Вівторок, 06.12.2016,  03:50



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Виховні години, тренінги

Конспект Першого уроку 2012-2013 навчального року (9-11 кл): Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ.
Тема: Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ.
Мета: Формування громадянина патріота України; виховувати в учнів повагу до українського народу, свідоме ставлення до обов'язків людини і громадянина, пізнати себе, свій народ, землю, бажання своєю працею розбудовувати державу; примножувати її багатства.
Хід уроку
Слово вчителя:
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть зараз батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Образ Україна встає з чистих степів і глибинної чорноземної скиби, як фарба зоріє з поліських озер, чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно в повний зріст із карпатських вершин.
Україно, земля рідна,
Земля сонячна і хлібна.
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати, найрідніша.
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша.
Наша отча сторона.
Учень.
Під рідним небом жайворон співа —
Я рад би знати тих пісень слова
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово: Україна.

Учень.
На ріднім полі шепчуть колоски —
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихе слово: Україна.
Учень.
У ріднім краю зелен гай шумить —
Я знати рад, про що він мріє - спить.
Я слухав, чув, як кожна деревина
Шуміла ніжне слово: Україна.
Учень.
О, Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом: Україна.
Слово вчителя
Немає життя без Україну, бо Україна - це земля, яку не вибирають, тому що Україна - це доля, яка випадає раз у житті. Найціннішим для кожної держави є її народ… Здавна весь світ захоплювався талановитим, але таким обездоленим українським народом. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долю якого було досить лиха. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.
(Читання вірша В.Симоненка «Де ви тепер, кати мого народу»?)
Ці правдиві рядки написав відомий український поет-дисидент Василь Симоненко доля якого також склалась трагічно. Але він був одним із тих, про кого можна сказати: «Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ..» Ці слова і стали темою нашого Першого уроку….
Розпочнемо нашу розмову із дослідження, яке було проведено телеканалом «Інтер» і було названо імена 100 видатних українців , які незважаючи ні на що своїм життям карбували слова : «Народ мій є….»
Ведучий 1
У першу десятку за алфавітним принципом увійшли Микола Амосов, Степан Бандера, Валерій Лобановський, Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко, Богдан Хмельницький, В’ячеслав Чорновіл , Тарас Шевченко і Ярослав Мудрий.
Ведучий 2
Видатними діячами театру, кіно та музики в ефірі Інтеру були названі Софія Ротару, Анатолій Солов’яненко, Микола Гринько, Ніна Матвієнко, Святослав Вакарчук, Марія Заньковецька, Іван Миколайчук, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук, Руслана Лижичко, Лесь Курбас, Олег Скрипка, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Леонід Биков, Олександр Довженко.
Ведучий 1
Видатними спортсменами стали Олег Блохін, Лілія Подкопаєва, Василь Вірастюк, Яна Клочкова, Іван Піддубний, Сергій Бубка, Андрій Шевченко, Віталій і Володимир Кличко.
Ведучий 2
Видатними художниками названі Ілля Рєпін, а також Катерина Білокур.
Ведучий 1
Серед видатних учених і педагогів названі Ігор Сікорський, Іван Полюй, Микола Пирогов, Василь Сухомлинський, Антон Макаренко, Ілля Мечников, Віктор Глушков, Євгеній Патон, Борис Патон, Олег Антонов, Володимир Вернадський, Володимир Даль, Сергій Корольов
Ведучий 2
Видатні письменники-українці - Олесь Гончар, Василь Симоненко, Михайло Коцюбинський, Олена Теліга, Михайло Булгаков, Ліна Костенко, Микола Гоголь, Василь Стус.
Ведучий 1
З громадських діячів, політиків, а також державних лідерів названі - Леонід Кравчук, Петро Могила, Іван Сірко, Володимир Мономах, Роксолана, Павло Скоропадський, Іван Богун, Петро Калнишевський, Микола Ватутін, Микита Хрущов, Дмитро Байда Вишневецький, Князь Святослав, Йосип Сліпий, Володимир Щербицький, Княгиня Ольга, Левко Лук’яненко, Пилип Орлик, Данило Галицький, Андрій Шептицький, Володимир Великий, Михайло Грушевський, Іван Мазепа.
Ведучий 2
Військові діячі - Олег Кошовий, Микола Ватутін, Сидір Ковпак, Євгеній Коновалець, Іван Кожедуб, Симон Петлюра, Роман Шухевич. Окрім цього, серед видатних українців названий Олексій Стаханов. Останній у списку 100 видатних українців – невідомий солдат.
Учитель: Прослідкуємо долі деяких із уже названих славних представників українського народу в історичному ракурсі .

Сторінка 1. Як було сказано, немало страждань випало на долю українців. Одним із найбільших лих були монголо-татарські набіги XIII-XIV ст. Більшість міст Русі була погано укріплена, фортифікації навіть головних з них: Києва, Чернігова, Владимира на Клязьмі застаріли і не витримали ударів облогової техніки загарбників. Під час штурмів, заволодівши селами безжальні кочовики винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на рабів.
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона принесла смерть і неймовірні нещастя давньоруську землю, загальмувала його політичний, економічний і етнокультурний розвиток, відкинувши Русь на кілька століть назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і князівств, завадило відродженню державності.
Іншої позиції дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість стимулювала боротьбу руського народу за незалежність і створення держави. Витримали це українці і змогли довести всьому світу свою могутність. Яскравим прикладом є доля Роксолани.
Роксолана (1505 - 1561)- дружина турецького султана Сулеймана І. Мала надзвичайно великий вплив на свого чоловіка та турецьку політику. Справжнє ім'я - Лісовська Анастасія Гаврилівна. Місце народження - м. Рогатин (Галичина). Батько – священик. 1520 року була полонена під час нападу на Рогатин кримськими татарами, потрапила до султанського гарему. Як дружина Сулеймана, мала великий вплив на турецьку політику. Посадила на турецький престол свого сина Селіма II, вiдiгравала при ньому велику роль як султанша-мати. Про Роксолану написані твір Павла Загребельного, опера Д.Січинського «Роксоляна» (1908 — 09), повісті О. Назарука (1930), С. Плачинди і Ю. Колісниченка («Неопалима купина; 1968), драма Г. Якимовича (1869) та роман М.Лазорського «Степова Квітка» (1965), студія І. Книш «Імператорська кар'єра Анастазії Лісовської» у «Відгуки часу» (1972).

Сторінка 2. Гетьманщина
З XV століття, з часів козацтва, почалася національно-визвольна боротьба за визволення від поневолювачів та за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був важкий і тернистий. Велику роль у формуванні козацтва відіграв Дмитро Вишневецький.
Вишневецький Дмитро (1516 - 1563)- перший відомий в історії козацький отаман. З кінця 30-х років 16 століття Дмитро приєднується до козацьких загонів і бере активну участь у боротьбі з татарами. У 1552 році об'єднує запорожців, для відкритої і збройної відсічі татар і захисту України з півдня. 1553 Вишневецький залишає Хортицю і з усім своїм військом відправляється на столицю ворога — до Стамбула. Незабаром Вишневецький нападає на Аслам-город. Зруйнувавши місто, козаки відправилися громити та палити татарські улуси в степах. За наказом султана Вишневецького було страчено в Константинополі (Царгороді). За переказами, його скинули з башти на гак, вмурований у стіні біля морської затоки по дорозі з Константинополя в Галату. Мужній воїн, зачепившись ребром за гак, жив у такому положенні три дні, поки турки не вбили його з луків за те, що лаяв їхню віру.
Конашевич-Сагайдачний Петро (1570 - 1622) - козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва. Меценат. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. З 1600-х рр. він керував майже всіма значними походами, що набули загальноєвропейського значення. Особливої слави заслужив у народі після взяття 1616 р. неприступної турецької фортеці в м. Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених. З усім військом Запорізьким вступив до Київського (Богоявленського) братства, в 1620 році взяв участь в відновленні православної ієрархії в Україні. Очолюване ним 40-тисячне козацьке військо, спільно із польською армією, відіграло вирішальну роль у розгромі 1621 р. під Хотином турецької армії, що загрожувала ряду країн Європи. Могутня турецька армія у кількості 300 тис. чол. була фактично розгромлена 40-тисячним козацьким військом. Помер від тяжкої рани, яку дістав у битві під Хотином (1621 р.) і похований у Києво-Братському монастирі. Перед смертю заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі.
Вчитель:
"В історії України було багато страдників, мучеників і борців, а переможець – тільки один. 90% нашої скарбниці перемог – це заслуга Хмельницького" – так сказав Дмитро Корчинський, відомий публіцист, політик, телеведучий.
- Які підстави були у нього так сказати?
(доповнення вчителя)
Хмельницький Богдан (1595 - 1657) - Знаменитий гетьман України, засновник козацької держави – Війська Запорозького . Гетьман Війська Запорозького з 1648 року. Місце народження – ймовірно: Черкаси, м. Жовкла, Суботів, Чигирин, Переяслав. У 1620-их pp. Xмельницький зв'язався з Козаччиною, де він служив, мабуть, у Чигиринському полку й брав участь у військових походах козаків проти татар і поляків. Брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар — підписав капітуляцію під Боровицею 24 грудня 1637. Восени 1638 Xмельницький був членом козацького посольства до короля Володислава IV. 1645 разом з козацьким загоном на більш як 20 тис. був на службі французького уряду й, вірогідно, брав участь в облозі Дюнкерка. В 1647 році його маєток зруйнував дрібний шляхтич Чаплинський, сильно побито його малолітнього сина, померла його дружина; в грудні коронний хорунжий О.Конєцпольський наказує його схопити і стратити. В кінці грудня 1647 з невеличким (300 чи 500) загоном козаків подався на Запоріжжя, де його було обрано гетьманом. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на велику національно-визвольну революцію, очолену Хмельницьким. У всіх галузях державного будівництва — у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, виступає як видатний державний діяч. Це виявилося в організації верховної влади нової української держави, яка під зверхністю й титулом Війська Запорізького й під владою його гетьмана об'єднала всі верстви українського народу. В січні 1654 року підписав Переяславську угоду (в 1656 році переглянута без участі Хмельницького московсько-польською Віленською угодою).
Сірко Іван (1610 - 1680) - Кошовий отаман Запорозького козацтва; прославився походами козацького війська проти Туреччини та Кримського ханства. Брав участь у війнах Богдана Хмельницького з Польщею, воював проти татар і турків. Виступав проти Івана Виговського, Юрія Хмельницького й Павла Тетері. По поверненні з московської неволі в 1673 і до кінця життя залишався противником Москви і Самойловича, обстоюючи насамперед автономні інтереси Запоріжжя. Відомий лист Запорізьких казаків до султана Туреччини Мехмета IV 1676 р. підписано Іваном Сірком. За боротьбу проти турків і татар став героєм народних переказів і дум. Похований біля Чортомлицької Січі
Мазепа Іван (1639 - 1709) - гетьман України (1687 - 1709). Знав 8 мов. Був пажем при дворі польського короля Яна-Казимира, виконував дипломатичні місії. Та згодом втратив своє місце при дворі. Прийшов до гетьмана Петра Дорошенка, і невдовзі був призначений комендантом гетьманської гвардії, а потім став генеральним писарем. 1687 – гетьман Лівобережної України. Був гетьманом України майже 21 рік. Будує по всій Гетьманщині цілу низку церков, споруджених у стилі українського барокко. Заходами Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії. Коли Петро І порушив зобов'язання обороняти Україну від поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і Мазепа перейшов на бік шведів. 28 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва, перемога у якій дісталася Петру І. Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдавії. Тут, біля міста Бендери, 21 вересня 1709 р. Іван Мазепа помер.
Орлик Пилип (1672 - 1742) - Гетьман Правобережної України, гетьман України в еміграції. Автор однієї з перших у світі демократичних конституцій - "Конституція Пилипа Орлика"
1707 року стає генеральним писарем Війська Запорозького, одним з найближчих помічників Івана Мазепи, виконує важливі дипломатичні доручення гетьмана у його таємних зносинах з антиросійською польською верхівкою. Після смерті Мазепи Пилипа Орлика було обрано гетьманом (5 квітня 1710 року). Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України. Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року в Яссах у Молдавії.

Петро Могила (1596/97 - 1647) - Святий (1996), боровся за торжество православ'я, Київський митрополит з титулом «Екзарх Константинопольського трону». Спочатку був військовим, брав участь у хотинській битві; але незабаром вирішив прийняти духовний сан. У 1627 був обраний Києво-Печерським архімандритом, що прямо підпорядковувався константинопольському патріарху, і носив титул «великого архімандрита». В 1635 році були відриті й очищені від руїн залишки Десятинної церкви. Кошти для впорядкування церков і монастирів зібрав П. Могила.
Сторінка 3. Національно-визвольні перегони.
Після того, як значна територія України ввійшла до складу Російської імперії, трагічні часи для українського народу не закінчились. Проте, занепад кріпосницької системи господарювання, активізація колонізаторської політики російського царизму одночасно з іншими чинниками зумовлювали дальший розвиток національного руху в Україні. Його найрадикальніших учасників уже не задовольняли культурно-просвітницькі заходи, що обмежувалися виданням українських книжок і журналів, публікаціями фольклорних записів, професійним вивченням та популяризацією історичних знань. Представники нової хвилі патріотичної української інтелігенції у своїх програмах боротьби проти національного гноблення стали висувати вже й суспільно-політичні вимоги. Головними з них були:
• ліквідація самодержавно-кріпосницьких порядків;
• установлення демократично-республіканської форми правління;
• здобуття державної незалежності України.
Щоб запобігти зростанню українського національного руху, міністр внутрішніх справ Росії П. Валуєв своїм циркуляром (липень 1863 року) заборонив видання українською мовою наукових, релігійних та освітніх праць, а також діяльність недільних шкіл. Але ні цей та ні інші репресивні заходи не зупинили діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Україки, Павла Чубинського, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, громадівських діячів. На Західно-українських землях на захист українців стали Іван Франко, Андрій Шептицький..
Котляревський Іван (1769 - 1838) - письменник, один із засновників нової української драматургії. Брав участь у російсько-турецькій війні 1806-12, був учасником облоги Ізмаїлу. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора. 1817-21 — директор Полтавського театру. Автор «Енеїди»— першого твору нової української літератури, написаного народною мовою.
Вчитель
- "Усі дев'ятеро великих зібралися в одному Тарасі Григоровичі Шевченку. Це постать номер один"- сказав про Т. Г. Шевченка Богдан Ступка - Актор театру й кіно. Аргументуйте цю думку.
- (Учні наводять аргументи про Т. Шевченка)
Про цю поетесу Роман Віктюк - Театральний режисер, сказав так : "Якщо у трьох словах – я б сказав, що вона геній, свята й герой. А якщо вже геть серйозно, вона – боголюдина". Хто це?
Леся Українка (1871 - 1913)- Видатна письменниця, поетеса, фольклористка, активістка українського національного руху. Справжнє ім'я - Лариса Косач-Квітка.Навчалася в приватних вчителів. Вивчила майже всі європейські мови, також грецьку, латинську та слов’янські (російську, польську, болгарську) та інші мови. У 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Багато перекладала - М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гайне, В. Гюго, Гомера та ін.. Незважаючи на свою хворобу, писала полум’яні вірші, поеми,драми українською мовою. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 в грузинському містечку Сурамі. Похована на Байковому цвинтарі в Києві.
Михайло Драгоманов - Історик за фахом, М. Драгоманов був талановитим публіцистом і мав велику популярність як в Україні, так і в Росії. Царизм усіляко цькував і переслідував М. Драгоманова, звинувачуючи його в «малоросійському сепаратизмі» й пропаганді соціалістичних ідей. Звільнений у 1875 році з Київського університету, М. Драгоманов переїхав до Швейцарії, де разом з С. Подолинським та М. Павликом організував видання українського збірника «Громада» , який нелегально переправлявся в Україну. У працях «Пропащий час», «Переднє слово», «Чудацькі думки про українську національну справу» він висловлювався за те, щоб перетворити українство на політичний рух, визнавав необхідність розгортання політичної боротьби за національну незалежність і соціальне визволення українського народу.
Вчитель:
"Тарас Шевченко створив Україну, а Франко заселив її українцями" – так висловився Святослав Вакарчук - поет, музикант, політик про Івана Франка
Франко Іван (1856 - 1916) - письменник, поет, вчений, публіцист, громадський діяч, один з найвизначніших духовних провідників України. Псевдоніми: Джеджалик, Живий, Кремінь, Мирон та ін. Був членом редакції часопису «Друг». 1877 р. Франко був заарештований за соціалістичну пропаганду. Допомагав в організації гуртків у Львові, писав до польської газети „Praca", був одним із засновників 1878 р. часопису «Громадський Друг», який після конфіскації виходив під назвами «Дзвін» і «Молот». 1880 р. Неодноразово І. Франка заарештовували за політичну діяльність. Був співзасновником Русько-Української Радикальної Партії, видавав півмісячник «Народ». Спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію, з якою співпрацював до 1904 р.. Помер Іван Франко у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. Твори: «Каменярі» (1878 р.), «Вічний революціонер» (1880 р.), «Земле моя», «Тюремні сонети», «Зів'яле листя», «Захар Беркут» та багато інших.
Шептицький Андрей (1865 - 1944) - Восьмий (після відновлення Галицької митрополії в 1808 р.) Митрополит Української Греко-Католицької Церкви. Одне з найбільш значущих досягнень Митрополита Шептицького полягає в тому, що він був одним з перших вищих ієрархів Греко-Католицької Церкви, хто почав використовувати народну мову в спілкуванні із вірними.
Сторінка 4: Буремні роки революції
Російська революція, що почалася в лютому 1917, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 р. За ініціативою Товариства українських поступовців(ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії(УСДРП) в Києві 3 (16) березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради. 4 (17) березня 1917 у Києві було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови: Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. 7 (20) листопада 1917 р. - III Універсалом Центральної Ради. проголошення Українську Народну Республіку (УНР). Проте, з ряду причин Центральна Рада припинила свої існування. Але спробу відновити державність України продовжила Директорія, яскравими представниками якої були Симон Петлюра, Володимир Винниченко.
Грушевський Михайло (1866 - 1934) - історик, академік, політичний діяч, голова Центральної ради. Вершиною наукової діяльності М. Грушевського стало написання загальної історії України. В основу цієї праці була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростовувала прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. 4 березня 1917 в Грушевський був заочно обраний головою Української Центральної Ради. Він став головою першого уряду незалежної України і перебував на цій посаді понад рік. Після падіння Центральної Ради у квітні 1918 року Грушевський перебував деякий час у Кам’янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше — у Празі, Відні, Женеві. 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім’єю переїжджає в СРСР, до Києва. За шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924-1931 року очолював історичні установи ВУАН. Наприкінці 1934 Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул і невдовзі після операції помер.
Петлюра Симон (1879 - 1926) - головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР, державний і військовий діяч, публіцист. У 1918 р. сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв участь у придушенні більшовицького повстання в Києві . За антигетьманський маніфест Всеукраїнського союзу земств був заарештований. 1918 р. обраний до складу Директорії УНР. 1918 р. - Головний Отаман Армії Української Народної Республіки. Голова Директорії УНР. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 р. Варшавський договір. З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі, продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР. Похований С.В. Петлюра на кладовищі Монпарнас у Парижі.
Вернадський Володимир (1863 - 1945) - Засновник геохімії, біогеохімії, радіогеології, космізму. Творець науки біогеохімії, засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу, історик науки, філософ, натураліст. Голова комісії Міністерства освіти та мистецтв уряду Української держави за часів гетьмана Скоропадського.
Сторінка 5: Україна у складі СРСР
Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка— одна з 15 союзних республік колишнього СРСР, соціалістична державно-політична формація, що була створена більшовицьким режимом внаслідок україно-радянської війни 1917–1921 років на території колишньої Української Народної Республіки у 1917–1920 роках. Утворена 10 березня 1919 року (в результаті об'єднання кількох радянських республік на території України, та анексії залишків Української Народної Республіки). За площею (603,7 тис. км² — на час ліквідації СРСР) була третьою союзною республікою СРСР — після РРФСР і Казахської РСР. У 1920-х pp. більшовицький режим в Україні закріпився, застосовуючи тактику репресій: винищено повстанський рух, ліквідовано національну комуністичну партію та згодом різні ухили, як наприклад, «шумськізм») — і концесій: (українізація, Нова Економічна Політика, початкове толерування УАПЦ). З 1928 року впроваджено в життя 5-річний план, а з ним колективізацію сільського господарства та індустріалізацію коштом селянства. Тоді ж припинено НЕП, а в національній політиці Москва, побоюючися українського культурного відродження, вдарила по діячах культури, науки і релігійного життя, інспірувавши процес Спілки визволення України 1930 року. Від колективізації жахливо потерпало село, особливо в часи штучно викликаного голодомору 1932–1933 рр. Але в цих страшних умовах український народ продовжував жити. І не просто жити. За технічним, науковим, культурним потенціалами Україна вважалася однією з найбільш розвинутих країн Європи. Саме українець за походженням почав космічну еру в світі. В цей час славу Україні принесли наступні імена.
Крушельницька Соломія (1872 - 1952) - відома українська оперна співачка, педагог.
Мала тріумфальні виступи на сценах театрів світу в Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі. В післявоєнний період С. Крушельницька стала професором Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка. У 1951 році їй присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.
Заньковецька Марія (1854-1934) - видатна актриса, яка першою в Україні здобула звання Народної артистки республіки. В репертуарі Заньковецької було більше 30 ролей. Маючи чудовий голос, з успіхом виконувала у спектаклях українські народні пісні. У 1918 році вона організувала народний театр «Українська трупа під орудою М.К Заньковецької». Їй першій в Україні уряд присвоїв звання Народної артистки республіки.
Лесь Курбас (1887 - 1937)- видатний актор. Лесь Курбас також був засновником спочатку політичного (1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні «Березіль». Незважаючи на подеколи несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останньої можливості вів боротьбу з тенденціями спрощення мистецтва. Згодом його було звільнено з посади керівника «Березолю» і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював у єврейському театрі на Малій Бронній. Його вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно, а 1957 року посмертно реабілітовано.
Патон Євген (1870 - 1953) - видатний венний та академік. Євген Патон створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогонних споруд мостів, дослідив умови їх роботи, розробив способи відбудови зруйнованих мостів. Під його керівництвом винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку. Вінцем його інженерної діяльності, в якій він поєднав дві свої іпостасі — мостобудування та зварювання, — став цільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Цей міст по праву носить ім’я Є.О.Патона.
Білокур Катерина (1900 - 1961) - майстер українського народного декоративного живопису. Малювати почала в 14 років вугіллям по дошці, але батьки забороняли їй робити це. Малювала декорації для народного місцевого театру і виступала в ньому. Пробує самотужки освоїти художнє ремесло. З 1934 року її картини стають все більш професійними і приносять їй популярність. В 1940 році було влаштовано першу виставку картин в Києві, тоді ж – виставку в Москві, що проходить з великим успіхом. Її роботи увійшли в експозицію радянського мистецтва в Парижі, ними захоплювався Пікассо. До своєї смерті жила і працювала в Богданівці.
Корольов Сергій (1907 - 1966) - вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор перших штучних супутників Землі та космічних кораблів. В 1933 році випробувано перші радянські ракети на гібридному і рідинному паливі . 2 вересня 1933 р. у Москві було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут і Корольова призначають заступником начальника, керівником відділу крилатих ракет, з 1937 – начальником групи ракетних апаратів. 27 червня 1938 р. Корольова арештовано, присуджено на 10 років таборів з конфіскацією майна і відправлено на Колиму, 2 березня 1940 р. його етапують в Бутирську тюрму в Москву, і вирок скорочують до 8 років. З вересня 1940 року – в закритому ЦКБ-29, де працювали ув'язнені вчені, потім – в аналогічному Особливому технічному бюро в Казані, котре розробляло ракетні двигуни для пікіруючого бомбардувальника. 27 липня 1944 року ВР СРСР знімає з нього судимість, але не дозволяє переїхати. З серпня 1956 керує спеціальним ракетним конструкторським бюро. 27 серпня 1957 р. здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети, 4 жовтня – перший штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 здійснено перший політ людини в космос (пілот – Ю.Гагарін). 12 жовтня 1964 р. виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту. 18 березня 1965 О.Леоновим здійснено перший вихід в відкритий космос. Під керівництвом Корольова створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз»
Сторінка 6 : Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.
Німецько-радянська війна (1941–1945) відбувалася значною мірою на українських землях, й Україна зазнала в ній великих руйнацій і шкоди. Територію окупованої німецькими військами України знову було адміністративно розподілено на західну (Дистрикт Галичина у складі Генерал-губернії Польща) та східну (Райхскомісаріат Україна) частини, права корінного населення значно обмежено, незважаючи на періодичні, суто формальні, вияви «симпатії» до українства (наприклад, заборона в деяких містах на вживання російської мови в адміністративних установах). У 1943–1944 рр. Червона армія звільнила територію УРСР від німців і почала відновлювати радянські порядки. В цей час на західноукраїнських землях формується Украї́нська повста́нська (рідше — повста́нча) а́рмія (УПА) — озброєне крило Організації українських націоналістів, які мали за мету відновили самостійну Україну. УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. — Василь Кук. Звернемось до славних імен українців цього періоду.
Кожедуб Іван (1920 -1991) - льотчик-винищувач, ас німецько-радянської війни. Тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації. До кінця війни здійснив 330 бойових вильотів, в 120 повітряних боях збив 62 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. 15 лютого 1945 року збив реактивний німецький винищувач Ме-262. За всю війну жодного разу не був збитий. Він справедливо вважається кращим асом авіації союзників. В 1964-71 – заступник командира ВПС Московського військового округу. В 1985 отримав звання Маршала авіації.
Теліга Олена (1906 - 1942) - талановита письменниця та видатний громадський діяч, поетеса, літературний критик. Місце народження – Петербург. 3 1918 року родина мешкає у Києві. Олена навчається у жiночiй гiмназiї Дучинської. 1921 року починається голод. У Чехії закiнчує iсторико-фiлологiчне вiддiлення Українського педiнституту в Празi. Є вiдомостi, що Олені доводилося працювати з музичними номерами у нiчних кабаре i манекенницею, але потiм вдалося влаштуватися вчителькою початкових класiв. У грудні 1939 р. в Кракові Олена Теліга вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН). У Києвi органiзовує Спiлку українських письменникiв, вiдкриває пункт харчування для своїх соратникiв, спiвпрацює з редакцiєю „Українського слова” Iвана Рогача, що знаходилась на Бульварно-Кудрявськiй вулицi, видає тижневик лiтератури i мистецтва — „Лiтаври”. 7 лютого 1942 р. почалися арешти. За даними iсторикiв, 22 лютого1942 р. українську письменницю було розстріляно у Бабиному Яру разом з чоловіком та соратниками.
"Реальна роль Бандери та його сприйняття в масовій свідомості разюче відрізняються. Він зробив менше, ніж йому приписують, але навіть цього досить, щоб уважати його великим українцем"
Бандера Степан (1909 - 1959)- Політичний діяч, ідеолог українського національного руху, голова Проводу ОУН-Б. В 1928, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше - пропаганди. В 1929 вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН). В червні 1934 заарештований і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув'язнення. В 1939 очолив течію в ОУН. Після початку радянсько-німецької війни 1941-45 ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності. 15.10.1959 у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив Бандеру.
Шухевич Роман (1907 - 1950) - видатний борець за незалежність України. Псевдоніми - Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін. Генерал – хорунжий, головний командир Української Повстанської Армії (УПА), голова Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради, голова Проводу ОУН. 1929 року він вступив до Організації українських націоналістів, обіймав посаду бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїнських землях. За революційну діяльність піддавався переслідуванням та репресіям з боку польської окупаційної влади. Був політичним в'язнем концтабору у Березі Картузькій тощо. У 1940 році брав активну участь у створенні Революційного проводу ОУН, який очолив Степан Бандера. Після проголошення Акта відновлення Української держави (ініціатори якого були незабаром схоплені німцями) Роман Шухевич призначається на посаду заступника військового міністра Українського державного правління. З березня 1943 року Шухевич стає військовим референтом проводу ОУН. На нараді ОУН від 11 - 13 травня 1943 року було попередньо вирішено замінити пост одноосібного керівника ОУН. Загинув Роман Шухевич у сутичці зі спецгрупою МГБ 5 березня 1950 року біля села Білогорща поблизу Львова.
Сторінка 7: Дисиденти
У 1950—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Спочатку осередок українських дисидентів складали «шістдесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. До нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Юлій Шелест, Микола Вінграновський, Алла Горська та Іван Дзюба. Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель та брати Горині. Євген Сверстюк писав у 1993 році: «… Серед ознак шістдесятників я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає… Другою ознакою я б назвав шукання правди і чесної позиції… Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді за шукання істини — замість ідеї спущеної зверху для оспівування. Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння офіціальній літературі та всьому апаратові будівничих казарм. Масові репресії 1972 року на деякий час паралізували активність дисидентів. Однак вже у 1974 році побачили світ 7 та 8 випуски «Українського вісника» у чому незаперечна заслуга Степана Хмари. Поріділі чисельно, але й далі сповнені рішучості дисиденти у 1975 р. дістали новий імпульс. Та на початку 1980-х рр. в Україні інтелігентський дисидентський рух було практично розгромлено.
Стус Василь (1938 - 1985) - один із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х. Поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Герой України. Переклав близько сотні віршів Гете і Рільке. Брав участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що був звільнений з інституту. Працював на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Був учасникрм гельсинської групи захисту прав людини. За переконання в необхідності української культурної автономії був заборонений радянською владою і половину життя — 23 роки — був позбавлений волі. 1985 Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури. 28 серпня 1985 його відправили в карцер. В ніч 3 на 4 вересня він помер. 26 листопада 2005 Стусу посмертно надано звання Героя України. 1991 його посмертно відзначили Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
Симоненко Василь (1935 - 1963)- видатний поет та журналіст, активний діяч українського руху опору. Працював кореспондентом обласних газет, пізніше - республіканської «Робітничої газети». Почав писати вірші ще в студентські роки, але за життя офіційно була надрукована лише збірка «Тиша і грім» та казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Проте великої популярності набули вірші Василя Симоненка, видані самвидавом. Увійшовши в історію української літератури як талановитий лірик, Симоненко не замикався в одному жанрі. Його творчу спадщину складають і патріотичні поезії, і соціальні вірші, і сатири. 1962 року Василь Симоненко разом з Алою Горською та Лесем Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янiвському та Васильківському цвинтарях та в Биківні. Помер Василь Симоненко внаслідок швидкоплинної хвороби нирок у 1963 році
Лук'яненко Левко (нар. 1928) - герой України, дисидент СРСР, політичний діяч незалежної України. У 1959 – працівник адвокатури Глинянського району Львівської області. Тут він створює опозиційну по відношенню до радянської влади «Українську робітничо-селянську групу». За цей вчинок в січні 1961 його виключили з КПСС та мали намір розстріляти «за антирадянську агітацію та пропаганду». Однак вирок замінили ув’язненням на 15 років. В 1976 році Левко Лук’яненко вийшов на свободу. В ув’язненні він провів 26 років. 30 березня 1990 його обрали 54,00 % голосів депутатом Верховної ради України. 1 грудня 1991 приймав участь у виборах президента. За нього проголосувало 1 432 556 чоловік (4,49 %). В 1992 — 1994 був послом України в Канаді. За результатами парламентських виборів 2006 Левко вчетверте став депутатом Верховної Ради України. 16 червня 2007 за власним бажанням залишив Верховну Раду.
Чорновіл В’ячеслав (1937 - 1999) - Політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України. Місце народження – село Єрки, Звенигородський район, (нині Катеринопільский) Черкаська область. В’ячеслав Чорновіл брав активну участь у діяльності Київського клубу творчої молоді, української суспільно-культурної організації, що стала осередком молодої української інтелігенції, т.з. шестидесятників. Разом з І. Світличним, І. Дзюбою, Є. Сверстюком, А. Горською, М. Плахотнюком, Л. Танюком, В. Стусом, В’ячеслав Чорновіл був одним з лідерів та активним діячем дисидентського руху. В’ячеслав Чорновіл був одним із ініціаторів створення Української Гельсінської Групи. Видавав самвидавний «Український Вісник». Був декілька разів ув’язнений за «антирадянську пропаганду». Покарання у 1967–1969, 1972–1979, 1980–1988 роках відбував у таборах суворого режиму та на засланні. З 1990 року був обраний депутатом У 1991 році був кандидатом у Президенти України і досяг другого місця. Верховної ради. З 1992 року В’ячеслав Чорновіл очолив Народний Рух України. Загинув за нез’ясованих обставин у автокатастрофі. "Якби не В'ячеслав Чорновіл, у нас сьогодні просто могло б і не з'явитися чіткої ідеї української державності" – так оцінив діяльність батька політик, журналіст Тарас Чорновіл
Сторінка 9. Незалежність
Важко назвати країну, яка пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення. Ми, українські, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. У 1991 році Україна здобула свободу і незалежність. 24 серпня 1991 - Верховна Рада України проголосила Акт про державну незалежність України та інші. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом. Згадаймо імена наших найславетніших сучасників.
Костенко Ліна (нар. 1930) - талановита письменниця, лауреат Шевченківської премії. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. За роман у віршах «Маруся Чурай» Костенко отримала Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Кличко Віталій (нар. 1971) та Володимир (1976) - видатні боксери і чемпіони світу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів).
Шевченко Андрій (нар. 1976)- Герой України, Заслужений майстер спорту України, володар «Золотого м’яча» 2004 – найкращий футболіст Європи; у 2003 році став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Влітку 1999 року італійський «Мілан» заплатив за Андрія 25 млн. доларів. Роман Абрамович, виплатив за 29-річного нападника 30,8 млн. англійських фунтів (близько 45 млн. євро). Таким чином українець стає найдорожчим трансфером у історії британського футболу і входить до десятки найдорожчих переходів усіх часів.
Бубка Сергій (нар. 1963) - Герой України, Заслужений майстер спорту СРСР, єдиний легкоатлет, який переміг у шести чемпіонатах світу, чемпіон Олімпійських ігор, Європи, СРСР (двічі), переможець Кубків світу та Європи у стрибках з жердиною. Крім спортивної кар'єри йому вдалося зробити й кар'єру політичну.
Ступка Богдан (1941 - 2012)- Народний артист України, народний артист СРСР, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка. 1999—2001 — міністр культури і мистецтв України.
Ротару Софія (нар. 1947) -Народна артистка України, Молдавії, СРСР та заслужена артистка УРСР. Співачка, актриса.. У 90-і роки Ротару продовжує активну сценічну діяльність, бере участь у «Пісні року», випускає компакт-диски («Хуторянка», 1995, «Люби мене», 1998, збірники кращих речей, перевидання), записує нові пісні .
Блохін Олег (нар. 1952) - Видатний тренер та футболіст, 7-разовий чемпіон СРСР, найкращий бомбардир збірної Радянського Союзу за всю історію (42 м'ячі), найкращий футболіст СРСР (тричі), Європи та України (9 разів), державний діяч.
Матвієнко Ніна (нар.1947) - Відома співачка, народна артистка України, Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, Герой України. Ніна Матвієнко з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки. У її творчому репертуарі платівки із записом українських народних пісень, аудіокасети, компакт-диски із записом різних за жанром творів.
Вірастюк Василій (нар. 1974) - найсильніший богатир світу, Майстер Спорту Міжнародного Класу. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики. У 1995 році виконав нормативи Майстра Спорту. 1998 рік - виконав нормативи Майстра Спорту Міжнародного Класу. З 2000 року займається силовим багатоборством. 2007 року здобув титул Чемпіона світу з силового екстриму IFSA.
Кириченко Раїса Опанасівна (1943 - 2005)- видатна українська співачка. Виступала в всіх країнах Європи, Алжирі, Тунісі, на Філіппінах, в Монголії, Австралії, Канаді. З 1986 року працює з власною групою «Чураївна». Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1999-10.2001). Народна артистка УРСР (1979), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1986).
Яремчук Назарій (1951 - 1995)- народний артист України, відомий співак. У 1978 отримує звання заслуженого артиста України.. З 1986 році тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії на ЧАЕС. У 1987 здобув звання народного артиста України. У 1991-1993 роках Яремчук здійснив гастрольні поїздки в Канаду, США, Бразилію. Багато часу приділяв пошуку нових талантів, підтримці самодіяльних колективів.
Заключне слово
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії події й імена, перед усім світом показали велич України і прагнення українського народу до вільного, щасливого, демократичного життя.
Інтерактивна вправа
Я запрошую всіх присутніх продовжити думку:
«Український народ – це…….»
Учень
Є щось святе в словах: мій рідний край.
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене - це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любовно,
Й пісень людські прозорі ручаї.
Усе, що серцю рідно невимовне.
Його історія... в ній стільки гіркоти.
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже поламані мости,
І день встає, як райдуга погідна.
Категорія: Виховні години, тренінги | Додав: uthitel (23.08.2012)
Переглядів: 9206 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.0/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2256

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів