Середа, 07.12.2016,  13:36



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори: Психологічні особливості старших підлітків
 
  Психологічні особливості старших підлітків
  Мета:  розповісти батькам про психологічні особли-вості  старших  підлітків,  про  механізми  впли-ву  на  дітей,  про  тип  контролю  дисципліни; 
довести,  що  тільки  при  цілковитій  взаємодії 
обох  батьків  можливе  повноцінне  виховання 
дитини.
  Коментар:  перед  батьківськими  зборами  класний  ке-рівник задля отримання самохарактеристики 
учнів  проводить  анкетування,  що  визначає 
рівень  їхньої  самооцінки;  «мозковий  штурм» 
учнів  класу  «Як  сформувати  в собі  відпові -дальність?»; готує пам’ятки для батьків.
Методика  вивчення  рівня  самооцінки.
Мета: виявити  рівень  загальної  самооцінки  підлітків.
Хід  роботи.  Учням  пропонують  заповнити  питальник, 
що  містить  32  судження,  з приводу  яких  можливі  п’ять 
варіантів  відповідей.  Кожну  відповідь  кодують  балами  за 
такою  схемою:
дуже  часто —  4,
часто  —  3,
іноді  —  2,
рідко  —  1,
ніколи —  0.
Судження
1.   Я  хочу,  щоб  мої  друзі  підбадьорювали  мене.
2.   Я постійно відчуваю свою відповідальність за навчання.
3.   Мене  непокоїть  моє  майбутнє.
4.   Багато  хто  ненавидить  мене.
5.   Я  не  такий  ініціативний,  як  інші.
6.   Мене  непокоїть  мій  психічний  стан.
7.   Я  боюся  видатися  невігласом.
8.   Зовнішність  інших  людей  набагато  привабливіша,  ніж 
моя.
9.   Я  боюся  виступати  з промовою  перед  незнайомими 
людьми.
10.  Я  часто  роблю  помилки.
11.  Шкода,  що  я не  вмію  говорити  з людьми  так,  як  слід.
12.  Шкода,  що  мені  не  вистачає  впевненості  у собі.
13.  Я  волів  би,  щоб  інші  люди  частіше  схвалювали  мої дії.
14.  Я  занадто  скромний.
15.  Моє  життя  марне.
16.  Багато  хто  неправильно  думає  про  мене.
17.  Мені  ні  з ким  поділитися  своїми  думками.
18.  Люди  чекають  від  мене  забагато.
19.  Люди  не  дуже  цікавляться  моїми  досягненнями.
20.  Я  трохи  соромлюсь.
21.  Я  відчуваю,  що  багато  людей  не  розуміє  мене.
22.  Я  не  відчуваю  себе  в безпеці.
23.  Я  часто  хвилююсь,  та  даремно.
24.  Я  почуваю  себе  ніяково,  коли  входжу  до  кімнати,  де вже  сидять  люди.
25.  Я  почуваю  себе  скуто.
26.  Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
27.  Я  впевнений,  що  люди  майже  все  сприймають  легше, 
ніж  я.
28.  Мені  здається,  що  зі  мною  має  статись  якась  прикрість.
29.  Мене  непокоїть  думка  про  те,  як  люди  ставляться  до мене.
30.  Шкода,  що  я не  дуже  комунікабельний.
31.  У  суперечках  я висловлююсь  тільки  тоді,  коли  впевне-ний  у  своїй  правоті.
32.  Я  думаю  про  те,  чого  чекає  від  мене  клас.
Обробка  даних.
Для  виявлення  рівня  самооцінки  потрібно  підсумувати 
бали  за  всіма  32  судженнями.  Сума  балів:
від  0  до  25 —  свідчить  про  високий  рівень  самооцінки, 
за  якого  людина,  як  правило,  не  обтяжена  «комплексом 
неповноцінності»,  правильно  реагує  на  зауваження  й рідко 
сумнівається  у власних  діях;
від 26 до 45  — свідчить про середній рівень самооцінки, 
коли  людина  рідко  страждає  від  «комплексу  неповноцін-ності»  й  лише  іноді  намагається  підлаштуватися  під  думку 
інших;
від  46  до  128  —  вказує  на  низький  рівень  самооцінки, 
за якого людина болісно сприймає критичні зауваження на 
свою  адресу,  намагається  завжди  зважати  на  думку  інших 
і часто  страждає  від  «комплексу  неповноцінності».
Пам’ятка  для  батьків  «Ваша  дитина —  підліток»
Любіть  дитину  не  за  те,  що  вона  розумна  чи  красива, 
а за  те,  що  рідна.
Головне  новоутворення  підліткового  періоду  —  відкрит-тя  своєї  індивідуальності,  свого  «я».
У  цей  час  починається  перебудова  організму —  дитина 
стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій, виника-ють  конфлікти  з ровесниками  та  батьками.
У  дітей  настає  криза,  пов’язана  з бажанням  здобути  са-мостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється 
страх  перед  невідомим  дорослим  життям.
Зростає  дух  незалежності,  який  впливає  на  стосунки 
підлітків  у сім’ї,  у  школі.
Бажання  звільнитися  від  зовнішнього  контролю  поєд -нується  зі  зростанням  самоконтролю  й початком  свідомого 
самовиховання.
Підліток  дуже  вразливий  і легко  підпадає  під  вплив  як 
позитивний,  так  і  негативний.
Дитина  має  підвищений  рівень  тривожності.
Внутрішній  світ  дитини  ще  нестабільний,  тому  батькам 
не  слід  залишати  своїх  дітей  без  нагляду.
Розширюється  коло  спілкування.
Зростає  інтерес  до  свого  тіла,  зовнішності.
З’являються  нові  авторитети.
Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших 
сприймаються  гостро  й хворобливо.
Батьків  підлітки  хочуть  бачити  як  друзів  і порадників, 
а не  як  диктаторів.
Хід зборів
Бесіда
Шановні  батьки!
Ваші  діти  вступили  в  період  ранньої  юності.  Хочу  по -знайомити  вас  із  психологічними  особливостями  ранньої 
юності.  Вони  такі:
—  формується особистісна ідентичність, відкриття влас -ного  «я»;
—  гармонізується  фізичний  і психічний  розвиток;
—  зміцнюються й удосконалюються процеси розумового 
розвитку,  мислення  набуває  особистісного,  емоційного  ха -рактеру;
—  розвивається  рефлексія,  самосвідомість;
—  самосвідомість  спрямована  в майбутнє;
—  розвивається  емоційна  сфера;
—  покращується  комунікативність,  з’являються  само-стійність,  урівноваженість,  самоконтроль;
—  спілкування  з  однолітками,  пошук  свого  «я»,  друга, 
об’єкта  любові;
—  змінюються  стосунки  з дорослими;
—  професійне  самовизначення.
Одна з головних особливостей підліткового віку  — зміна 
авторитетів  і перебудова  взаємин  із  дорослими.
«Ми  й дорослі» —  це  постійна  тема  дітей  підлітково-го  віку.  Однією  з  найважливіших  потреб  перехідного  віку 
є звільнення  від  контролю  та  опіки  з  боку  дорослих  (бать -ків,  учителів).  Сім’я —  це  найважливіший  чинник  у ви-хованні  дитини,  на  який  впливає  все  —  і виховання,  яке 
дають  їй  батьки,  і  атмосфера  в  родині.
Неабиякий  вплив  на  підлітків  має  стиль  спілкування 
з батьками.
Механізми  впливу  на  дітей.
1.   Підкріплення:  заохочення  поведінки,  яку  дорослі  вва -жають  правильною,  або  покарання  за  вчинки,  що  їй  не 
відповідають.
2.   Наслідування:  дитина  наслідує  батьків  та  інших  дорос -лих.
3.   Розуміння:  коли  батьки  знають  проблеми  дитини  й до-помагають  їй  в усьому.
4.   Рольове  взаємодоповнення.  (Сім’я,  у якій  батьки  добре 
ведуть  домашнє  господарство,  може  виростити  дитину 
ні  до  чого  не  пристосовану.)
5.   Психологічна  протидія.  (Юнак,  свободу  якого  обме-жують, може бути самостійним і, навпаки, якщо батьки 
все  дозволяють,  може  вирости  залежним.)
Тип  контролю  дисципліни.
Активність,  самостійність,  ініціатива  дитини.  Проти -лежність —  пасивність,  залежність,  сліпа  слухняність.
У  родині  не  завжди  практикується  один  і той  самий 
стиль дисципліни: батьки, як правило, більш суворі, а  мате-рі  —  м’якші.  Батько  й мати  можуть  доповнювати,  а можуть 
і нівелювати  вплив  одне  одного.
1.   Демократичний  стиль  спілкування:  найбільшою  мірою 
виховує  самостійність  дитини.  Крайні  типи  стосунків 
дають  погані  результати.
2.   Авторитарний  стиль:  викликає  в дітей  відчуження,  по-чуття  власної  незначущості.
Авторитарні  методи  пов’язані  із:
—  традиціями;
—  стосунками  на  роботі;
—  звичкою  зганяти  зло  на  дітях  через  власні  неприєм -ності;
—  розв’язанням  своїх  проблем  за  допомогою  сили.
Однак  якщо  з  маленькими  дітьми  такий  стиль  спілку -вання  може  виявитися  ефективним,  то  в підлітковому  віці 
це  вже  загрожує  конфліктами!  А  стиль  спілкування  вже 
сформувався.
3.   Ліберальний  стиль:  викликає  в дитини  почуття,  що 
батьки  байдужі  до  неї.  Послаблення  та  посилення  бать -ківського виховання призводить до формування особис -тості  зі  слабким  «я».
Перехідний  вік —  це  період  відмежовування  підлітків 
від  батьків.
Емоційний перехід — показує, наскільки важливий для 
дитини  емоційний  контакт  із  батьками.  Надмірна  любов 
шкодить,  виховує  залежність  від  батьків,  і дітям  важко 
буде  в  дорослому  світі.  Статус  «матусин  синочок»  обтяжує. 
Підлітки  бачать  розбіжність  між  словами  та  ділом  (між 
тим,  що  говорять  батьки,  родичі,  учителі,  і тим,  як  вони 
насправді  поводяться  в  житті) —  це  сприймається  гостро 
й болісно.
Чим гірші стосунки з батьками, тим ближче будуть діти 
до  однолітків  і тим  більше  вони  залежатимуть  від  них.
Діти  хочуть  бачити  батьків  друзями  й порадниками, 
тобто  їм  потрібний  їхній  досвід.  Зрозуміти  іншу  людину 
можна  тільки  за  умови  поваги  до  неї.  Слід  зазначити,  що 
і хлопчики,  і дівчатка  найчастіше  відвертіші  з матір’ю, 
аніж  із батьком,  тимчасом  як  цей  вид  спілкування  має  не-абияке  значення.
Стосунки дітей і  батьків нерівноправні. Чимало батьків, 
звикнувши  «розпоряджатися»  дітьми,  болісно  сприймають 
послаблення  своєї  влади.  А підлітки  неуважні  до  своїх 
батьків  через  свій  вік.  Особливо  важко  батькам,  тому  їм 
слід  учитися  батьківства.  Це  є наслідком  зміни  цінностей, 
оскільки в сучасному суспільстві працюють і  батько, і мати. 
Іноді  матері  заробляють  більше  від  батьків,  унаслідок  чого 
виникають  конфлікти  з  дітьми  і  в  сім’ї.  Саме  тому  батькам 
треба  вчитися  чуйності,  уважності  тощо.  І,  найголовніше, 
не  забувати  про  те,  що  повноцінне  виховання  дитини  мож -ливе лише при повній взаємодії як батька, так і матері. «Не 
думайте,  що  ви  виховуєте  дитину  тоді,  коли  розмовляєте 
з нею, або повчаєте її, або караєте її. Ви виховуєте її щоми-ті,  навіть  тоді,  коли  вас  немає  вдома»  (А.  С.  Макаренко).
Самооцінка  старшокласника  та  оцінні  здібності
Самооцінка  —  це  один  із  різновидів  оцінних  здібностей 
старшокласника.
Самооцінка  сприяє  саморозвитку  особистості  будь-якої 
людини. Нормальна самооцінка сприяє формуванню розви -неної  особистості.  Завищена  або  занижена  самооцінка  при -зводить до того, що людина не реагує на зауваження людей, 
які  її  оточують  (батьків,  учителів),  як  наслідок  недоліки 
у поведінці  можуть  перетворитися  на  звички,  від  яких  по -тім  буде  дуже  важко  позбавитися.
Головна  причина  неправильної  самооцінки  полягає  не 
в тому, що люди (старшокласники) не бачать свої недоліки, 
а в  тому,  що  навіть  за  допомогою  сторонніх  людей  вони  не 
здатні  їх  розрізнити.  Саме  тому  головне  завдання  у форму-ванні  нормальної  самооцінки  —  це  навчити  людину  бачи-ти  свої  помилки  та  недоліки,  визнавати  їх,  а також  у  міру 
можливості  й виправляти.  До  того  ж намагатися  виправля-ти  їх  постійно.
Самооцінка  — це найважливіший складник самоконтро-лю.  Самоконтроль  пов’язаний  із  самопізнанням.  Від  само -свідомості  залежать  дії  і вчинки.
Значення самооцінки учнів неабияке, оскільки чим стар-шими  вони  стають,  тим  більше  орієнтуються  не  на  думку 
інших  людей,  а  на  свою  власну.
Правильна  самооцінка  важлива  для  налагодження  нор-мальних  стосунків  учнів  із  батьками,  однолітками,  учителя-ми.  Помилки,  перебільшення  власних  можливостей  заважа-ють  правильному  розвитку  особи,  унаслідок  чого  виникають 
важко  вирішувані  особистісні  й міжособистісні  суперечності.
Питання  для  обговорення:
Що  означає  «бути  відповідальною  людиною»?
Чи  впливає  відповідальність  на  формування  самокон -тролю  та  самооцінки?
Як  сформувати  в собі  відповідальність?  (Аналіз  резуль-татів  попереднього  «мозкового  штурму»  учнів  класу.)
Навчання  є головною  працею  учнів.  Саме  тому  ця  про -блема  дуже  актуальна,  оскільки  багато  учнів  працюють 
нижче  за  свої  можливості  (занижена  самооцінка).  Деякі 
учні  вважають,  що  вчителі  занижують  рівень  їхніх  знань 
(завищена  самооцінка).  Як  ми  вже  сказали,  що  і те  й  інше 
погано.  І  завищена,  і  занижена  самооцінка  породжують 
чимало  поганих  звичок,  від  яких  надалі  буде  важко  по-збавитися.  Самооцінка  учнів  проявляється  в самохаракте-ристиці.
Самохарактеристика відображає особливості усвідомлен-ня  людиною  своїх  дій,  учинків,  уміння  оцінювати  власні 
можливості.
(Для  отримання  самохарактеристики  учнів  перед  бать-ківськими  зборами  проводять  анкетування,  що  визначає 
рівень  самооцінки.)
На  підставі  отриманих  результатів  батькам  дають  за -гальні  та  індивідуальні  рекомендації.
Загальні  рекомендації  батькам
Необхідно:
створювати  «ситуацію  успіху»;
піднімати  учнів  в  їхніх  власних  очах;
хвалити  учнів  навіть  за  невеликий  успіх.
Інфантилізм  (психологічний  тренінг)
Інфантилізм  (від  латин.  infantilis  —  дитячий) —  пата-логічне  відставання  людини  в розвитку,  яке  виявляється 
у збереженні в дорослому віці фізичних та інтелектуальних 
рис,  властивих  дитячому  вікові.
Термін  вживають  як  щодо  фізіологічних,  так  і щодо 
психічних  явищ.
У  переносному  значенні  інфантилізм  (як  дитячість)  — 
це  прояв  наївного  підходу  в  побуті,  у політиці  тощо.
Сучасна  проблема  юнаків  і  дівчат  полягає  в тому,  що 
більшість  із  них  не  здатні  дотримуватися  своїх  слів  й за -надто  легковажно  ставляться  до  власних  обіцянок.
У  старших  класах  при  недотриманні  режиму  спочатку 
проводять загальну індивідуальну бесіду й тільки в  тому разі, 
коли учні знову не виконують вимог, про провину повідом-ляють  батьків.  Таке  розв’язання  проблеми  дозволяє  учням 
формувати  самостійність  і  відповідальність  за  свої  вчинки.
Однак  найчастіше  учні  дуже  легко  дають  обіцянки,  за-здалегідь  знаючи,  що  не  виконають  їх.
Погано  те,  що  така  поведінка  стає  для  молоді  звичкою. 
Надалі  ця  необов’язковість  може  призвести  до  серйозних 
проблем —  і не  лише  в  школі,  але  й у  житті.
Така  поведінка  характерна  не  тільки  для  школи,  але 
й для  дому.
Ця  необов’язковість  має  конкретну  назву —  інфанти-лізм.
І  це  означає,  що  самосвідомість  учнів  «застрягла»  на 
рівні  5–7-го  класу.  Причиною  цього  найчастіше  є те,  що 
в середній  школі  майже  всі  проблеми  таких  дітей  вирішу-ють батьки та вчителі, наслідком чого і є споживацьке став-лення з  боку молоді. Ні за що не треба відповідати, будь-які 
проблеми  будуть  розв’язані,  не  треба  дотримуватися  слова, 
даного  іншим.
Знімається  відповідальність  за  провину  учнів.  Саме  це 
й призвело до того, що молоді люди не можуть тримати сво-го  слова,  вони  до  цього  просто  не  привчені.
Варіантів  виходу  із  цієї  ситуації  небагато:
—  або  про  кожну  провину  (порушення  загальноприй-нятих  правил)  повідомляти  батькам,  оскільки  дисципліни 
слід  обов’язково  дотримуватися;
—  або  проводити  роботу  щодо  виховання  в  молоді  вмін -ня  відповідати  за  свої  вчинки,  тобто  батьки  повинні  самі 
навчитися  дотримуватись  своїх  обіцянок  і  доводити  справу 
до  кінця;  про  жодні  потурання  не  може  бути  й мови.
Інакше батьки ризикують отримати цілковиту непокору 
з боку  своїх  дітей.
Слід  зазначити,  що  в тому  разі,  коли  батьки  самі  роб-лять  помилки,  спілкуючись  із  дітьми,  вони  повинні  вміти 
визнавати  власну  провину,  а часом  і вибачатися  перед  сво-єю  дитиною,  незважаючи  на  самолюбство.
Уміння  батьків  визнавати  свої  помилки  так  само  вчи -тиме  їхню  дитину  багатьох  речей,  оскільки  перед  її  очима 
завжди  перебуватиме  позитивний  приклад.  Позитивний 
приклад  із боку  своїх  батьків —  один  із  найкращих  чин-ників  виховання.  Бажаю  вам  злагоди  та  взаєморозуміння 
у сім’ї!
Підсумок зборів
Наприкінці  зборів  класний  керівник  ще  раз  підкреслює 
важливість  обговорюваної  проблеми  й  пропонує  батькам  не 
забувати про те, що кожний підліток є  носієм неабиякої му -дрості,  а їхнє  завдання  —  пізнати  цю  мудрість  і використо-вувати  її  задля  взаємного  духовного  зростання!
Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (17.07.2014)
Переглядів: 2498 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2257

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів