Субота, 10.12.2016,  00:16



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори: Вулиця та спілкування наших дітей.

  Тема.   Вулиця та спілкування наших дітей.

             Мета: 1.         Розширити    уявлення        батьків           про      особливості  

спілкування     дітей  за        межами           школи            та       дому  та       не-обхідну     позицію             батьків            із         цього   приводу.         2.         Попере-дити  про      небезпечні     ситуації,        які            можуть          виникнути    

з           дітьми            на       вулиці            в          разі      недостатності            контролю     

з           боку   дорослих.       3.         Проаналізувати        знання            батьків          

про       місця  перебування  дитини           у          вільний           час,     това-риство   своєї   дитини           та            їх         ставлення      до       таких  сто -сунків.

             Коментар:     напередодні  зборів дітям  пропонується             письмово      

відповісти        на       запитання       анкети.

1.   Чи  багато  друзів  ти  маєш?  Назви  їх.

2.   Чому  ти  дружиш  саме  з  цими  дітьми?  Що  тобі  в  них  подо -бається?

3.   З  ким  із  друзів  ти  найчастіше  проводиш  вільний  час?

4.   Чим  ви  займаєтеся  у  вільний  час?

5.   Де  ви  з  друзями  зазвичай  спілкуєтесь?

6.   Назви  деякі теми,  які  тебе  хвилюють  і  які  ти  обговорюєш 

з  друзями.

7.   Які  спільні  захоплення  у  тебе  й  у  твоїх  друзів?

Для  батьків  готуються  бланки  з  аналогічними  запитаннями

для  їх  розповіді  про  свою  дитину  та  подальшого  порівняння  від -повідей.

ХІД  ЗБОРІВ

Бесіда.

ДРУЖБА  НАШИХ  ДІТЕЙ

Батьки  й  діти…  Це  вічний  світ,  у  якому  завжди  було  і  буде

багато  важкого  і  непізнаного.

Чи  завжди  ми  приділяємо  своїй  дитині  належну  увагу,  чи

дійсно  живемо  її  проблемами,  турботами,  радощами  й  печалями?

Мабуть,  нечасто  батьки  ставлять  собі  це  запитання…

А тим часом наші діти ростуть, набувають нових знань, які, на

жаль,  не  завжди  хороші;  знаходять  нові  захоплення  та  заводять

нових  товаришів…

Яка  ж  вона,  дитяча  дружба?

Нерідко запитання «Хто друзі вашої дитини?» ставить батьків

у  глухий  кут.  Мабуть,  тим  більше  не  всі  зможуть  розказати  про

мотиви  їх  дружби.

Дружба  дітей  —  справа  делікатна.  Звичайно,  не  варто  заохо-чувати  випадкові  знайомства.  Але  й  не  можна  грубо,  нетактовно,  під  загрозою  забороняти  дружбу.  Чи  не  стануть  ті,  від  котрих  ви

оберігаєте дочку чи сина, від цього ще дорожчими? Діти-підлітки

не можуть обійтися без друзів. Тут дуже важливо тонко та тактов-но  з’ясувати:  наскільки  сильним  може  бути  вплив  друзів;  чи  не

втрачає  у  спілкуванні  з  ними  ваша  дитина  своє  власне  «я».  Мож -на,  наприклад,  запросити  нових  знайомих  на  який-небудь  сімей -ний захід, на якому ви, з одного боку, не заперечите нову дружбу,

а  з  іншого  —  самі  ближче  познайомитесь.  А  якщо  виявиться,  що

друзі  й  справді  «нікудишні»,  то  тут  справа  не  лише  в  тому,  що

дитину  «утягли»  чи  на  неї  «погано  вплинули».  Можливо,  в  неї

є    схильність саме  до таких товаришів. Значить, ви щось прогледі-ли,  не  зуміли  своєчасно  виробити  в  неї  моральний  імунітет  проти

невихованості.

Ставлячи вимоги синові чи дочці, батько й мати одночасно ма-ють  те  ж  саме  вимагати  від  себе.  Помилку  може  допустити  і    ди-тина, і дорослий. Але страшна не та помилка, яка трапилася, а   та  помилка,  яку  не  виправили.  І  в  цьому  відношенні  ми  повинні  та -кож  подавати  приклад.

ДІТИ  Й  ВУЛИЦЯ

Вулиця…  Приходить  час,  і  це  просте,  звичайне  слово,  на -повнюється  для  всіх,  хто  живе  в  домі,  якимось  новим  смислом.

Найчастіше  це  відбувається,  коли,  підростаючи,  діти  вступають

у  пору  отроцтва.

«Мамо,  а  тепер  я  піду  на  вулицю,  погуляю»,—  говорить  син

чи  дочка,  пов’язуючи  це  своє  право  із  законною  винагородою  за

добросовісно  виконані  уроки,  домашнє  доручення.

«І  що  вони  там  знаходять,  на  тій  «вулиці»?  —  ревниво  став-лять  собі  питання  старші.—  Немов  магнітом  їх  туди  тягне».

Іще  вчора  дитина  мріяла  про  відпочинок  разом  із  батьками,

гурток у школі… А тепер надається перевага вулиці. І у батьківсь -кому  серці  зріє  тривога:  часто,  дуже  часто  саме  з  «вулиці»,  як

здається нам, проникають у дім небажані риси в поведінці наших

підростаючих дітей, з вулицею асоціюється повсякчас таке визна -чення,  як  «важкі  діти».

Але якщо ми згадаємо себе у віці сина чи дочки, навряд чи хто

заперечить,  що  нам  і  самим  у  цьому  віці  раптово  починав  здава -тися  чомусь  тісним  затишний  домашній  світ  і  нас  манив  до  себе

цей  таємничий  світ  вулиці.

Але  не  лише  в  самій,  як  такій,  вулиці  є  справа.  Для  підлітка

це  і  спосіб  розширити  сферу  свого  спілкування  і,  якщо  хочете,

«світ  побачити  та  й  себе  показати».

ОСОБЛИВОСТІ  ПІДЛІТКОВОГО  ВІКУ

Коли  ми  чуємо  слово  «підліток»,  у  нас  виникає,  напевне,

якийсь  невизначений  образ,  сповнений  протиріч.  Якщо  раніше

дитина,  молодший  школяр  шукав  у  всьому  підтримки  батьків,

почував  при  цьому  себе  впевненіше,  сміливіше,  то  зараз  підлі -ток  насторожено  зустрічає  не  тільки  зауваження,  але  і  поради.

Звичайно  ми  вважаємо,  що  людина,  яка  росте,  живе  майбутнім,

спрямована  в  майбутнє.  Це  справедливо.  Але  при  цьому  ми  часто

забуваємо,  що  вона  живе  уже  сьогодні.  І  це  «сьогодні»  для  неї  не

менш  важливе,  ніж  «завтра».

У  цьому  віці  відбувається  ломка  того,  що  було  звичним,  та-ким,  що  вже  склалося.  Такий  перелом  торкається  майже  всіх

сторін  життя  та  діяльності  підлітка.  Особливо  помітні  рухи  до

більш  активних,  ніж  будь-коли,  пошуків  можливостей  для  са -моствердження.

Стрімко  зростає  бажання  підлітка  утвердити  власне  право  на

самостійність.  А  разом  з  тим  і  ростуть  сумніви  батьків  щодо  своє -часності цієї самостійності. Ви не довіряєте вашим дітям, тримає -те  їх  «в  лабетах».  Ви  огороджуєте  їх  від  життя  частоколом  забо -рон,  ви  вимагаєте  беззаперечної  покори.  Але  чим  більш  жорстко

ви  вчините  з  сином  чи  дочкою,  схиляючи  їх  до  підлеглості,  тим

гостріше  з  їх  боку  реакція  протесту  те  непокори.  І  деякі  підлітки

шукають  шляхи  до  самоствердження  у  сім’ї,  а  знаходять  їх  пере -важно  саме  на  тій  же  «нещасній»  вулиці.

Так  що  ж  вулиця  …  друг,  а  чи  ворог?  Одна  мати,  турбуючись

за  сина,  з  болем  винить  вулицю:  «…Коля  був  хорошим  хлопчиком,

слухняним,  ласкавим.  Бувало,  інші  батьки  починають  кликати:

 «Костю, Сергійко, йдіть додому!» А ті й вухом не ведуть. Мій — не

так,  з  одного  слова  все  покидав  та  негайно  виконував  мої  накази.

Більше  всього  був  удома.  Навчався  добре…  А  зараз  не  розумію,  що

із  ним  трапилося.  Спочатку  помітила  я,  що  він  негарні  слова  з  ву -лиці приносить, потім ігнорувати мої зауваження став, а    ще через

рік  я  сина  просто  не  змогла  впізнати.  Куди  все  хороше  поділося?

Вулиця  його  згубила.  Як  потрапив  у  її  обійми,  так  і  злочинцем

може  стати…»

Дискусія.

Запитання  до  батьків:

1.   Чим,  на  вашу  думку,  зумовлена  зміна  у  поведінці  хлоп-чика?

2.   Чи  вважаєте  ви,  що  в  цьому  є  вина  і  мами?

3.   Чи  згодні  ви  з  ствердженням  матері  Колі  «вулиця  згуби-ла»  сина?

4.   Чи  були  вже  з  вашими  дітьми  подібні  проблеми?  Яке  їх

рішення  ви  вважаєте  оптимальним?

(Напевне,  мати  не  хоче  зрозуміти,  що  у  Колі  це  не  що  інше,

як  бажання  дати  відсіч,  довести,  що  він  уже  не  маленький  і  та-кож на щось здатен. Це його відповідь на відмову у визнанні пра-ва  підлітка  на  дорослість.)

ВУЛИЦЯ:  «ЗА»  І  «ПРОТИ»

Але  чи  можливе  дитинство  без  вулиці?  Ні!  Діти,  а  тим  біль-ше  підлітки,  не  можуть  вільний  час  проводити  у  чотирьох  сті -нах,  замкнено.  Вони  прагнуть  спілкування.  Причому  не  лише

в      колі  чи  у  позакласному  закладі,  але  й  на  вулиці  у  найшир-шому смислі цього слова. Вулиця небезпечна, коли її вплив стає

єдиним,  головним,  коли  він  не  коригується  нічим  іншим.  Ву -лиця  —  полігон  випробування  дітей  на  стійкість  життя.  І  вони

витримають це випробування, якщо вдома на них чекають бать -ки-друзі,  а  у  школі  вони  зустрічаються  з  учителями-друзями.

Підлітка  вабить  вулиця,  де  порівняно  більше  подразни -ків,  цікавіше,  ніж  удома,  де  його  все  ще  вважають  за  дитину.

Потяг  дітей до  неї  необхідний  та  природний.  Підлітки  —  це

завтрашнє  юнацтво.  А  у  юності  людину  більше  за  все  турбує

запитання:  «Яка  я?»  Відповісти  на  нього  можна  лише  тоді,

коли  відчуєш,  побачиш,  зрозумієш,  як  до  тебе  ставляться  то -вариші; вони ж багато у чому визначають, які життєві позиції

обирає  підліток.

Так, вулиця ще нерідко дає підліткові не лише позитивне: ве-лика кількість правопорушень та злочинів неповнолітніх коїться

у  середовищі  вільного  спілкування,  особливо  у  вечірній  час  на

вулиці.  Все  це  дає  достатньо  підстав  винести  вулиці  вирок  обви -нувачення  та  приговорити  її  до  строгої  ізоляції  від  наших  дітей.

Але чи єдиний це шлях? Чи варто поспішати з виконанням «при-говору»  та  тримати  під  арештом  власних  дітей?

ДОРОСЛІ  Й  ДІТИ  — 

ЧИ  МОЖЛИВЕ  ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ?

Вулиця  може  стати  і  добрим  вихователем,  якщо  їй  у  цьому

допоможемо  ми,  дорослі.  У  багатьох  батьків  —  страх  перед  вули -цею. Вони готові обвинуватити її у будь-якому зриві своєї дитини.

Але  якщо  навіть  так  трапляється,  чи  не  криється  першопричина

у    бідності  тих стосунків,  які  пов’язували  батьків  та  дітей  у  ро-дині,  і    вулиця  легко  взяла  верх?

Чому  в  родині  чудових  трудівників  часом  виростає  ледача

людина,  яка  не  хоче  ні  навчатися,  як  належить,  ні  працюва -ти?  Чому  потрапляє  у  компанію  хуліганів  підліток  з  родини,

де  батьки  —  прекрасні  люди,  яких  всі  поважають.  Чому  цих

дітей  заразив  приклад  поганих  друзів,  а  не  гарний  приклад

батьків?

Це  відбувається  тому,  що  під  одним  дахом  старші  та  молодші

існували  духовно  відокремленими  один  від  одного.  У  дорослих

свої  справи,  турботи,  інтереси,  радощі  та  печалі,  у  дітей  —  свої.

За  такого  характеру  спілкування  діти  не  знають  власних  батьків

такими,  якими  їх  бачать  колеги  по  роботі,  друзі,  знайомі.  Те,

що  має  бути  прикладом  у  старших,  залишається  поза  полем  зору

підлітків.  Зате  саме  перед  ними  частіше,  ніж  перед  будь-ким,  ви -глядають  запальними,  незадоволеними  тією  чи  іншою  невдачею.

Підлітку,  що  особливо  жадібно  тягнеться  до  всього  радісного,

важко  співчувати  незрозумілим  йому  тривогам  дорослих.  Він  не

є  співучасником  життя  батьків,  родини.  Він  у  сімейному  житті

залишається  наче  сторонньою  особою,  не  відчуваючи  близькості

своїх  батьків.  Так  само  інтереси  підлітка  у  такій  родині  сприйма -ються  досить  однобічно.

ОСОБЛИВОСТІ  ДРУЖБИ 

ПІДЛІТКІВ

Дружба  —  одне  із  найглибших  почуттів  серед  багатьох  люд -ських  переживань.  І  не  можна  забувати,  що  якщо  маленькій  ди -тині  можна  сказати:  «Дружи  з  Катрусею,  не  дружи  з  Оленкою»,

то  підліток  навряд  чи  безсуперечно  прийме  подібну  пораду.  Він

хоче  сам  знайти  собі  друга,  перевірити  дружбу.  І  вулиця,  тобто

місце,  де  підліток  бачить  себе  вільним  від  зайвої  вказівної  опіки,

часто стає для нього місцем перевірки своїх якостей, у тому числі

вміння  показати  себе  у  дружбі.

Підлітка гостро хвилює його положення серед ровесників. Не-задоволена  потреба  до  самоствердження  нерідко  штовхає  його  до

досягнення  мети  за  будь-яку  ціну.  Ось  тут  вулиця  може  бути  дій -сно  небезпечною,  якщо  ми  не  дізнаємось,  що  син  знайшов  тут  та -ких друзів, у середовищі яких хуліганський вчинок буде кваліфі -куватися  як  спритність  рук  чи  доведення  кмітливості.

Відома  приказка  недарма  говорить:  «Скажи  мені,  хто  твій

друг,  і  я  скажу,  хто  ти».  На  жаль,  ми  не  завжди  її  згадуємо.  Ок -ремим  батькам  не  спадає  на  думку  поцікавитися  —  чи  задоволена

їх  дитина  своїми  стосунками  з  товаришами  по  класу,  школі,  чому

вона  часом  надає  перевагу  «вуличним  знайомствам»  —  компанії

невідомих  людей.

Педагогічний  практикум  для  батьків.

АНКЕТА  ДЛЯ  БАТЬКІВ

Батькам  пропонується  дати  відповіді  на  запитання  про

свою  дитину:

1)   Чи  багато  друзів  має  ваша  дитина?

2)   Назвіть  її  найближчих  друзів.

3)   Як ви думаєте, чому ваша дитина товаришує саме з    цими

дітьми?  Що  їй  у  них  подобається?

4)   З  ким  із  друзів  вона  найчастіше  проводить  вільний  час?

5)   Ви  знаєте,  чим  вони  займаються  у  вільний  час?

6)   Де  ваша  дитина  зазвичай  спілкується  зі  своїми  товари-

шами?

7)   Назвіть  деякі теми,  які  напевно  хвилюють  дітей-підліт -ків і які ваша дитина обговорює з вами чи зі своїми дру-зями.

8)   Які  спільні  захоплення  має  ваша  дитина  та  її  друзі?

Потім  класний  керівник  знайомить  батьків  з  аналогічними

відповідями  на  запитання  їхніх  дітей.  Результати  анкетування

порівнюють  та  обговорюють.

Виступи  батьків,  висновки.

Батькам  пропонується  обговорити  ситуацію.

Ситуація  для  обговорення.

«Ніщо  мене  так  не  обурює,  як  панічне  й  огидне волання:  «Ву-личні  хлопці!».

—  Ви  розумієте,  все  було  добре,  а  потім  Серьожа  заприятелю -вав  з  різними  хлопцями  в  нашому  дворі…

—  Ці «різні хлопці» розбещують Серьожу. Серьожа тиняється

невідомо де. Серьожа з шафи взяв відріз на брюки і продав. Серьожа  прийшов  на  світанку,  і  від  нього  тхнуло  горілкою.  Серьожа образив  матір.

Тільки  зовсім  безнадійний  простак  може  повірити,  що  все  це

зробили  «різні  хлопці»,  «вуличні  хлопці».  Серьожа  —  зовсім  не

нова  марка.  Це  звичайний,  досить  набридлий  стандарт,  і  вироб -ляється  він  аж  ніяк  не  «вуличними  хлопцями»  і  не  «хлопцями

з  нашого  двору»,  а  лінивими  й  безсовісними  батьками,  вироб -ляється  зовсім  не  блискавично,  а  наполегливо  і  терпляче,  почи -наючи  з  того  часу,  коли  Серьожі  було  півтора  року.  Виробляєть -ся  за  допомогою  дуже  багатьох  найогидніших  пристосувань:  без

турботливих  лінощів,  привільного  фантазування  та  самодурства,

а    найголовніше — за допомогою непростимої безвідповідальності

й  мізерного  стану  почуття  обов’язку…»

(За  А.  С.  Макаренком.)

Запитання  до  батьків:

•  Яка  вина  батьків  у  тому,  що  Серьожа  росте  аморальною

людиною?

•  Чи  існують  шляхи  виправлення  хлопця?

•  Чи  є,  з  вашої  точки  зору,  все  ж  вина  «вулиці»  у  ганебній

поведінці  підлітка?

•  Що  б  ви  порадили  батькам  хлопця?

Підсумки  зборів.

На  завершення  сьогоднішньої  розмови  пригадаймо  слова  Ма-каренка:  «…Ви  повинні  знати,  чим  живе,  що  любить,  чого  не

любить,  що  хоче  і  чого  не  хоче  ваша  дитина.  Ви  повинні  знати,

з    ким  вона  дружить,  з  ким  грається,  і  у  що  грається,  що  читає,

як  сприймає  прочитане…

Це  все  ви  маєте  знати  завжди,  з  перших  років  вашої  дитини.

Ви не повинні раптово дізнаватися про різні неприємності та кон -флікти,  ви  повинні  їх  відчувати  і  попереджати».

Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (22.07.2013)
Переглядів: 1462 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів