Неділя, 11.12.2016,  01:19



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори "Сімейна демократія"

  Тема.   Сімейна демократія.

             Мета: 1.        Звернути        увагу   батьків            на        важливість      взаємопова -ги           та            взаємодопомоги        у          родині.            2.         Ознайомити   бать-ків           з         можливими   відхиленнями              у         процесі           виховання     

дітей-молодших         підлітків.       3.         Проаналізувати        стосун-ки      в         родинах          учнів.

             Коментар:     напередодні  зборів дітям  дається           завдання:        написа-ти      твір     на       тему            «Моя  сім’я»             за        наступним     приблиз-ним              планом.

План  твору

1.   З  кого  складається  ваша  сім’я?

2.   Чи  вважаєш  ти  її  дружною?  Чому?

3.   Кого  в  родині  ти  вважаєш  найближчою  тобі  людиною?

Чому?  З  ким  ти  радишся,  ділишся  думками?  Кому  в  ро-дині  можеш  довірити  свої  таємниці?  На  кого  із  своєї  ро-дини  хочеш  бути  схожим?  Чому?

4.   Як ваша родина проводить вільний час, вихідні дні? Де ви

відпочивали  минулого  літа?

5.   Хто  в  родині  контролює  твоє  навчання?  Як  часто?  Яку

участь  беруть  у  цьому  мати,  батько,  інші  члени  родини?

6.   Чи  допомагаєш  ти  батькам?  У  чому  полягає  твоя  допомога?

7.   Чи  маєш  ти  постійний  режим  дня?  Як  виконуєш  його  (ре-гулярно  чи  не  завжди)?

8.   Що  ти  ще  хочеш  сказати  про  свою  сім’ю?

ХІД  ЗБОРІВ

Бесіда.

РІВНОПРАВ’Я  У  РОДИНІ  —  

ЧИ  ІСНУЄ  ВОНО?

Протягом останнього століття змінилися не тільки кількісний

склад  сім’ї  та  її  структура.  Змінився  також  і  так  званий  «родин -ний  клімат»,  тобто  стосунки  між  подружжями,  між  батьками  та

дітьми  стали  іншими.

Ще  в  зовсім  недавні  часи  члени  сім’ї  поділялися  на  тих,  хто

уособлював  сімейну  владу,  і  тих,  хто  лише  підкорявся  їй.  У  пере -важній більшості випадків головою родини був чоловік, батько. Не

через більш високі моральні якості, переваги розуму чи характеру.

Моральний  авторитет  чоловіка  тримався  на  свідомості,  що  він  —

єдиний добувач, що в його руках зосереджені всі засоби існування.

Влада грошей, речей закріплялася законом. Згідно з ним, дружина

та  діти  ставали,  по  суті,  тим  же  майном  голови  родини.

Нині  така  родинна  ієрархія  майже  зникла.  Дослідження

родин,  проведені  сучасними  соціологами,  показали,  що  в  тепе -рішній  час  найбільш  поширені  два  типи  сімейних  відносин.  До

першого  належать  родини  із  традиційним  укладом,  де  один  із

членів  є  головою.  Але  далеко  не  завжди  головою  виявляється

чоловік,  подекуди  у    цій  ролі виступає  жінка,  старший  син.  Су -часна традиційна родина базується на моральних перевагах, яким

добровільно  підлягають  решта  членів  родини.  Таких  сімей  вия -вилося  близько  40  %.

До  другого  типу  відносилися  родини,  у  яких  встановилося

фактичне  рівноправ’я  між  подружжям  у  вирішенні  основних  сі -мейних питань. При соціологічному дослідженні такий тип відно -син  відзначився  у  60  %  сімей.

БАГАТОГРАННІСТЬ  

СІМЕЙНИХ  СТОСУНКІВ

Сімейні  стосунки  —  явище  не  однозначне.  Було  б  великою

помилкою  не  рахуватися  з  людською  психологією  —  із  звичка -ми,  традиціями,  з  почуттями,  що  виникли  на  основі  уявлень,  які

укорінились в даній родині. У той час, коли економічні та правові

проблеми  вже  віднайшли  своє  рішення,  соціально-психологічні

конфлікти активно починають виходити на перший план. Сімейна

рівність, окрім економічної та правової основи, має і свій соціаль -но-психологічний  аспект.

Учені, що досліджують стосунки в сім’ї, спробували встанови-ти  причини,  які  зумовлюють  своєрідність  психологічного  кліма -ту  сучасної  родини.  Вони  провели  опитування  батьків  та  матерів підлітків  на  тему:  «Які  обов’язки  по  дому  виконує  переважно мати,  які  батько?»  Ті  та  інші  відповіли  на  запитання  по-різному.

Дружини  залишили  на  долю  чоловіка  лише  близько  8  %  всіх  до -машніх  справ.  Чоловіки  назвали  себе  учасниками  25  %  сімейних

обов’язків. Було очевидним, що основна частина відповідальності

за  ведення  господарства,  виховання  дітей  та  інші  домашні  тур -боти  лягли  на  плечі  матері.  Але  чи  так  охоче,  як  обов’язками,

поступаються  чоловіки  своїм  правом  вирішального  голосу,  чи  за -вжди вони готові признати положення, яке реально склалося? Ні, не  завжди.  Так  і  народжується  значна  частина  гострих  сімейних конфліктів,  які,  безумовно,  виключно  негативно  впливають  на виховання  дитини.

Найперша така досить типова та поширена ситуація — не згода

батьків. Для сина чи дочки з раннього дитинства виникає безглуз-де,  недопустиме  питання:  кого  слухати?  Чиїм  порадам  віддати пріоритет?  На  чий  бік  стати?

Уявіть  собі  драму  дитини,  яка  щоденно  з  болем  спостерігає, як сваряться, завдають один одному кривди чи просто мовчать дві однаково  дорогі  та  близькі  їй  людини.

Авторитет  дорослого  відіграє  для  дитини  велику  роль.  Він  до-помагає  формуванню  поглядів  та  переконань  дитини,  сприяє  ста -новленню  її  самостійних  суджень,  виробленню  стрижневої  лінії поведінки.  Але  в  таких  випадках  батьківський  авторитет  руй -нується  і  тане  на  очах.

Дитина, яка постійно спостерігає стосунки взаєморозуміння та

взаємоповаги  між  дорослими,  ніколи  не  осягне,  не  прийме  і    не

простить  грубості,  свавілля  та  безтактовності  й  у  відношенні  до

неї  самої.  Демократичні  стосунки  між  подружжям  мають  неми -нуче  спричинити  інші,  дружні,  які  спиратимуться  не  лише  на

авторитет  влади,  але  й  на  багатство  життєвого  досвіду,  знань,  мо -ральну  та  вольову  вищість  відносин  між  батьками  та  дітьми.

ДИТИНА  —  РІВНОПРАВНИЙ 

ЧЛЕН  РОДИНИ

Ми,  батьки,  приступаємо  до  виконання  своїх  обов’язків  з    по-явою  дитини  на  світ  і  в  міру  того,  як  вона  росте,  робимо  все  це

більш  свідомо:  керуємо  нею,  вирішуємо  за  неї,  оскільки  вона 

часто стає у глухий кут перед вибором. Відомо, що дітям важко ви-рішувати  самим,  навіть  якщо  вони  непокірні  й  неначе  не  схильні

прислухатися  ні  до  чиєї  думки  (можливо,  це  прояв  слабкості  волі,

бажання  за  всяку  ціну  самоствердитися).  Здоровий  глузд  підка -зує, що з віком необхідно надавати дітям можливість приймати все

більш серйозні рішення, брати на себе все більшу відповідальність.

Це передбачає глибоке знання своїх дітей та їх нахилів, що саме по

собі  велике  достоїнство.  На  жаль,  таких  батьків  небагато.

Гарно  виховати  дітей  —  значить  виробити  в  них  звичку  вра-ховувати право оточуючих, навчити слідувати принципу: «Поводь

себе,  як  хочеш,  але  не  зловживай  свободою  на  шкоду  іншим».

Ми  часто  декларуємо,  що  надаємо  своїм  дітям  повну  свободу

думки.  Але  при  цьому  чомусь  хочемо,  щоб  їхня  думка  не  надто

відрізнялася  від  нашої.  Навіть  якщо  ми  читаємо  спеціальну  літе -ратуру  й  у  курсі  різноманітних  напрямків  педагогіки,  ми  часто

забуваємо  про  свободу  думки,  щойно  дитина  вискаже  судження,

що  не  відповідає  нашим  установкам.  І  тоді  сиплються  обвинува-чення: «Не мели дурниць!», «Думаєш, що ти розумніший за нас?»,

«Зневажаєш  наш  досвід?».  Ми  впевнено  вважаємо,  що  наш  досвід

для  дитини  кращий  у  порівнянні  з  тим,  чого  вона  може  набути самостійно, сприйме по-своєму, по-новому, з її точки зору. Переду-мова  свободи  думки  —  у  повазі  до  думки  чужої.  У  дитини,  думку якої  не  зневажають,  розвивається  розковане,  активне  мислення, що  недоступне  дитині,  яка  залякана  постійним  зупиненням  та осудженням.

ДАЙТЕ  ДИТИНІ  ПРАВО   НА  ВЛАСНУ  ДУМКУ

По  мірі  дорослішання  дітей  вислуховувати  їх  думку  особ -ливо  корисно.  Вони,  наприклад,  повинні  уявляти  собі,  що  таке

остання  світова  війна,  що  таке  фашизм  та  нацизм,  тим  більше,

що багато дітей уникають таких розмов. Або вони вразливі й    не

можуть  спокійно  сприйняти  зло  та  жорстокість  цих  понять,

або  з  інфантильності  уникають  усвідомлення  реальних  фактів

та  звідси  —  необхідності  висловити  власне  судження,  зайняти

певну  позицію.  Або  просто  їм  нудно.  У  такому  випадку  даремні

спроби  запевнити,  залишається  запастися  терпінням  та  допо -могти  дитині  подорослішати.  Що  стосується  сексуальних  тем,

можна  посприяти  їй  у    читанні  хорошої  книги.  Єдине,  що  ми

зобов’язані  здійснювати  регулярно,—  це  цензуру  над  художнім

рівнем  твору;  навіть  будучи  чисто  розважальним,  він  не  пови -нен  опускатися  до  певного  рівня,  в  противному  випадку  книга

загрожує  зіпсувати  смак  дитини.  Тут  нам  допоможуть  рецензії

в газетах та журналах. І достатньо. Більше ніякого диктату, на -дамо  дітям  граничну  свободу  вибору,  зважаючи  на  те,  що  ми  їх

правильно  виховали.

Сімейна  демократія  базується  не  лише  на  рівності  прав,  але

й  на  рівності  у  виконання  обов’язків  незалежно  від  статі,  віку  та

успіхів  у  школі.Дитина  має  відчувати  себе  активним,  постійним  учасником

родинного  життя.  І  це  прийде  до  неї,  якщо  вона  бачить,  що  сім’я

поєднана теплими, дружніми стосунками, взаємодопомогою. Важ-ко  добитися,  щоб  діти  допомагали  по  господарству,  але  якщо  ви

захворієте,  ваші  діти  будуть  утримувати  дім  у  повному  порядку

та  дотримуватись  режиму  дня.  Необхідно  настійно  та  система -тично  направляти  дітей,  оскільки  звичка  не  рахуватися  з  інши -ми  може  перетнути  кордони  сім’ї  та  стати  більш  небезпечною  та непорядною.  Щоб  попередити  зло,  недостатньо  закликати  до  від -повідальності, яку діти виявляють в «аварійному» випадку. Бать -ки  повинні  заражати  їх  особистим  прикладом,  допомагати  один

одному  долати  повсякденні  труднощі,  які  виникають,  наприклад

при  спробах  по  можливості  стабілізувати  час  їжі.  Діти,  коли  ба -чать,  що  батьки  дотримуються  певних  правил,  також  поступово

привчаються  їх  дотримуватись,  але  важливо,  щоб  це  були  саме

правила,  а  не  безкінечні  нововведення.

Не  можна  забувати,  що  дітям  потрібне  середовище  захопли -ве  та  налагоджене,  у  ньому  вони  відчувають  себе  впевненіше  та вільніше.

РОДИННІ  ТРАДИЦІЇ  ТА  МОРАЛЬНІСТЬ

Діти  полюбляють  звички  та  впорядкованість!  І  навіть  якщо через  лінощі  не  дотримуються  їх,  визнають  у  них  тверду  основу сформованої  традиції.

У  родинах,  де  батько  допомагає  мамі  по  дому,  де  батьки

ввічливі  з  бабусями  та  дідусями,  подають  приклад  у  доланні

труднощів  та  конфліктних  ситуацій,  процвітає  людяність,  гу -манність  дітей.  Вони  звикають  придивлятись,  чи  не  потрібна

комусь  допомога,  вітатися  із  старими,  поступатися  їм  місцем

у     транспорті  — все  це  стає  їх  другою  натурою,  а  не  вимученим вчинком  мимоволі.

Присутність у родині дідусів та бабусь може стати у вищій мірі

виховним  фактором,  особливо  коли  вони  досить  старі  та  хворі,

потребують особливого догляду. Дитина швидко звикає до деяких

елементів самопожертви, розуміє борг сильного по відношенню до

слабкого,  привчається  природно  відмовлятися  від  смачної  страви

на  користь  дідуся,  буде  слідкувати,  щоб  у  години  післяобідньо -го  відпочинку  крісло  було  вільним,  вважатиме  своїм  обов’язком 

збігати по лавочку для ніг, по газету, по окуляри. Навчиться допо-магати ближньому, враховувати потреби інших, поважати чужий відпочинок.

Педагогічний  практикум  для  батьків.

1.   Батькам  пропонується обговорити  ситуацію.

Ситуація  для  обговорення.

«Ще  дошкільням  Вітя  звик  до  того,  що  батьки  виконують

будь-яке  його  бажання.  За  обідом,  коли  насипали  йому  супу  в  не -велику  дитячу  тарілку,  він  капризно  питав:

—  Чому  ти  насипала  мені  суп  у  цю  тарілку?  Я  хочу  в  глибоку!…

І  мати  переливала  суп  у  глибоку  тарілку.

—  Нехай  виросте  —  зрозуміє,  що  матір  і  батька  треба  слуха-тися,—  пояснювала  мати  кожного  разу,  коли  в  дитини  з’являвся новий  каприз.

Так  само  думав  і  батько.Батьки  часто  купували  Віті  дитячі  книжки,  які  він  система-тично рвав, використовував сторінки для виготовлення паперових голубів  і  літаків.  Батько  пробував  заборонити  це,  але  хлопчик  за -стосував  і  тут  свою  випробувану  зброю:  капризи,  плач.  Мати  за -ступилася  за  сина  і  при  ньому  стала  говорити  батькові:

—  Ось  піде  в  школу,  почне  читати,  тоді  й  навчиться  берегти книжку. Навіщо забороняти те, що йому подобається? Виросте     — порозумнішає.

Коли  Вітя  став  навчатися,  батько  сказав,  що  його  треба  бу -дити  за  годину  до  початку  занять.  Але  матері  було  шкода  сина,

і    Вітя, прокинувшись майже перед самим початком занять, завж -ди  по  спішав,  забував  удома  то  книжку,  то  зошит,  а  нерідко  й  за-пізнювався.

У  вихідний  день  хлопець  спав  до  одинадцятої  години.  Він  ус-тавав пізно, довго провалявшись у ліжку, ледачий, розгвинчений,

і  чув,  як  батько  докоряв  матері  за  те,  що  вона  потурає  дитячим

капризам.  Та  батьківські  слова  його  не  зачіпали,  оскільки  він

знав,  що  мати  його  підтримає,  а  батько  кінець  кінцем  поступить -ся  матері.  Дитина  бачила,  що  мати  і  батько  часто  ставлять  йому

зовсім  протилежні  вимоги.  Отже,  когось  можна  не  слухатися,  на

чийсь  захист  можна  розраховувати.  А  якщо  це  так,  то  слухатися

краще  того,  чий  наказ  відповідає  його  власним  бажанням…»

(За  В.  О.  Сухомлинським.)

Запитання  до  дискусії:

•  Як  ви  оцінюєте  демократію  в  сім’ї  Віті?

•  У  чому  помилка  виховання  такої  дитини?

•  Чим  загрожує  непривчання  дитини  до  виконання  вимог

батьків,  слухняності?

•  Яким ви можете уявити майбутнє такого хлопчика та його батьків?

•  Чи  були  у  вашій  родині  подібні  ситуації  з  дитиною?  Як  ви

їх  вирішували?  (Обмін  батьків  досвідом.)

2.   Ознайомлення  батьків з  дитячими  творами  «Моя  сім’я», обговорення  їх.

Класний  керівник  коментує  або  зачитує  твори,  дотримуючись необхідної  тактовності,  тобто  не  називаючи  їх  авторів.

Підсумки  зборів.

Родина  —  справжній  університет  людських  стосунків.  І  нав-чання це особливо міцне та діяльне тому, що відбувається не лише

і  не  стільки  через  холодний  аналіз  розуму,  а  сприймається  чуй -ним,  чутливим  та  вразливим  дитячим  серцем,  якому  властиве  на

відміну  від  розважливої  пам’яті  нічого  не  забувати,  проносити

часом  через  все  своє  життя  спогади  про  перші  радощі,  горе,  не -справедливості  та  образи.  І  лише  здорова  напруга  волі,  почуттів,

м’язів дає людині (і дитині, й дорослому) істинне відчуття радості

життя.  Гра  та  праця,  пізнання  та  творчість,  спілкування  і  рух,

що  забарвлені  новизною,  подивом,  цікавістю,  відкриттями,—  ось

істинні  атрибути  дитинства.  І  якщо  при  цьому  нерозлучні  з  дити -ною,  підлітком  люблячі  мати  та  батько,  ми  можемо  говорити  про

щасливе  дитинство.

Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (09.07.2013)
Переглядів: 928 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2259

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів