Ще в XV ст. люди, зачаровані моєю красою, садили мої цибулинки в пухкий фунт і з нетерпінням чекали, поки Весна розтопить сніг і я почну цвісти. Спробуйте, посадіть одну мою цибулинку, і через декілька років у вас буде ціла клумба!

Ведучий І (підбігає до Білоцвіту). Дякую, ми обов’язково спробуємо!

Березень. Розповімо вам історію іще однієї весняної квітки.

Еритроній. Одного разу біг собі собака, спіткнувся і вдарився головою об землю. Розсердився він на Землю, що, мовляв, набила йому ґулю на голові, і почав кусатися. Вкусив Землю раз, другий, а за третім разом залишив зуб у землі, а там — другий, третій, злякався, та й утік.

Березень. Прийшла на Землю грайлива Весна, аж дивиться стирчать із Землі ікла собаки. Торкнулася вона їх чарівною паличкою і проросли ікла гарними квітами — еритронієм — собачим чубом.

Еритроній. Я дуже рідкісна рослина. Росту тільки в Закарпатті та на Львівщині. Запам’ятайте мене, розкажіть про мене всім, не зривайте мене ніколи. Подивіться, який я гарний!

Ведуча II. Весно! Можна, я розповім про ще одну березневу рослину — примулу-первоцвіт. Ці квіти розцвітають серед перших. Люди їх дуже люблять і шанують, особливо верховинці з гір. Ранньої весни вони прагнуть першими знайти на вершинах гір примулу і прикрасити нею свій капелюх і свій дім. Коли верховинець виїжджає, він бере із собою висушену квітку первоцвіту як пам’ять про рідні гори та близьких людей.

Березень (підбігає до групи квіток примул).

Бачиш примул на лужечку?
Бачиш розписи обновні
На одежах золотих?
То рубіни все коштовні —
Дар чаклунок молодих.
В них таємні аромати.
В них вся розкіш їх краси.
Я лечу, щоб назбирати
Крапель ранньої роси;
Я повісить в серединці
Кожній примулі хотів
По перлиночці — росинці...

(В. Шекспір)

(Чути курликання журавлів.)

Ведучий II. Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь:
Ключем вони додому
У рідний край летять
З чужих країв.

Березень (підходить до Квітня і Весни).

Як щастя легітна луна —
Весняне тепле світло!
Його вітаю нині я
Сердечно і привітно!,
А зараз черга вже твоя,
Молодший брате — Квітню!

(Березень сідає біля Весни, оточений своїми квітами.)

Квітень (звертається до залу, на останній фразі — до Весни, стаючи на одне коліно).

Я зустрічаю ранки співом,
Весну вітаю на полях,
Я щедро засіваю ниву,
Господарюю у садах,
Іду до лісу і до річки,
Дарую людям квіти, сміх.
Люблю Весну!..

(Грає на сопілці)

Ведучий І (початок слів іде під звук сопілки). На зміну несміливому та мінливому Березню приходить справжній весняний місяць, який недаремно називають Квітнем.

Він розливає океан молодої зелені і робить синьооку красуню Весну ще привабливішою. В її вінку продовжують пишатися квіти, подаровані Березнем, а до них додає свої дарунки Квітень.

Квітень. Я всіх запрошую до лісу. Подивіться — над морем трійчастих зелено-сизуватих листків здіймається справжнісінька повінь суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, пурпурно-фіолетовими квітами, які мають витончений запах меду з ваніллю. Це ряст. Наукова назва рясту в перекладі означає «чуб», «ковпак».

О, послухайте...

(Чути спів жайворонка.)

Квітень. Це жайворонок, люба Весно! Саме з ним пов’язана легенда про ряст: летіли над лісом жайворонки, посварились між собою та й почали битися. Билися так, що аж шпорки та чуби свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними весняними квітками.

Ряст. Пам’ятаєте, у Тараса Шевченка:
Встала Весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

Є в нашого народу звичай: коли розквітнуть проліски та ряст, хлопці й дівчата юрбою ходять у ліс і там топчуть ряст. Топчуть і приспівують:

Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
Давайте всі разом

(Усі на сцені та в залі легенько притупують, повторюючи: Топчу, топчу...)

Сон-трава (виходить на середину, чути дзвіночки).

Мої квіти великі, дзвоникоподібні, темно-фіолетові або пучкові, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Ніби сріблясте сяйво оточує мене, а всередині квітки є багато жовтих тичинок і маточок, які спірально закручені і нагадують золоті пружинки. Вони розхитуються під поривом вітру і ніби дзвенять (чути знову дзвоники).

Квітень. На ніч квіти сну закриваються, схиляючи свої голівки, засинають. Може, тому в народі назвали цю рослину так поетично: сон-трава, сон-зілля, сончик.

Ведучий І. А стародавнє слов’янське повір’я говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє.

Весна. Який коштовний подарунок, Квітню! Який чарівний, гарний! Але дуже рідкісний! Як шкода. Такий поетичний...

Ведучий II. Я зауважив, що кожної весни настає період, коли посилюються вітри. Саме в цю пору з’являються у наших лісах надзвичайно ніжні, досить великі білі квіти з жовтими серединками, їх завжди так багато, що ніде ступити. Що то за квіти?

Квітень. То все пустунка Весна. Коли я подарував Весні ці квіти, вона, тішачись, вкрила ними всю землю...

Весна (перериває Квітня, сміючись). ...І раптом налетів Вітер і почав розхитувати їх білі голівки. Вони затріпотіли ніжними пелюстками і ніби біло-зелені хвилі покотилися лісом. Було так гарно, легко, і я назвала ці квіти «анемон» — вітер.

Анемона дібровна. З тих пір і називаємося ми анемонами дібровними — квітами весняних вітрів. Нас дійсно всі люблять, усі захоплюються нашою красою... і зривають, зривають, зривають... цілими оберемками. А зірвані, ми швидко в’янемо, втрачаючи красу і життя... Ми просимо: не чіпайте нас, не забирайте з лісу — нашого дому. Приходьте в гості, відпочивайте серед нас, тільки не рвіть, не позбавляйте весну її улюбленої квітки!

Квітень (виводить медунку темну). Весно! Подивись на цю рослину — таку загадкову і гарну! Ти зможеш уквітчати нею всю Україну, кожен лісистий куточок.

Медунка. На моєму стеблі — мініатюрний різнобарвний букетик — пурпурові, рожеві, фіолетові, блакитні, сині квіти, ніби райдуга.

Весна. Ти схожа на різнокольорові ліхтарики, що світяться проти сонця серед дерев як святкова ілюмінація на честь мого свята — свята Весни.

Медунка. Моя назва медунка, бо в мені багато нектару, і комахи прилітають до мене, а мої різнокольорові квіти подають їм сигнал: світлі — багато їжі, синіє квітка — мало. Я лікарська рослина. Але не рвіть мне на букети — я не виживаю у воді, у вазі. Я лісова рослина.

Квітень (до Травня). Передаю тобі, Травню, низку ключиків від літа. (Підводить первоцвіт весняний.)

Первоцвіт весняний. Дійсно, мої суцвіття нагадують низку ключиків, і в народі мене так і звуть — ключики. За давньогрецькою легендою, ми були ключами Флори — богині Весни; інші легенди твердять, що ми вказуємо на скарби — відкриваємо їх шукачам. А може, ми виросли там, де впали на Землю ключі від раю, які впустив апостол Петро? Хто зна, але точно відомо, що ми маємо чудодійну цілющу силу, за вмістом вітаміну С — ми перші серед усіх. А ще... дівчата шукають нас на Великдень, бо котра знайде першою — вийде цього року заміж. Нас тому ще називають приворот-зіллям.

Травень. Дякую, Квітню.

(Квітень підходить до Весни, сідає і зачаровано дивиться на неї.)

Весна. Травень був хлопчина на диво вродливий:
Як небо, очиці сині-блакитні.
Шати на ньому із квітів польових,
Аж пахощі гарні віють від нього,
В пишній короні росинки перлисті
Так грають на сонці, мов самоцвіти.
Скаже він слово — то так і здасться,
Що то соловейко в лузі співає.

(М. Коцюбинський)

(Слова Весни супроводжуються грою на скрипці, грає Травень або хтось за кулісами)

Травень. Я подарую тобі, Весно, найкращу свою квітку. Вона подібна до перлини. Українці вважають, що ці квіти — це застиглий сріблястий, щасливий сміх лісової русалки Мавки. Леся Українка так змальовує Мавку:

(Травень виводить Конвалію — дівчину в білому вбранні, ніжну, гарну — під звуки сопілки.)

Ведуча І (обходить Конвалію).

...Що ж,— ти зовсім така, як дівчина...
Ба ні, хутчій як панна,
Бо й руки білі, і сама тоненька,
І якось так убрана не по-наськи...
А чом же в тебе очі не зелені?

(Придивляється.)

Та ні, тепер зелені... а були,
Як небо, сині... О! Тепер вже сиві,
Як тая хмара... ні, здається чорні,
Чи, може, карі... Ти таки дивна!

Конвалія травнева. ...А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітові білим, як сніг білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люди, Боже мій,
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілею снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.

(Т. Шевченко)

Травень. Очі розкрила конвалія біла
І в дивуванні застигла, зомліла...
Бо біля неї все трави всміхались,
Бо понад нею все віти гойдалися,
Линули пестощі вітру летючого,
Блимали квітоньки гаю пахучого,
Снили все ночі сріблясто-блакитні,
Кликали ранки рожеві, привітні,
Сяяли усміхи сонця блискучого!

(Переробка О. Олеся)

Весна. Дякую, Травню. Духмяні ніжні конвалії будуть твоїм символом, знаком розквітлої Весни.

Травень (підводить Конвалію і садовить біля Весни).

Білі, білі конвалії милі,
Вас насіяла тут Весна...
А люди вас зривають і зривають.
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Мов дівчина у вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гамору, розмови і пісень в чагарнику.

(І. Франко)

Ведуча II. Саме в цей час розкриваються п’ятизірчасті квіти особливого синьо-блакитного кольору, теплого і глибокого. Розцвітають сині очі Травня на вічнозеленому барвінку. Латинська назва «вініцере» означає «перемагати». Барвінок перемагає зиму, залишаючись зеленим під снігом.

Барвінок. Я одна з найулюбленіших рослин нашого народу. Мене оспівують у піснях, використовують у весільних обрядах, сплетені барвінкові вінки символізують вірність, постійність, і тому мене ще називають барвінком весільним.

А українські дівчата з прадавніх часів готують з моїх блакитних квітів настій і ним умиваються, завдяки цьому шкіра набуває гарного кольору, стає м’якою, еластичною. Я маю репутацію загадкової чаровладної рослини. Здавна вірять, що можу оберігати від злого чаклування, нечистої сили. Моїми пагонами обпинали вікна й двері, щоб нечиста сила не проникла в дім. Щойно зійде сніг, я тішу людей своїм зимово-зеленим листям — символом постійності, вірності, вічної пам’яті, а від квітня до червня квітну казковими синього кольору квітами, утверджуючи Весну.

Ведуча І. Ой, Весна, Весна,
Ти красна,
Що ти, Весна-красна,
Нам принесла?

Весна (встає і підходить до рампи).

Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зелену травицю
І холодну водицю.

Ведучий І (показує на дівчаток, які уквітчують дерева цвітом вишні).

Через дорогу вишневий сад,
Ой, там дівочий веселий склад,
Ой, там дівчата збиралися,
Рястом-барвінком квітчалися,
З Весною радо віталися.

Ведуча II (підходить до Весни, вклоняючись).

Ой, Весно, весно-весняночко,
Веди в танець нас, паняночко.
Вже наша вишня квітчається,
Біленьким цвітом вкривається.

(Весна веде всіх у танець, усі беруться за руки і ведуть «кривого танцю» — змійка хороводу проходить усю сцену і знову виводить Весну, місяців, ведучих у перший ряд.)

У кінці вистави відбувається представлення дійових осіб і, таким чином, повторюються назви всіх первоцвітів.

Категорія: Сценарії свят | Додав: uthitel (23.11.2012) | Автор: Лях О. Г., учитель географії, м. По
Переглядів: 8039 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2253

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів