Субота, 23.09.2017,  17:45



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [108]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [56]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Виховні години, тренінги

Сценарій вечора, присвячений визволенню України від фашистських загарбників «А музи не мовчали...»
«А музи не мовчали...» 
Сценарій вечора, присвячений визволенню України від фашистських загарбників
Мета: виховувати в учнів повагу до історичного минулого держави, повагу до ветеранів Великої Вітчизняної війни; формувати активну громадянську позицію щодо недопущення війни як засобу розв’язання конфліктів між державами.
На вечір запрошуються ветерани війни, батьки, вчителі, учні.
 
Ведуча. Добрий день, шановні гості! Ми зібралися з вами, щоб вшанувати той день, коли Червона Армія звільнила територію України від фашистських загарбників,
Багато це чи мало — це не нам судити. Народна мудрість свідчить: «Герої живуть доти, поки про них пам’ятають». Наша з вами головна задача — зберегти в пам’яті прийдешніх поколінь подвиг нашого народу у роки Другої світової війни.
Так вже повелося, що, де б не була людина, чим би вона не займалась, її завжди супроводжує пісня: весела чи сумна, урочиста чи сатирична. Вона зігрівала душу, допомагала у важкі хвилини. Давайте сьогодні пригадаємо ті пісні, які допомогли Вам — ветеранам — не зламатися, вистояти перед ворогом. Згадаємо ваших бойових товаришів, згадаємо про воєнний час.
1-й учень. Ішов третій день війни. Москва — насторожена, зібрана, готова до оборони. Призовні пункти в колишніх школах. Полки новобранців, які проходять через все місто перед відправкою на фронт. Діти, які подорослішали передчасно... 
 
Вранці 24 червня 1941 року на першій сторінці газет «Известия» і «Красная звезда» було надруковано вірші В. І. Лєбєдєва-Кумача «Священная война»:
Вставай, страна оромная,
Вставай на смертный бой.
 
Вірші побачив керівник уславленого Червонопрапорного ансамблю пісні та танцю О. В. Александров. Вірші сколихнули композитора — в них було все те, чим жив він сам всі ці перші дні війни, його думки й почуття...
1-а учениця. Син О. В. Александрова згадував: «Пам’ятаю, як зранку 25 червня батько написав на грифельній дошці «Священную войну», тоді було не до того, щоб розписувати партитуру по голосах. Ми записали мелодію та слова до своїх зошитів і почали репетирувати. Ніхто, звичайно, спочатку не уявляв собі масштабу, значення цієї пісні. Лише під час першого виконання на Білоруському вокзалі, коли ми співали «Священную войну» для бійців, які йшли на фронт, тільки тоді і ми, артисти, разом з ними відчули справжнє потрясіння... Солдати підвелися після першого куплету, загасили самокрутки і в напруженій тиші стояли, слухаючи пісню... Потім вони вимагали повторити її ще й ще раз, щоб запам’ятати слова — закарбувати у пам’яті разом із прощальною посмішкою матері, дружини».
2-й учень. Надзвичайною була доля цієї пісні. Її співали на концертній естраді та в шанцях, в глибокому тилу та у фашистській неволі. Коли вона лунала, душевний неспокій охоплював усіх солдатів та офіцерів, безвусих добровольців та вусатих, поранених у боях досвідчених солдат. Кожен міцніше стискував зброю. З піснею йшли у бій. З нею — перемогли!
Дівчата виконують пісню «Священная война».
 
2-а учениця. Історія улюбленої «Катюши» розпочалась у 1938 році. Її автори композитор Матвій Блантер і поет Михайло Ісаковський написали її для програми джаз-оркестру. Варіантів було багато, але зупинилися на включенні у текст бійця-прикордонника. Пояснювалось це тим, що у повітрі вже пахло війною: її полум’я палахкотіло в Іспанії, Червона Армія вела важкі бої на озері Хасан з японцями, неспокійно було на західних кордонах країни.
 
3-й учень. Прем’єра пісні відбулася в Колонному залі у Москві. «Катюша» мала величезний успіх, першій її виконавиці, молодій співачці Валентині Батищевій довелося виконувати пісню тричі! Пісня була яскравою, танцювально-ритмічною та водночас дуже ліричною.
Коли розпочалась війна, «Катюша» стала до лав бійців. Ласкавим іменем героїні пісні назвали радянські воїни нашу грізну зброю. Складалися все нові й нові варіанти пісні, в яких розповідалося про Катюшу-партизанку, Катюшу-бійця, Катюшу-медичну сестру. З «Катюшею» бійці пов’язували свої мрії про дім та коханих, які чекали на їх повернення. В Італії «Катюша» була бойовим гімном партизан, у Болгарії її використовували як пароль партизани, у Франції — співали учасники Руху Опору. «Катюша» — пісня, яка зробила дуже багато для дружби, взаєморозуміння людей і вела до перемоги.
Дівчата виконують пісню «Катюша».
 
3-я учениця. У Києві біля могили Невідомого солдата видзвонюють куранти мелодію цієї пісні. З «Піснею про Дніпро» в листопаді 1943 р. радянські солдати форсували Дніпро, з нею визволяли столицю нашої Батьківщини. Її автори — поет Є. Долматовський і композитор М. Фрадкін — зустрілися в листопаді 1941 р. на дорогах війни. Є. Долматовський тільки-но що вийшов з ворожого оточення в районі Канева.
 
4-й учень. Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів великої ріки, у голосах жінок, у коротких повідомленнях партизан. Вони були схожі на сумний видох, на стогін. Кожен залишений рубіж, кожна п’ядь рідної землі, яку, хоч і тимчасово, топче вражий чобіт, болем відлунювалися у серці. У місті Урюпінську, де формувалися війська Південно-Західного фронту, в будинку священника автори знайшли стареньке піаніно і за декілька годин написали пісню. Дали розучити її артистам ансамблю. Почали репетицію, а співати ніхто не може. Тільки почнуть — плачуть...
4-а учениця. Жовтень 1943 р. Радянські війська форсують Дніпро. Тільки-но припинилася канонада, над Дніпром з усією міццю полилися пронизливі та глибокі слова пісні:
Ой, Днепро, Днепро, ты широк, могуч,
Над тобой летят журавли...
Пісня ця, звучання якої підсилювалося водою, сирими берегами та лісом, гриміла так міцно, що її не могла заглушити ніяка артилерійська канонада. Її було чутно за п ять — вісім кілометрів від Дніпра. Складалося враження, що співає саме повітря, вода, ліс, що і вони радіють довгоочікуваному визволенню.
«Пісня про Дніпро» стала живою часткою нашої історії, історії Великої Вітчизняної війни, яка вразила світ небаченою силою духа, любові до рідної землі.
Дівчата виконують пісню «Ой, Дніпро, Дніпро».
5-й учень
Вьется в тесной печурке огонь,
На поленьях смола, как слеза.
И поет мне в землянке гармонь
Про улыбку твою и глаза...
 
5-а учениця. Такі знайомі всім пісенні строки зовсім не призначалися пісні. Вони були написані військовим кореспондентом Олексієм Сурковим у листі до своєї дружини восени 1941 р. під Істрою, вилились із серця поета після важкого фронтового дня, коли разом зі штабом одного з гвардійських полків він пробивався з оточення. Тоді рядки:
До тебя мне дойти не легко,
А до смерти — четыре шага... —
були для нього не тільки поетичним образом, але й гострою, пережитою реальністю...
 
6-й учень. Місяці за два-три до редакції фронтової газети «Красноармейская правда» прийшов у пошуках пісенного матеріалу композитор Костянтин Листов. Олексій Сурков згадав про вірші, написані додому, розшукав їх і віддав композиторові, переконаний, що з такого ліричного вірша пісня не вийде. За тиждень Костянтин Листов знову прийшов до редакції і під гітару заспівав нову пісню.
6-а учениця. Її слухали, затамувавши подих. І попросили записати. Композитор взяв аркуш паперу, накреслив на ньому п’ ять лінійок і записав мелодію «Землянки». А до редакції «Комсомольськой правды», відніс її нічого не сказавши авторам, співробітник фронтової газети Євген Воробйов... І заспівали цю пісню, таку щиру, таку людяну, що на душі ставало тепліше.
7-й учень. «Землянка» була не тільки вірним другом солдат під час відпочинку, у хвилини фронтового затишшя. Ця пісня часом ставала грізною зброєю: з нею йшли у бій. Саме її співали моряки, герої Малої землі, коли йшли на штурм Новоросійська. Тоді слова: «Пой, гармоника, вьюге назло, заплутавшее счастье зови», — звучали як виклик ворогові, як виклик самій смерті!
«Землянку» співають і зараз. Співають з естради, і зал завмирає, захоплений її ліричним поривом, вражений душевною силою народу, який у полум’ї війни зміг викликати до життя таку пісню!
Дівчата виконують пісню «В землянке».

 
7-а учениця. У кінолітописі Великої Вітчизняної війни збереглись кадри фронтового кінооператора, який засняв звільнення від фашистських загарбників старовинного руського міста Орла 5 серпня 1943 р. Над руїнами міста лунає пісня. Знайомий всім голос Клавдії Шульженко співає:
«Строчит пулеметчик за синий платочек, что был на плечах дорогих...». Це увірвався до міста броньовик з радіоустановкою...
8-й учень. «Синий платочек»... Дивна доля цієї пісні. Осінь 1939 р. Рятуючись від фашистської окупації, з Польщі до Львова приїхав відомий «Голубий джаз», яким керували композитори Генріх Гольд і «король польського танго» Єжи Петербурзький. А вже у квітні 1940 р. «Голубий джаз» гастролював у Москві. Його концерти проходили з великим успіхом. Одного разу до Єжи Петербурзького прийшов поет Яків Галицький і запропонував йому свої вірші, які починалися словами: «Синенький скромний платочек падал с опущенных плеч...». Вірші сподобалися композитору, і вже наступного вечора відбулась прем’єра нової пісні.
8-а учениця. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Заспівали зовсім інші пісні — бойові, маршові. Але, як не дивно, не забували солдати на війні і простий, невибагливий вальс «Синий платочек».
З перших днів війни Клавдія Шульженко разом із джаз-ансамблем виїхала на Волховський фронт. Взимку 1942 р. виступала в частинах, які охороняли легендарну Дорогу життя, що була прокладена через Ладозьке озеро і зв’язувала блокадний Ленінград з Великою землею.
9-й учень. Після одного з концертів до співачки підійшов лейтенант Михайло Максимов, кореспондент фронтової газети «В решающий бой», і запропонував вірші, які він склав на мелодію «Синего платочка». Вірші дуже сподобалися Шульженко. Новий «Синий платочек» розповідав про розлуку з коханою, проводи на фронт, про те, що і під час бою солдати пам’ятають про тих, кого вони залишили вдома, що «синий платочек» став символом вірності солдата, який бився за тих, з ким його розлучила війна.
Пісня прозвучала того ж вечора після однієї репетиції. «Вирок» був одностайним — повторити! І, мабуть, не було потім жодного концерту, на якому не лунало це прохання. Пісня стала візиткою Клавдії Шульженко.
9-а учениця. «Синий платочек» стала однією із найулюбленіших пісень років війни. Саме тому її принесли з собою бійці на вулиці звільненого ними міста.
Дівчата виконують пісню «Синий платочек».
10-й учень. Ця пісня прийшла до нас з екранів, і важко сьогодні уявити, що якби не випадок, то її не було б з нами взагалі. Народилася «Темная ночь» у 1942 р. в Узбекистані, в його столиці — Ташкенті, куди була евакуйована під час війни Київська кіностудія. Тривали зйомки картини «Два бійці», над яким працювала група відомого режисера Леоніда Лукова. За задумом режисера, в картині повинна була звучати тільки симфонічна музика. Але одного разу режисер зізнався композитору Микиті Богословському, що у нього ніяк не виходить сцена в землянці — ліричний епізод, який відбувається у хвилини перепочинку між боями.
 
10-а учениця. Луков зіграв Богословському цю сцену за всіх діючих осіб. Саме тоді виникла ідея скласти пісню. Пісню, яка зможе передати атмосферу фронтового затишшя, коли солдати, забувши про смерть, діляться своїми мріями, сподіваннями.
Мелодія пісні склалась дуже швидко — композитор пам’ятав фронтові враження, розумів, наскільки важливі в умовах жорстокої війни для солдат згадки про людяність, ніжність...
11-й учень. Музика і вірші злилися в пісенний образ рідкісної простоти і надзвичайної ліричної сили. Фільм вийшов на екрани. З цієї хвилини і почалося велике життя пісні. 
 
 
 
Її заспівала уся країна. «Темную ночь» співали Леонід Утьосов, Іван Козловський, Марк Бернес. Пісня глибоко проникала в серця. Коли вирішили «Темную ночь» записати на платівку, вся перша партія виявилась зіпсованою: було чутно якісь перешкоди. З’ясувалося, що матриця була залита слізьми жінки-оператора, яка робила запис.
11-а учениця. Фільм «Два бійці» став історією радянської кінематографії. А пісня живе, її співають колишні фронтовики, співають їхні діти та онуки. Давайте і ми з вами заспіваємо цю задушевну, ліричну пісню.
Дівчата разом з ветеранами співають пісню «Темная ночь».
Учні роздають листи-вітання ветеранам, пригощають чаєм з пирогами.
Ведуча. Любі наші ветерани! Ми дуже вдячні вам за ваш безсмертний подвиг, за те, що ви подарували нам право жити у вільній державі під мирним небом, за право співати ті пісні, які ми любимо. Давайте заспіваємо разом.
Всі співають пісню «Не стареют душой ветераны».
Подається за: С. О. Рассвєтова «А музи не мовчали...» Сценарій вечора, присвячений визволенню України від фашистських загарбників \\ Позакласні заходи з історії. Випуск 2. — Х., 2005.

Категорія: Виховні години, тренінги | Додав: uthitel (12.01.2014)
Переглядів: 3387 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2325

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2017

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів