Субота, 03.12.2016,  09:51



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори: Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя
Мета:  розповісти  батькам  про  те,  що  формування 
здорового  способу  життя  є одним  із  важли -вих напрямків сімейного виховання; порадити 
їм,  як  слід  розмовляти  з дитиною  про  тютю-нопаління;  проінформувати,  яку  допомогу  чи 
інфомацію вони можуть одержати в  школі.
  Коментар:  класний  керівник  дає  завдання  учням,  аналі-зує відповіді, готує лист і  пам’ятку для батьків.
Завдання  для  учнів.
Ми завжди маємо можливість навчатися на певному до-свіді.  Той  досвід,  якого  набули  ваші  батьки,  коли  були  мо -лодими,  мож ливо,  буде  цінним  уроком  для  вас.
Якщо  у  вас  є бажання,  візьміть  інтерв’ю  у ваших  бать -ків або в іншого дорослого родича, використовуючи наведе -ні нижче питання. При цьому інтерв’ю слід брати в кожно-го  члена  родини,  а відповіді  записати  на  аркуші  паперу.
Питання  для  інтерв’ю:
Хто  у  твоїй  сім’ї  розповів  тобі  про  тютюнопаління  та 
його  шкідливість,  коли  ти  був  молодим?
Скільки  тобі  виповнилося  років?
Що  саме  тобі  розповіли?
Якщо  з тобою  ніхто  не  говорив  про  куріння,  чи  хотів  би 
ти,  щоб  тобі  про  це  розповіли?  Чому?
Як  ти  вважаєш,  чи  була  ця  інформація  адекватною/ко-рисною?
Які  знання  ти  хотів  би  отримати  щодо  куріння?
У  якому  віці  ти  викурив  свою  першу  цигарку?
Це  сталося  в компанії?
Чи  думав  ти  про  шкідливість  куріння,  коли  був  моло -дим?  Чому  «так»  або  чому  «ні»?
Чи  курили  тоді  дівчата?  Як  до  цього  ставилися  хлопці?
Які  хвороби,  пов’язані  з курінням,  турбували  тебе?
Як  твої  друзі  убезпечували  себе  від  хвороб?
Якби  ти  мав  можливість  усе  змінити,  що  б ти  зробив 
по-іншому?
Лист  до  батьків
Шановні  батьки!
Наша  школа  розпочинає  нову  кампанію  просвіти  з пи-тань  тютюнопаління.
Ваша дитина отримає знання про те, що таке залежність 
від тютюну та як убезпечити себе не тільки від неї, але й  від 
хвороб,  котрі  пов’язані  з курінням.
Куріння,  поза  всяким  сумнівом,  є проблемою  для  на-шої  країни.  Молоді  люди  зазнають  ризику  набути  тютюно-вої  залежності,  вони  повинні  мати  інформацію  та  навички 
для  того,  щоб  не  розпочинати  курити  або  звільнитися  від 
цієї  шкідливої  звички.  Просвіта  з питань  тютюнопаління 
не  утримує  молодих  людей  від  куріння;  це  швидше  при-мушує  їх  розуміти  пов’язаний  із  цим  ризик  і  дозволяє  їм 
приймати  відповідальні  рішення  щодо  дилеми:  курити  чи 
не  курити.  Дослідження  показують,  що  цей  вид  навчання 
найбільш ефективний тоді, коли його проводять ще до того, 
як  молоді  люди  набули  тютюнової  залежності.
Ваша  зацікавленість  цією  діяльністю  та  її  підтримка 
були  б дуже  корисні.  Якщо  у  вас  є  якісь  питання  з при -воду  пропонованої  програми,  будь  ласка,  повідомте  мене  
про  це.
З  повагою...  ( Підпис,  ім’я  та  по  батькові  класного  ке-рівника  або  шкільного  психолога.)
Пам’ятка  для  батьків
«Як розмовляти батькам із  дитиною про тютюнопаління»
•  Простудіюйте  інформаційний  матеріал.
•  Виберіть  спокійну  ситуацію,  коли  у вас  та  вашого(ої) 
сина  (дочки)  є час  для  розмови.
•  Починайте  з легких  питань.
•  Слухайте  міркування  уважно  та  спокійно.  Запитайте 
про відчуття вашої дитини, про те, що вона думає з цьо -го  приводу,  та  вислухайте  її.
•  Спробуйте  уникнути  «нотацій»,  але  все-таки  скажіть 
про  свої  почуття  та  думки.
•  Якщо  ви  чи  ваша  дитина  почуваєтеся  незручно  під  час 
розмови,  припиніть  її  й  закінчіть  іншим  разом.
Хід зборів
Бесіда
(Можна  почати  з листа,  адресованого  батькам.)
Шановні  батьки!
Формування здорового способу життя є одним із важли -вих напрямків сімейного виховання, адже всі батьки бажа -ють, щоб їхня дитина виросла фізично й психічно здоровою, 
без шкідливих звичок. Багато в чому формування здорового 
способу  життя  залежить  від  таких  чинників:  стилю  життя 
сім’ї,  способу  організації  життя,  характеру  взаємостосун -ків  між  подружжям,  участі  обох  батьків  у вихованні,  пра-вильної  організації  вільного  часу  сім’ї,  ставлення  самих 
батьків  до  вживання  алкоголю,  куріння,  використання 
наркотичних  речовин.  Отже,  спосіб  життя  сім’ї  в  основно -му  обумовлює  й  спосіб  життя  дітей.  Численні  дослідження 
свідчать  про  те,  що  сімейні  конфлікти  між  самими  батька -ми,  батьками  та  дітьми,  засто  сування  фізичних  покарань, 
нерозуміння батьками дітей, відсутність батьківської уваги, 
підтримки  дитини —  усе  це  стає  причиною  того,  що  про-цес становлення особистості підлітка проходить важче, ніж 
зазвичай.
Загальновідомо,  що  батьки  для  різних  груп  підлітків 
і молоді  є одним  з  основних  джерел  інформації  з багатьох 
питань.  Окрім  того,  саме  до  батьків  у  першу  чергу  зверта -ються  молоді  люди  зі  своїми  проблемами  й труднощами. 
У важкій  ситуації  діти  очікують  від  ба  тьків  порад  і допомоги  з різноманітних  проблем,  тому  досить  часто  батькам 
доводиться  виконувати  функції  не  лише  дорослих  дру-зів  і вчителів,  а й  психолога,  лікаря,  довідкового  бюро  та 
«швидкої  до помоги».
Незалежно  від  того,  наскільки  самі  батьки  усвідомлю-ють  свою  роль  у формуванні  здорового  способу  життя  мо-лодого покоління, підлітки визначають досить широкий ас -пект тем, на які вони мо  жуть розмовляти з батьками. Якщо 
відкинути таку тему, як навчання й  уроки, то за статистич -ними даними найчастіше підлітки говорять із батьками про 
своє  майбутнє  (60  %–70  %),  своє  здоров’я  (55  %–65  %), 
своїх друзів (50 %–60 %), своє харчування (45 %), поведін -ку  не  тільки  в школі,  а й  на  вулиці,  у транспорті,  з незна -йомцями  (до  40  %),  а  та кож  про  стосунки  в  сім’ї  (близько 
40  %).  Не  так  часто  предметом  розмо  ви  є економічні  про-блеми  сім’ї  (24  %),  взаємини  між  хлопця  ми  та  дівчатами 
(20–25 %), статева зрілість (10 %–20 %) та інтимні стосун -ки  між  чоловіком  і жінкою  (5  %–10  %).
Свідченням  того,  що  батьки  є надзвичайно  важливим 
і впли вовим  джерелом  формування  здорового  способу  жит -тя,  є також  те,  що  36  %  10–16-річних  повністю  довіряють 
батькам  і  відверто  обгово  рюють  із  ними  будь-які  питання, 
а ще  52  %  довіряють  батькам,  хоча  деякі  питання  не  мо-жуть  обговорювати  з ними.  Таким  чином,  88  %  підлітків 
довіряють  батькам,  а це  означає,  що  довіряють  і тій  інфор -мації,  яку  вони  отримують  від  них.  Лише  12  %  респонден -тів  зазначи  ли,  що  вони  зовсім  не  довіряють  батькам.  Про 
високий  рівень  довіри  та  достатньо  відверті  стосунки  між 
підлітками  й батьками  свідчать  відповіді  понад  половини 
опитаних  10–14-річних  учнів,  які  кажуть,  що  батьки,  як 
правило,  знають,  де  й  з  ким  вони  спілкуються  ввечері.
Водночас  існують  і певні  проблеми  щодо  впливу  батьків 
на  формування  здорового  способу  життя  в неповнолітніх. 
Так, 15 % 10–14-річних відверто стверджують, що випива -ли  алкогольні  напої  в  більшій  кількості,  ніж  їм  дозволяли 
батьки; 6 % упевнені, що матір, та 6 % — що батько дозво-лили б їм випивати без будь-яких обмежень і заперечень. Ще 
по  27  %  відповіли,  що  їм  дозволили  б  випити  лише  з особ-ливої нагоди; близько 21 % не знають, як саме відреагувала 
б їхня  мати,  і така  сама  кількість  не  впевнена  щодо  бать-ківської  реакції.  Се ред  тих,  хто  ще  не  спробував  курити  на 
час  опитування,  25  %  відзна чили  такий  «стримувальний» 
чинник,  як  «мої  батьки  не  курять».  Це  другий  за  рейтин -гом  чинник  після  усвідомлення  шкідливого  впливу  звички 
курити  на  стан  здоров’я.  Крім  того,  ще  11  %  зазначили, 
що  у випадку  куріння  вони  б мали  проблеми  з батьками.
Серед  молоді  віком  10–14  років  курили  або  курять 
39,5 % респондентів. Разом із тим лише незначна кількість 
осіб засвідчує, що вони курять через конфлікт із батьками. 
Напевне,  таку  ситуацію  можна  пояснити  й тим,  що  чимала 
кількість батьків (38 %) курить у помешканні, де вони про-живають ра зом із дітьми, 70 % дітей свідчать про те, що їм 
батьки  не  дозволили  б курити  взагалі.
Можна  сказати,  що  батьки  є одним  з  основних  джерел 
отри мання  інформації  щодо  здорового  способу  життя  для 
дітей, підлітків і молодих людей. Результати соціологічних 
опитувань  засвідчують,  що  зі  збільшенням  віку  кількість 
тих,  хто  обговорює  ці  проблеми  з  батьками  та  отримує  від 
них інформацію, хоч і  незначною мірою, усе-таки знижуєть-ся.  Розглядаючи  варіанти  відповідей  на  питання:  «До  кого 
або до яких джерел ти звернувся б, якби побажав отримати 
бі  льше  інформації  про  алкоголізм,  наркоманію,  куріння?» 
залежно  від  віку  респондентів,  можна  отримати  загальну 
діаграму  цих  показ  ників.
Діаграма
Частка  молоді,  котра  звертається  до  батьків  
із  питань  алкоголіз му,  наркоманії,  тютюнопаління   
(%  по  кожній  віковій  групі)
Вплив батьків на поінформованість дітей і молоді стосов-но шкідливих звичок умовно можна поділити на три етапи:
I. 10–12 років  — етап стабільного ставлення до рекомен-дацій  батьків,  62–65  %  дітей  за  інформацією  про  шкідливі 
звички  звертаються  до  батьків.
67
II.  13–16  років —  етап  різкого  зменшення  впливу  бать-ків,  частка  дітей  зменшується  від  65  %  у 12  років  до  35  % 
у 16.
III.  17–22  роки  —  етап  повільного  зменшення  впливу 
батьків,  відсоток  потенційних  звернень  до  батьків  знижу -ється  від  32  %  у 17  років  до  19  %  у 22  роки.
0  років
10
20
30
40
50
60
70
62
64
65
58
51
40
35
32 32
25
29
21
19
11  років
12  років
13  років
14  років
15  років
16  років
17  років
18  років
19  років
20  років
21  рік
22  роки
Що  стосується  значення  одержаної  від  батьків  інфор-мації  про  шкідливі  зви чки  для  дітей,  різних  за  статтю  та 
віком,  то  у віці  10–12  років  довіра  до  інформації,  наданої 
батьками, у  дівчат падає від 71 % до 64 %, а  в хлопців зрос -тає  від 53  %  до  66  %.  Відрізняється  також  і  рівень  довіри 
до  батьківської  інформації  у віці  20–22  років,  коли  в чоло-віків  рівень  довіри  знижується  до  14  %,  а в  молодих  жі -нок  він  залишається  на  показнику  24–26  %.  Ще  одним  із 
чинників, які визначають ставлення до інформації батьків, 
є проживання: окремо чи разом мешкають батьки та дорос-лі  діти.  Так,  молоді  люди,  які  проживають  у батьківських 
сі  м’ях,  мають  намір  звернутися  до  батьків  у 46  %  випад -ках,  а  діти,  які  проживають  окремо,  тільки  у 18  %.
Очевидно,  що  сім’я  має  двосторонній  вплив  на  спосіб 
житгя  молодої  людини.  З  одного  боку,  сім’я  виступає  як 
захисний чинник, що перешкоджає появі та розвитку шкід-ливих звичок, з  іншого  — як особливий чинник, що стиму-лює  розвиток  шкідливих  звичок  у  ді  тей.
Захисні чинники сім’ї найбільшою мірою проявляються 
в то му  разі,  коли:
—  між  членами  сім’ї  існують  добрі,  відверті  стосунки;
—  виховання  дітей  передбачає  прояв  душевного  тепла, 
виклю чає  постійні  ультимативні  претензії;
—  батьки вірять у життєві успіхи дітей, проявляють ви-сокі  батьківські  очікування;
—  діти,  з одного  боку,  беруть  участь  у  прийнятті  сімей -них  рішень,  а  з  іншого —  мають  свої  власні  обов’язки  сто-совно  інших  членів  сім’ї;
—  стосунки  між  батьками  базуються  на  емоційній  вза -ємній  підтримці;
—  ставлення  батьків  до  дітей  базується  на  реальній 
зацікавле  ності,  увазі  до  їхніх  проблем  і  обмежуються  не 
тільки  розмовами,  а й  безпосередньою  участю  в різних  ас -пектах  життя  дітей.
Негативний  вплив  сім’ї  на  спосіб  життя  дітей,  насампе-ред,  пов’язаний  із  внутрішньою  кризою  сім’ї:
—  сімейною дезорганізованістю, яка призводить до того, 
що сім’я перестає вирішувати навіть елементарні проблеми 
утримання  дитини;
—  сімейними конфліктами, які є  причиною різних стре -сів  у ді  тей;
—  проявом  насилля  (фізичного,  психічного,  сексуаль-ного);
—  відсутністю  почуття  любові  та  взаєморозуміння  між 
членами  сім’ї;
—  наявністю шкідливих звичок (алкоголізму, наркома-нії  тощо)  серед  членів  сім’ї;
—  невимогливістю та непослідовністю санкцій стосовно 
про  явів шкідливих для здоров’я звичок у дітей, слабка дис-ципліна  в  сім’ї;
—  нереалізованим  очікуванням  стосовно  розвитку 
й успіхів  ди  тини.
На жаль, підлітка й навіть молоду людину дуже часто роз -глядають як «майже» дорослого, а слово «неповнолітній» уза -галі віддзеркалює у  своєму значенні певну неповноцінність.
Знання  особливостей  молодіжного  та  підліткового  віку 
може  змінити  ставлення  дорослих  до  підлітків  і,  таким  чи -
ном, зменшити деякі ризики для здоров’я, перш за все це сто-сується психологічного дискомфорту й  фізичної активності.
Спеціальні  навчальні  програми  можуть  проілюструва -ти  на  конкрет  них  життєвих  прикладах  батькам,  дорослим 
членам  сімей  їхню  відповідальність  за  спосіб  життя  дітей, 
причому  не  абстрактну  відповідальність,  а те,  як  кожний 
вчинок  дорослого,  включно  з  реакцією  на  будь-який  ди-тячий  вчинок,  може  позначитися  на  дитині.  Наприклад, 
якщо  дитина  погано  вчиться  в початковій  школі  й  батьки 
досить  спокійно  до  цього  ставляться,  то  в  старших  класах 
вони  повинні  бути  готовими  до  того,  що  дитина  повною  мі -рою відповідатиме ста  тусу «двієчника»: найімовірніше вона 
куритиме,  прогулюватиме  школу,  стане  членом  компанії 
таких  самих  «педагогічно  занедбаних»  дітей.
Головне  завдання  впливу  на  спосіб  життя  дитини  через 
батьківську  сім’ю  полягає  в  об’єктивній  інформації  про 
тенденції  в мо лодіжному  середовищі,  адже  стосовно  таких 
ризиків  для  здоров’я,  як  куріння,  алкого лізм,  наркоманія, 
саме батьки можуть стати реальним джерелом знань і вмінь 
із  приводу  попередження  ризиків.  Головною  умовою  для 
цього є наявність таких знань і вмінь, оскільки вони мають 
ці  знання  й  мають  відверті  стосунки  з  дітьми.  Цілеспрямо -ваний потік інформації щодо здорового способу життя дітей 
буде  корисним  і для  самих  батьків,  бо  він  може  вплину  ти 
й на  їхній  спосіб  життя,  а  це,  безперечно,  впливає  на  дітей 
як  найближчий  і найбільш  наочний  приклад.
Підсумок зборів
У  заключному  слові  класний  керівник  ще  раз  підкрес-лює,  що  куріння  є проблемою  в нашій  країні.  Молоді  люди 
ризикують  занедужати  раком  легень,  горла  та  ін шими  за-хворюваннями,  які  пов’язані  з курінням.  Згідно  зі  статис-тикою,  яку  надають  лікарні,  у багатьох  молодих  людей 
є тютю  нова  залежність.  Молодь  курить,  незважаючи  на 
рекомендації дорослих не робити цього. Їй необхідна інфор -мація  та  навички,  щоб  уник нути  залежності  від  тютюну. 
Багато  молодих  людей  починають  курити  в підлітковому 
віці. Батьки повинні говорити про куріння зі своїми дітьми, 
а шкі льні програми сприятимуть полегшенню виховних за-ходів.
Далі  необхідно  познайомити  батьків  із  тим,  яку  допо -могу  чи  інформацію  вони  можуть  одержати  в школі.
Шановні  батьки!
Ваш син або дочка будуть брати участь у  новій шкільній 
програмі  стосовно  тютюнопаління  та  хвороб,  пов’язаних  із 
цим.  Він  (вона)  зможуть  одержати  важливу  інформацію  та 
здобути навички для того, щоб допомогти запобігти його (її) 
захворюванню  цими  серйоз  ними  хворобами.
Дуже  важливо,  щоб  ви  допомогли  вашому  сину  (дочці) 
в його  (її)  навчанні.
Ви  можете  це  зробити  таким  чином:
—  спитайте  свою  дитину,  що  він  (вона)  дізнався(лася) 
в школі  про  куріння  та  хвороби,  пов’язані  з  ним;
—  обговоріть  ваші  відчуття  з приводу  цих  проблем;
—  уважно й спокійно слухайте, коли він (вона) хоче об -говорити  цю  проблему.
Ми  вдячні  вам  за  вашу  підтримку.
Які  питан ня  можуть  ставити  батьки  стосовно  тютюно -паління?
Вони  можуть  бути  різними,  залежно  від  віку  дитини  та 
ситуа  ції.  Зокрема,  це  можуть  бути  загальні  питання:
«Що  ти  дізнався  про  куріння  сьогодні  (на  цьому  тижні, 
під  час  навчання)?»
«Яка  інформація  з  тієї,  що  ти  почув,  є  найважливі -шою?»
«А  що  інші  учні  думають,  говорять,  відчувають  із  при-воду  цих  тем?»
«Чи  зрозумів  ти  тему?  Що  ти  вважаєш  легким  або  важ-ким?»
«Чи  можеш  ти  пояснити  інформацію?»
«Можливо,  ми  зможемо  обговорити  питання  разом  і ти 
допоможеш  мені  дещо  з’ясувати?»
«Як  ти  вважаєш,  що  важливо  знати  мені?»
«Чи  стосується  ця  інформація  тебе?»
Можуть  виникнути  й особливі  питання:
«Що  таке  куріння,  тютюнова  залежність,  які  хвороби 
розвиваються  у  зв’язку  з курінням?»
«Як  людина  набуває  залежності  від  тютюну?»
«Як  розвиваються  хвороби,  пов’язані  з курінням?»
«Як  визначити,  чи  маєш  ти  залежність  від  тютюну?»
«Як  ти  вважаєш,  що  відчуває  людина,  яка  має  тютюно-ву  залежність?»
«Що  ти  можеш  зробити  для  такої  людини?»
«Що  ти  відчуваєш  стосовно  однокласників,  які  ку -рять?»
«Чи  налякала  тебе  ситуація  з тютюнопаління?  Якщо 
так,  то  чо  му?»
Профілактика  тютюнопаління —  це  процес  взаємодії, 
взаємної  підтримки.  Саме  тому  в  цьому  процесі  найваж-ливішою  є така  форма  ро боти,  як  діалог.  Діти  потребують 
відвертого  спілкування  з батьками.  (Далі  слід  обговорити 
відповіді,  які  учні  одержали  після  інтерв’ю.)
Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (17.07.2014)
Переглядів: 2783 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2253

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів