Субота, 03.12.2016,  09:50



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори "Роль батьків у житті дитини"

  Тема.   Роль батьків  у житті дитини.

             Мета: 1.         Розширити    уявлення        батьків           про      значення        вихо-вання     в         родині.            2.         Сприяти         формуванню здорово-го     мікроклімату в         сім’ї,  товариських  стосунків        між    

дітьми та       батьками.       3.         Проаналізувати        ставлення     

батьків            до       своєї   дитини,           визначити       проблематичні         

аспекти            у         вихованні       дитини           молодшого    підліткового

віку.

ХІД  ЗБОРІВ

Бесіда.

ЯК  ДОБИТИСЯ  СЛУХНЯНОСТІ  ВІД  ДИТИНИ?

Батько  та  мати  дають  життя  дитині  та  живуть  для  її  щастя.

Найбільше щастя для батька та матері — чесне, гідне життя дітей,

їх  працелюбність,  а  в  шкільні  роки  —  старанність  у  навчанні.

Проблема  батьків  та  дітей  —  одна  із  найскладніших  у  вихо-ванні,  у  цієї  проблеми  стільки  гранів,  скільки  перед  нами  дітей.

Всі спроби сформувати виховний вплив на дитину зостануться да -ремними,  якщо  батько,  мати  не  є  тими  людьми,  які  уособлюють

моральну культуру та повноту життя дітей. Лише за такої умови,

що в батька та матері є моральне право наказувати, всі повчання,

призначені  для  дітей,  можуть  дійти  до  їх  серця,  викликати  від -повідні  почуття,  пробудити  бажання  бути  хорошим.

Наказування  з  любов’ю  оберігає  та  захищає  дитину,  вона

з    розумінням  ставиться до  вимогливості,  строгості  батька  та  ма -тері,  знає,  що  в  поведінці  недопустиме  свавілля.  Наказування  без

любові  перетворює  життя  дитини  на  кару.  І  інша  проблема:  чим

ніжніша  та  щедріша  батьківська  любов,  тим  мудрішою  та  більш

досвідченою  має  бути  воля.  Любов  без  вміння  наказувати,  керу -вати  бажаннями,  особливо  обмежувати  бажання,  перетворює  ди -тину  у  капризну,  свавільну  істоту,  на  яку  не  буде  ніякої  управи.

Неслухняність  —  у  переважній  більшості  випадків  —  порушення гармонії  любові  та  волі.

Для  дитини  є  дуже  важливим  суспільний,  сумісний  вплив, батька та матері як духовної співдружності, товариства. Любов та  дружба,  взаємна  підтримка  батька  та  матері  є  для  дитини наочним  прикладом,  який  вводить  його  у  світ  людських  сто -сунків.

БАТЬКО  Й  МАТИ  —  НЕЗАМІННІ  ВИХОВАТЕЛІ  ДИТИНИ

Батько  та  мати  повинні  доповнювати  один  одного.  Але  все  ж

найперші  витоки,  перше  найтонше  коріння  морального  розвитку

дитини  —  у  розумі,  почуттях,  душевних  поривах  матері.  Людина

у  своєму  моральному  розвитку  стає  такою,  яка  в  неї  мати,  точ -ніше,  яка  гармонія  любові  та  волі  у  її  духовному  світі.  Мудрість

материнської  любові  полягає  у  тому,  що  воля  керує  любов’ю  та

істинна  людська  любов  одухотворяє  головний  стимул  волі  —  по -чуття  відповідальності  за  майбутнє  дитини.

Громадянин,  воїн,  мужня  та  непохитна  людина,  готова  віддати

життя  за  свою  віру  та  переконання,  починається  з  відданої,  безко -рисної  та  щедрої  любові  до  матері.  Мати  не  лише  народжує,  але

і    породжує.  Вона  породжує  наше  буття,  одухотворяє  життя  духом

свого  народу,  рідним  словом,  думкою,  любов’ю  та  ненавистю,  від -даністю  та  непримиримістю.  Мати  творить  неповторну  людську

особистість  —  ось  у  чому  сенс,  мистецтво  та  майстерність  того,  що

має  назву  породження.  Завдяки  матері  ми  єдині  зі  своїм  народом.

Справжня  жінка-мати  ніжна  та  тверда,  мужня  та  безмежно

добра,  непохитна  та  дипломатична  одночасно.

Але  не  можна  заперечувати  особливої  ролі  й  особливого  місця

батька  у  вихованні  дітей.  Воно  зумовлене  його  відповідальністю.

Батько,  що  вміє  бути  відповідальним,—  справжній  чоловік;  його

воля стає силою, здатною дисциплінувати думки, почуття, пориви

дітей.  Стосунки  в  родині  історично  склалися  так,  що  праця  бать -ка,  яка  має  на  меті  турботи  про  здоров’я,  життя,  благополуччя

дітей,  стає  основою  його  моральності.

Чим  бажаніша  та  радісніша  ця  праця,  тим  чистіший,  шля -хетніший  образ  його  як  чоловіка,  батька.  Його  мужність  поля -гає  в  умінні  захищати,  оберігати  дітей  та  дружину.  Моральний

обов’язок,  моральна  відповідальність  чоловіка  вимагають  від

нього  бути  головним  годувальником  дітей  та  матері:  обставини

можуть  скластися  так,  що  у  певні  періоди  праця  матері  повинна

полягати  лише  у  вихованні  дітей.

Кожна  дитина  бажає  бачити  у  своєму  батькові  риси,  які  ство-рюють стійкі цінності — честь, гордість, достоїнство сім’ї. Пізнан-ня  моральних  багатств  у  власному  батькові  —  нічим  незамінні уроки  честі.

Інтереси батька та матері спрямовані на спільну мету: вирости-ти  дітей  фізично  та  морально  здоровими,  гідними  громадянами,

розкрити  їх  здібності  та  дати  їм  відповідну  освіту.  Але  вони  дося -гають  цієї  мети  кожен  власними  способами.  Якщо  старання  ма -тері,  насамперед,  зосереджені  на  збереженні  здоров’я  та  сил  своєї

дитини, то старання батька спрямовані на те, щоб навчити дитину

безстрашно  витрачати  їх  на  суспільну  користь.  Як  правило,  саме

батько прищеплює дітям навички, що вимагають напруження, во -льових  зусиль,  самовіддачі,  виховує  у  них  почуття  обов’язку  та

відповідальності  за  доручену  справу,  виводить  їх  інтереси  за  поріг

власного  дому.  Саме  він  у  більшій  мірі  залучає  своїх  нащадків  до суспільних  турбот.

Батько виконує роль зв’язку, який сполучає: у суспільстві він

виступає  як  носій  сімейного  начала  та  інтересу,  а  в  домі  —  як

носій  суспільного.  Цим  він  і  доповнює  матір,  але  не  замінює  її.

ОСОБЛИВОСТІ  ВИХОВАННЯ  ДИТИНИ  В  НЕПОВНІЙ  СІМ’Ї

Нерідко жінка ростить дітей без батька. Безсумнівно, це вима-гає суттєво більших зусиль, і рідко вона обходиться без сторонньої

допомоги.  У  цьому  випадку  роль  батька  має  взяти  на  себе  дідусь

чи старший брат матері, а часом і добрий приятель. Тому що дітям

конче  потрібен  зрілий  приклад  чоловічої  поведінки.

У  теперішній  час  мало  кого  із  жінок  влаштовує  просто  при -сутність  чоловіка  в  домі.  Вимоги  до  сучасного  батька  зростають рік  від  року.  Саме  батько  повинен  привчити  своїх  дітей  до  праці, праці  напруженої,  може,  інколи  навіть  ризикованої.  Він  має  до -помогти побачити цілі в житті, близькі та далекі, навчити добива-тися  задуманого.  В  домі  всі  роботи,  які  не  вимагають  спеціальної підготовки,  батько  може  виконувати  разом  із  синами.

ДІТИ  —  ЩАСТЯ,  СТВОРЕНЕ  ВАШОЮ  ПРАЦЕЮ

Прийде  час,  і  батькові  доведеться  пояснити  хлопчику  фізіо -логічні  особливості  його  організму,  привчити  до  гігієни.  А  ще  по -яснити,  як  поводити  себе  з  дівчатками,  як  заслужити  їх  повагу,

увагу,  як  берегти  їх  честь  та  достоїнство.  Ніякі  книги  не  замі -нять довірливої бесіди батька із сином, як і матері з дочкою. Адже батько може застерегти сина від повторення власних помилок, які колись  спричинили  йому  немало  страждань.

Мистецтво батьків полягає в тому, щоб, не втрачаючи авторитету, не опускаючись до недбалої фамільярності у стосунках із дітьми, вмі -ти сказати їм найнеобхідніше та бути впевненим, що тебе зрозуміють.

А  батькам,  у  свою  чергу,  необхідна  впевненість:  скрутно  буде  дорос -лим,  молодші  не  злякаються,  не  заплачуть,  а    навпаки  — приймуть на  себе  клопоти  та  піклування  про  благополуччя  отчого  дому.

Тільки  у  батьківському  вихованні  органічно  зливається  сус -пільне  й  інтимне.  У  цьому  злитті  й  полягає  гармонія  щастя.

Якщо  ви  хочете  стати  неповторною  особистістю,  якщо  ви  мрієте

залишити  після  себе  слід  на  землі  —  не  обов’язково  бути  видат -ним  письменником  або  вченим,  творцем  космічного  корабля  або

відкривачем  нового  елемента  періодичної  системи.  Ви  можете  ут -вердити  себе  в  суспільстві,  засяяти  красивою  зіркою  неповторної

індивідуальності,  виховавши  хороших  дітей,  хороших  громадян,

хороших  трудівників,  хорошого  сина,  хорошу  дочку,  хороших

батьків  із  своїх  дітей.

Творення людини — найвище напруження всіх ваших сил. Це

і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти — не тільки

і  не  стільки  джерело  щастя.  Діти  —  це  щастя,  створене  вашою

працею.  Пам’ятайте  це.

Щастя  батьківства  і  материнства  —  не  манна  небесна,  воно

не  приходить  святковим  гостем.  Воно  важке  і  вистраждане.  Воно приходить  тільки  до  тих,  хто  не  боїться  одноманітної,  багаторіч -ної  праці  —  праці  до  самозабуття.  Складність  цієї  праці  полягає в    тому,  що  вона,  ця  праця,  являє  соболю  злиття  розуму  і  почут -тів,  мудрості  й  любові.  Це  вміння,  насолоджуючись  нинішньою миттю, тривожно заглядати в майбутнє. Там, де втрачена ця муд -ра  батьківська  та  материнська  здатність,  щастя  стає  маревом.

Педагогічний  практикум  для  батьків.

Батькам  пропонується  обговорити  ситуації.

Ситуація  1.

«Андрійко  прийшов  додому  радісний,  збуджений.  Мама  була

вдома,  вона  готувала  обід  і,  як  завжди,  була  зайнятою.  «Мамо,

мамо,  мене  обрали  головою  класу!  А  у  класі  в  нас  —  27  учнів. 

І    я  тепер  за  всіх  відповідаю».  Мама  не  підтримала  розмови,  вона  по -слала  хлопчика  мити  руки,  стала  розігрівати  страву.  За  обідом  Анд -рійко декілька разів намагався продовжити розмову, але реакція була

одна: «Їж, не відволікайся, бачиш, мені ніколи».— «Нічого більше не

розкажу  тобі!»  —  сказав  Андрій  та  пішов  до  своєї  кімнати».

Запитання  до  дискусії:

•  Як  ви  думаєте,  що  відчував  Андрійко  до  мами?

•  Чому  Андрійко  образився  на  маму?

•  Якою,  з вашої  точки  зору,  мала  бути  реакція  мами  на  роз-повідь  сина  про  його  шкільне  життя?

•  Як  би  ви  вчинили  в  аналогічній  ситуації?

Ситуація  2.

«Мені  —  чотирнадцять  років.  У  мене  є  тато,  мама,  молодший

брат.  Але  кожен  у  нашій  родині  живе  сам  по  собі.  За  стіл  ми  ні -коли не сідаємо разом, а кожен їсть окремо. Ми нікуди не ходимо

всією  сім’єю,  ні  гуляти,  ні  в  кіно.  Одного  разу  ми  купили  квитки

до  цирку,  але  тато  і  мама  відмовилися  з  нами  йти.

Тато  не  пиячить,  любить  працювати,  допомагає  мамі.  Мама

також  дуже  працелюбна.  Але  як  вона  до  мене  ставиться!  Коли  я

намагаюся порадитися з нею, вона відповідає коротко: «Не знаю».

Коли  я  хочу  сама  поцілувати  маму,  вона  мене  відстороняє:  «Не

люблю  "телячих  ніжностей”».  Радитися  мені  доводиться  з  бабу сею  (мамина  мама).  Бабуся  у  мене  чудова,  вона  мене  розуміє.  Але

бабуся  старенька,  багато  у  її  житті  було  по-іншому,  а  мама  могла  б

зрозуміти  мене  краще.Я  дуже  заздрю  своїй  подрузі,  бо  в  неї  мама  зовсім  інша.  Коли я    буваю  у  них  вдома,  мама  подруги  завжди  цікавиться  моїми

справами.  Разом  ми  п’ємо  чай,  розмовляємо.  Мама  подруги  роз -повідає про себе, я — про себе, про що мрію, якою хочу стати. Ця

чужа жінка ставиться до мене з ласкою, а моя мама ні разу не на -звала  мене  донькою.  Моя  мама  дуже  нестримана,  кричить,  часто

докоряє  мені,  а  іноді  може  і  вдарити.  При  гостях  може  вилаяти,

принизити,  виставити  напоказ  мої  недоліки.  Я  дуже  ображена  на

свою  маму,  часто  плачу…»

Запитання  до  дискусії:

•  Що  ви  думаєте  про  батьків  цієї  дівчинки?

•  Чи  поділяєте  ви  їх  думку  з  приводу  виховання  дочки?

•  Якою  може  вирости  дитина,  коли  батьки  дотримуються

таких  принципів  виховання?

•  У  чому  ви  бачите  помилку  батьків?

•   Чи можна виправити цю помилку? Як, на вашу думку, мож-на  виправити  її?  (Розповіді  батьків  по  обміну  досвідом.)

•  Назвіть найголовніші, з вашої точки зору, критерії стосун-ків  батьків  та  дітей-підлітків.

Ситуація  3.

«Живе  в  одному  селі  почесний  трудівник-комбайнер.  Часто

портрети  його  вміщали  в  газетах,  одного  разу  навіть  біля  дороги

поставили  стенд  з  великим  портретом  Івана  Пилиповича  й  напи -сали:  «Ось  із  кого  треба  брати  приклад».  Був  в  Івана  Пилиповича

син, теж Іван. Любили мати й батько єдину дитину, та нерозумною

була ця любов: задовольняли всі примхи Івасика. Купували все, що

побажає дитина (так до чотирнадцяти років називали батьки сина).

А  син  відчув,  що  він  купається  у  променях  батьківської  слави,  не

зазнав  ніяких  труднощів  —  і  виріс  ледарем.  Усе  йому  діставалося

легко,  але  чим  легше  дістаються  людині  радощі  в    дитинстві  й  от-роцтві, тим менше справжнього щастя знає вона в зрілі роки    — за-думайтесь  над  цією  закономірністю,  дорогі  мати  й  батьку.

Учителі запрошували, бувало, Івана Пилиповича до школи, але

йому  все  ніколи  було  то  за  домашньою,  то  за  суспільною  роботою.

Одного  разу  сталося  нещастя:  побив  Іван  свою  однокласницю

так,  що  лікаря  довелося  викликати.  Послали  за  Іваном  Пили -повичем:  іди,  батьку,  скоріше,  нещастя  із  сином.  «Яке  нещас -тя?»    —  тривожно  запитав  батько.  Розповіли,  в  чому  річ.  Батько

полегшено  зітхнув:  «Я  думав,  з  ним  якесь  нещастя…  Ніколи  мені

зараз  у    школу  йти.  Їду  на  зліт  ударників».

Увечері  Івана  Пилиповича  все  ж  таки  вдалося  запросити  до

школи. Вислухавши схвильовану розповідь вихователя, не сказав-ши  жодного  слова,  він  прийшов  додому,  побив  сина,  пояснюючи

причину  свого  гніву:  «Щоб  мене  в  школу  більше  не  викликали».

А  наступного  дня  Іван  пішов  у  поле,  узяв  дві  жмені  грязі  й  залі -пив  очі  на  батьківському  портреті…»

(За  В.  О.  Сухомлинським .)

Запитання  до  дискусії:

•  Чи можна Івана Пилиповича, на вашу думку, назвати гар-ним  батьком?  Поясніть,  чому.

•  Назвіть  аморальні якості  хлопчика  Івана.  Які  причини  їх

формування?

•  Чи  важлива,  з  вашої  точки  зору,  у  вихованні  дитини  спів-праця  школи  та  батьків?

•  Як  ви  думаєте,  що  відчував  Іван  Пилипович,  слухаючи

розповідь учителя про його сина? Що відчує батько, дізнав -шись  про  останній  ганебний  його  вчинок?

•   Чи є, на вашу думку, шанси виправити негативні риси Іва-на-молодшого?  Як  це  можна  зробити?

•  Які  поради  ви  б  дали  батькові  хлопця?

•  З  часу  подій,  описаних  Сухомлинським,  минуло  декілька

десятиліть.  Як  ви  вважаєте,  чи  актуальні  зараз  проблеми

виховання,  яких  торкнувся  у  своїй  розповіді  видатний  пе-дагог?  Чому?

•  Чи  поділяєте  ви  думку,  викладену  у  давньому  японському

прислів’ї:  «Якщо  бажаєш  добра  своїм  дітям,  дай  їм  трохи

спізнати  і  холоду,  і  голоду»?  Обґрунтуйте  вашу  відповідь.

Підсумки  зборів.

Сьогоднішню  нашу  зустріч  хочеться  закінчити  словами  ві-домого  українського  педагога  Василя  Сухомлинського:  «Вихо -вання дітей — це віддання особливих сил — сил духовних. Лю -дину ми творимо любов’ю — любов’ю батька до матері, і     матері

до  батька,  любов’ю  матері  й  батька  до  людей,  глибокою  вірою

в     гідність  і     красу  людини.

Прекрасні  діти  виростають  у  тих  сім’ях,  де  мати  із  батько

по-справжньому  люблять  одне  одного  і  разом  із  тим  люблять

і  поважають  людей…  У  такої  дитини    —  мир і   спокій  у  душі,

стійке  моральне  здоров’я,  щиросерда  віра  в  добро,  віра  в  красу

людську,  віра  в  слово  вихователя,  чутливість  до  засобів  впливу

на  людську  душу  —  доброго  слова  й  краси».

Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (09.07.2013)
Переглядів: 3021 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2253

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів