Середа, 07.12.2016,  17:23



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Сценарії свят

До Дня Незалежності України «Ми є, були і будем ми й Вітчизна наша з нами»

Виховний захід із елементами театралізації для учнів 8-х класів до Дня Незалежності України

 

 

Навчально-виховна мета: використовуючи поетичні та пісенні твори, збагатити знання учнів про історію та сьогодення України; виховувати патріотизм та любов до своєї Батьківщини, до її народу.

Методичний коментар: організувати тематичну книжкову виставку, присвячену незалежній Україні, її історичним діячам; учні заздалегідь вивчають напам’ять поетичні твори та пісні про Україну.

Оснащення заходу: сцена приміщення, де відбуватиметься захід, прикрашена державними символами, квітами, снопом із колосками пшениці та кетягами калини, вишитими українськими рушниками; усі учасники заходу одягнені в українські костюми; комп’ютер; слайди; екран; аудіозаписи.

Дійові особи:

Ведуча.                        Ясінь.

Ведучий.                      Дідусь.

Оповідач.                     Читці.

Князь.                           Хоровий колектив.

Перебіг заходу

На початку заходу всі присутні підводяться і стоячи виконують гімн «Ще не вмерла Україна» (муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського).

Тихо звучить «Козацький марш».
На сцені — ведучі та читці.

Ведуча. Виплекана роками і століттями мрія про незалежність і свободу України втілилася в життя в серпні 1991 року. Цьому передувала напружена боротьба багатьох поколінь українців. Наші пращури від часів Київської Русі платили за волю своїм життям. 1-й читець

УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім’ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім’ям вмираю

І в твоєму імені живу!

Василь Симоненко

Ведучий. У родинах князівської верхівки і сім’ях простих людей дітям змалку прищеплювали любов та шану до рідної землі.

Заходять Оповідач, Ясінь, Князь і Дідусь.

Оповідач. Із цієї нагоди пропоную вашій увазі повчальну українську народну казку «Князенко Ясінь».

Був в одного князя син на ім’я Ясінь. Жив князенко у гарному замку на верховині. Жилось би Ясеневі добре, коли б його вчителі-чужинці навчали любити рідну землю, допомагали пізнавати її красу й багатства. Та вони цього не робили, тому князенко своєї землі не знав і не любив.

Ясінь. Батьку, хочу пізнати світ, красу його в далеких країнах. Надокучило мені жити тут. Дозволь мені оглянути інші країни світу!

Оповідач. Довго князь вагався — чи дозволити синові залишити батьківщину, але по довгих проханнях Ясіня погодився.

Князь. Їдь, сину, пошукай собі щастя на чужині. Якщо знайдеш його, залишайся там. Будь щасливий!

Оповідач. Попрощався князенко з родиною, поїхав далеко. Ніч захопила його в лісі. Знайшов Ясінь місце під розлогим дубом, постелив оленячу шкуру і ліг спати. Перед спанням зітхнув глибоко. Ясінь. От якби мені крила, я б швидко полетів через гори й долини!..

Оповідач. Нараз став перед князенком старий сивий Дідусь.

Дідусь. Так буде, як бажаєш! Сідай лиш у цей човен, він понесе тебе високо понад землею. А як захочеш на землю, скажи: «Пливи, човнику, нижче і до землі ближче!»

Оповідач. Князенко подякував дідусеві й сів у човен. Човен поніс його вгору. Летів у темряві, а коли ранком пробудився, то був у незнаній країні. Бачив пальмові гаї, гори, укриті вічним снігом, широке море, а ще далі пустелю. Багато країн він так пізнав, повертав човном у різні сторони, але жодного разу не хотів спуститися на землю.

Та ось човен опинився над землею, яка видалася йому найкращою за всі, що їх побачив у своїй мандрівці. Тут бачив зелені гори, урожайні поля, гарні оселі в зелених садках та гомінливі міста над річками. На полях працювали люди, а їх чарівний спів долітав до нього.

Ясінь. Ось найкраща земля! Тут я зупинюся. Пливи, човнику, нижче і до землі ближче!

Оповідач. І човен сів посеред лісу перед великим замком. Князенко вийшов із човна та почав оглядатися довкола. Чий це може бути такий гарний замок на горі?

Нараз з’явився знову перед ним Дідусь.

Дідусь. Іди в замок, а там побачиш!

Оповідач. І зник. Князенко ввійшов до замку. У гостинній залі навколо довгого стола сиділи лицарі-гості, а між ними на першому місці — старий князь, його батько. Радісно привітав князь свого сина.

Ясінь. Де я, і чия це така чудова земля?

Князь. Ти в рідній землі, сину, це твоя рідна земля!

Ведуча. Нічого милішого як свій рідний край на світі немає. Українські поети в творах передавали любов до своєї Батьківщини, учили шанувати і берегти її. Про це йдеться у поезії Михайла Старицького «До молоді».

2-й читець

На вас, завзятці юнаки,

Що розлюбили Україну,

Кладу найкращії гадки,

Мою сподіванку єдину.

В вас молода ще грає кров,

В думках у вас немає бруду,

І в серці гріється любов

До обездоленого люду. 3-й читець

Ховайте ж ви її собі,

Не розмантачуючи всує,

Нехай ваш дух вона гартує

В житті, у чесній боротьбі.

Не забувайте рідних хат,

Де лихо гіршає щогодини…

Не можна гаяти й хвилини,

Поки ще стогне менший брат.

4-й читець

Поки живий, мерщій несіть

Сліпому світиво просвіти,

І в серце, смертію сповите,

Живу надію закропіть!

Вшануйте, друзі, рідну річ,

Назвіте голосно своєю

Та розженіте над землею

Непереможну, темну ніч!

5-й читець

Хай всяк жене, а ви любіть

Свою знесилену родину —

Й за неї сили до загину

І навіть душу положіть!

Хоровий колектив виконує пісню «За Україну» (сл. Миколи Вороного).

Ведучий. Найкращі сини і дочки до останнього подиху віддано служили і служать своїй Вітчизні, їх патріотизм непоказний, а виявляється у справах.

1-й читець

Ми не родились для руїни,

Ні для війни, для боротьби —

Наш ідеал — добро країни,

Ублагороднення юрби.

Добро не твориться з нічого,

Юрба росте із одиниць, І нове родиться з старого,

З предвічних життєвих криниць.

Нема будівлі без основи,

І без коріння деревин,

Добра немає без любови,

Без гарних життєвих хвилин.

Шануй красу, добру корися,

А чоловіка поважай,

Його весіллям веселися,

А звеселиться рідний край.

Богдан Лепкий

Ведуча. Україна — велика країна, що стала на шлях побудови нового демократичного суспільства у когорті європейської родини, тому від кожного із нас залежить її майбутнє.

2-й читець

МІЛЬЙОНИ НАС

Мільйони нас, але єдине,

Одне натхненне джерело:

Чудесне слово — Україна

Усіх живило і вело.

В цім слові жаль, і біль, і муки.

Воно нам світить, нас веде.

Й коли по світу нас ганяли

Серед пустель — земель чужих,

Його завжди ми пам’ятали,

Воно і знову нас з’єднає

В одно і мертвих, і живих!

А. Кравець-Кравченко

Ведучий. Як завжди, Батьківщина чекає на відданих патріотів, які працею і щирим серцем примножать її славну історію.

3-й читець

Болить душа за тебе, Україно,—

Синів невдячних стільки маєш ти,

Сліпих героїв чвар і суєти… Їм байдуже, що мати у руїнах.

А ти страждаєш, цвіт твій опада,

Ти б’єшся, ніби чайка при дорозі.

Синів не видно на твоїм порозі.

Невже довіч тобі Полин-звізда?

Та жевріє надія, не згаса.

На всіх дітей любові в тебе стане

Ще припадуть до золотого лану

Блакитні над тобою небеса.

В. Калашник

Звучить аудіозапис Кантати «Б’ють пороги» (муз. М. Лисенка, сл. Т. Шевченка).

Ведуча. Із книжкових джерел дізнаємося про те, як захоплювалися чужоземні мандрівники Україною, її культурою, українською піснею. Поет Фрідріх Боненштендт, який у 1840—1845 роках подорожував Україною, переклав німецькою мовою українські пісні. Він писав: «Та мало в кого є таке привабливе й поетичне минуле, як в українців. Відокремлення лицарських запорожців і організація українських козаків; їх вожді, від Остапа Шашкевича до Хмельницького; відтак Виговський, Дорошенкоо, Тетеря… Вченість київського духовенства, що виявило стільки добродійного впливу на Московщину; лицарскість у характері української аристократії; буйність народу,— оце названі тільки по імені елементи поетичності і принади української історії».

4-й читець

ГЕЙ, КОЗАЧЕ-КОЗАЧЕНЬКО

Гей, козаче-козаченько,

Тай хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки —

Ворогам для науки!

Як козак засміється —

Ворог з остраху трясеться,

Як козак заспіває —

Вороги чимдуж тікають!

Як козак затанцює —

Увесь світ його чує,

Зелен-дубе, розвивайся, Гей, душа, розкриляйся!

5-й читець

А душі тільки й треба —

Степ широкий та небо,

Під сідлом коник чалий,

Побратим не лукавий.

Гей, гуляти-воювати

Знов поїдемо, брате,

Не топтали щоб чужинці

Наші землі українські!

Там чи смерть, чи життя —

Нам не буде забуття!

Якщо голови складемо —

У піснях доживемо!

Яна Яковенко

Хоровий колектив разом із присутніми виконує пісню «Гей, там на горі Січ іде!» (муз. К. Трильовського, сл. Кл. Обуха).

Ведучий. Сьогодні молода держава Україна, що з’явилася на карті світу, переживає свою нову весну.

1-й читець

Привіт тобі, весно!

Привіт тобі, весно,

Блакитно-чудесна,

Мережена сонця промінням ясним!

Бурхливі води

Вже будять твій подих,

Я п’ю його спрагло, впиваюся ним!

2-й читець

Хай ллється він в груди,

Хай серце розбудить,

Хай геть прожене всі зимові сни,

Хай тіло пружніє,

Хай думка ясніє, Хай душу наповнить бадьорість весни!

3-й читець

Привіт тобі, весно!

Ти нині принесла

Оновлену юність в обіймах своїх,

Оновлені мрії,

Воскреслі надії,

Оновлену віру у здійснення їх!

4-й читець

На чорних руїнах

Моєї Вкраїни

Уже зеленіє весняна трава.

І разом з весною

Красою новою

Ось-ось зацвіте Україна Нова!

Інна Христенко

Ведуча. У жодній країні дерево народної поезії не рясніло такими великими плодами, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як поміж українців.

5-й читець

ЖИВУТЬ ПІСНІ

Живуть пісні у нашому селі,

Вони у короваї і в калині.

Вони, як квіти рідної землі,

Як щира усмішка дитина.

Їх соловейко тьохкає у гаї,

Виводить перепілочка в стерні.

Їх мати над колискою співає,

Нехай живуть пісні в моїм селі.

Віктор Дубовик

Звучить аудіозапис пісні «На Україну повернусь» (муз. О. Гавриша, сл. С. Галябарди) у виконанні Іво Бобула. Ведучий. Якими б не були привабливими інші країни, де працюють, навчаються наші земляки, але рідна земля для них найдорожча.

1-й читець

РІДНИЙ КРАЙ

Де шумлять гірські потоки,

Зеленіє ліс-розмай.

Там зробила перші кроки,

Там мій рідний край.

Там училась працювати

І любові у людей,

Там навчилась цінувати

Кожний божий день.

Де б не була, де б не жила,

Жде мене лише одна

Від дитинства люба й мила,

Рідна сторона.

Христина Семерин

2-й читець

МІЙ ЄДИНИЙ КРАЮ

Україно! Рідний краю,

Де поля зернисті,

Де луги зелено-жовті —

Днів моїх колисок!

Хоч де буду долю мати:

В тузі чи у раї —

Я про тебе не забуду,

Мій єдиний краю!

Володимир Сосюра

Ведуча. Співцем свого народу був український поет Володимир Сосюра, який і життям, і творчістю довів відданість своїй Батьківщині.

3-й читець

ХМАРИНИ, ХМАРИНИ…

Хмарини, хмарини, небес кораблі, із ними я піснею лину.

Безсмертя достойний лиш той на землі,

хто їй віддає свої дні молоді

і зве її сонцем, зорею,

хто в горі і в радості з нею.

А вітер тополі на синьому тлі

хитає, і далі він лине.

Безсмертний, безсмертний лиш той на землі,

хто любить свою Батьківщину.

Володимир Сосюра

Категорія: Сценарії свят | Додав: uthitel (10.06.2014)
Переглядів: 2340 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2257

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів