Субота, 03.12.2016,  20:42



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Години спілкування [32]
Сценарії свят [107]
Методичні орієнтири [26]
все для методичної роботи класного керівника
Тести, опитувальники [13]
Виховні години, тренінги [55]
Бесіди із безпеки життєдіяльності учнів [66]
Робота з батьками [47]
Літній оздоровчий табір [47]
Методичні та практичні поради для проведення оздоровлення дітей в літніх таборах
Правове виховання [3]
Творчі ігри [7]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Класному керівнику » Робота з батьками

Батьківські збори: Одвічна проблема поколінь
 
   
  Мета:  обговорити  з  батьками  проблеми  розвитку 
індивідуальності підлітків; сприяти взаєморо -зумінню  батьків  та  учнів,  умінню  долати  кон-фліктні  ситуації  в системі  «учень —  батьки»; 
стимулювати  потребу  батьків  в  емоційному 
контакті  з  дітьми;  сприяти  осмисленню  бать-ками  конфліктної  ситуації  та  шляхів  виходу 
з неї.
  Коментар:  класний  керівник  аналізує  анкети  учнів  «Чи 
конфліктна  ви  особистість»,  анкети,  питаль-ники для учнів і батьків, пам’ятки для батьків, 
оформлення.
  Форма 
проведення:
  зустріч батьків і  дітей.
 Оформлення:   афоризми на дошці.
«Старі  люди  мають  право  повчати,  ра -дити.  Умій  шанувати  це  моральне  право».
В.  О.  Сухомлинський
«Майже  завжди  доводиться  шкодувати, 
що  сварка  не  була  припинена  на  початку».
Л.  М.  Толстой
«У  кожного  часу  свої  пісні».
Російське  прислів’я
«Стосунки  батька  й  сина —  річ  непро-ста,  і  щоб  їх  налагодити,  потрібно  чимало 
зусиль  з обох  боків».
Дж.  Олдридж
Анкета  для  учнів  і батьків
Продовжте  речення:
Конфлікт —  це...
Причиною  конфлікту  може  бути...
Для  того  щоб  уникнути  конфлікту,  потрібно...
Дітям
Закінчи:
1.   Я люблю, коли вдома _____________________________
2.   Мені подобається, коли батьки _____________________
3.   Я не люблю, коли мама ___________________________
4.   Я любив би вас ще більше, якби ви _________________
5.   Найголовніше  в  сім’ї  ____________________________
Батькам
Закінчіть:
1.   Я люблю, коли вдома _____________________________
2.   Мені подобається, коли син (дочка) __________________
3.   Я не люблю, коли син (дочка) ______________________
 4 .   Я   п и ш а в с я   б и   с в о ї м и   д і т ь м и   щ е   б і л ь ш е  ______________
5.   Найголовніше  в  сім’ї  _______________ ______________
Чи  знаємо  ми  одне  одного?
Питальник  для  дітей
1.   Назви  улюблене  виховне  висловлювання  своїх  батьків 
2.   Улюблений колір мами (тата) ______________________
3.   Улюблений актор мами (тата) ______________________
4.   Улюблений співак мами (тата) ______________________
5.   Улюблена страва мами (тата) ______________________ _
6.   Улюблений вид спорту мами (тата) __________________
7.   Чи знаєш ти друзів батьків? _______________________
8.   Що твої батьки цінують у людях? ___________________
Чи  знаємо  ми  одне  одного?
Питальник  для  батьків
1.   З  якими  ласкавими  словами  звертається  до  вас  ваша 
дитина?  _______________________________________
2.   Улюблений  колір  дочки  (сина)  ____________________
3.   Улюблений актор дочки (сина) _____________________
4.   Улюблений  співак  дочки  (сина)  ___________________
5.   Улюблена  страва  дочки  (сина)  ____________________
6.   Улюблений  вид  спорту  дочки  (сина)  _______________
7.   Чи знаєте ви друзів своїх дітей? ____________________
8.   Що ваші діти цінують у людях найбільше?___________
Пам’ятка  для  батьків
«Як  поводитися  в  конфліктній  ситуації»
Перед тим як вступати в  конфліктну ситуацію, подумай-те,  який  результат  від  цього  ви  хочете  одержати.
Переконайтеся в тому, що цей результат для вас справді 
важливий.
У  конфлікті  визнавайте  не  тільки  свої  інтереси,  а  й  ін -тереси  іншої  людини.
Дотримуйтеся  етики  поведінки  в конфліктній  ситуації, 
розв’язуйте  проблему,  а  не  зводьте  рахунки.
Будьте  рішучі  й  щирі,  якщо  переконані  у своїй  правоті.
Спробуйте  почути  доводи  свого  опонента.
Не  принижуйте  й  не  ображайте  іншу  людину,  щоб  по -тім  не  згоряти  від  сорому  при  зустрічі  з  нею  і не  мучитися 
каяттям.
Будьте  справедливі  й чесні  в  конфлікті,  не  жалійте 
себе.
Умійте  вчасно  зупинитися.
Дорожіть  власною  повагою  до  самого  себе,  зважившись 
іти  на  конфлікт  із  тим,  хто  слабший  за  вас.
Анкета  для  учнів  «Чи  конфліктна  ви  особистість?»
1.   Уявіть,  що  в громадському  транспорті  починається  су-перечка.  Що  ви  зробите:
а)     не  буду  втручатися  у сварку;
б)    можу  втрутитися,  підтримати  того,  хто  правий;
в)     обов’язково  втручуся  й буду  обстоювати  власну  точ -ку  зору.
2.   На  зборах  у класі  критикують  старосту  або  членів  ради 
школи  за  допущені  помилки.  Ваша  поведінка:
а)     ніколи  не  критикую;
б)    критикую залежно від особистого ставлення до нього 
чи  до  них;
в)     завжди  критикую.
3.   Класний керівник пропонує план роботи, який здається 
вам  нераціональним.  Ваша  поведінка: 
а)   запропоную  свій  план,  який  вважаю  кращим:
б)    боюся  критикувати  вчителя;
в)     обстоюватиму  свій  план,  якщо  мене  підтримають 
інші  учні.
4.   Чи  любите  ви  сперечатися  з  однокласниками:
а)     тільки  з тими,  хто  не  ображається;
б)    так,  але  тільки  з принципових  питань;
в)     сперечаюся  з усіма,  незважаючи  на  осіб.
5.   Хтось  намагається  пролізти  вперед  вас  без  черги:
а)     обурююся  подумки;
б)    і  я не  гірший,  теж  намагаюся  пролізти  без  черги;
в)     відкрито  висловлюю  своє  незадоволення.
6.   Ваш  однокласник  виступає  на  конференції.  Робота  ці -кава,  але  в ній  є помилки.  Ваша  думка  вирішальна:
а)      скажу  про  позитивні  й негативні  моменти  роботи;
б)    відзначу позитивні моменти й  запропоную їх доопра -цювати;
в)     будь-що-будь  критикуватиму.
7.   Розраховуючись  у  крамниці,  ви  бачите,  що  вас  обраху -вали:
а)     йду,  проковтнувши  образу;
б)    попрошу  ще  раз  перерахувати  куплене;
в)     я  це  так  не  залишу.
8.   Ви  сперечаєтеся  з  батьками  і переконуєтеся,  що  батьки 
праві:
а)     батьки  завжди  праві,  тому  ніколи  з  ними  не  спере-чаюся;
б)    визнаю  свою  помилку  й  прошу  вибачення;
в)     продовжую  доводити  свою  правоту,  навіть  якщо  це 
не  так.
Підрахуйте  свої  бали:  а)  4  бали,  б)  2  бали,  в)  0  балів.
24–38  балів.  Ви  не  любите  конфлікти!  Якщо  вступаєте 
в суперечку,  то  завжди  думаєте  про  те,  як  це  може  позна-читися  на  стосунках  з  іншими  людьми.
9–23  бали.  Ви  наполегливо  обстоюєте  свою  думку,  не-зважаючи  на  те,  як  це  позначиться  на  стосунках  з іншими 
людьми.
8  балів  і менше.  Ви  навмисне  шукаєте  привід  для  су -перечки, критикуєте інших із  вигодою для себе. Ви любите 
нав’язувати свою думку всім, навіть якщо не праві; завжди 
шукаєте  довкола  себе  винних  людей.  Сварка  —  це  ваша 
улюблена  розвага.
Хід зборів
Бесіда.
Шановні  батьки!
Ваші діти  — учні 10 класу. Вони перебувають на фініш-ній  прямій,  яка  приведе  їх  до  закінчення  школи  й вступу 
у велике  життя.  Що  ж слід  зробити  для  того,  аби  діти,  на-вчаючись у 10–11 класах школи, змогли утвердитися у сво -їх  знаннях,  майбутньому  професійному  виборі?  Що  слід 
зробити  для  того,  аби  це  самоствердження  було  успішним, 
без драм і  страждань для самого учня і  людей, які його ото-чують?
Доки  дитина  не  досягла  підліткового  віку,  батьки  ви -рішують,  що  для  неї  краще,  як  вона  повинна  поводитись 
у тій  чи  іншій  ситуації.  Зі  вступом  у  підлітковий  вік  у  ди-тини  виникають  закономірні  питання:  «Чому  я  повинна  їх 
слухати?»,  «Чому  вони  мають  бути  завжди  праві?».  Таким 
чином,  батьки  повинні  розуміти,  що  це  не  протест,  що  це 
період  пошуку  себе,  цілей,  звичок,  думок,  переконань.
Дитину  не  можна  змусити  робити  щось  просто  так.  Для 
цього  потрібні  розумні  й переконливі  аргументи.  Якщо  та-ких  аргументів  немає,  між  батьками  й дітьми  виникають 
непорозуміння,  діти  чинять  опір  аргументам  батьків.  При -чиною  цього  може  бути:
1.   Відсутність  авторитету  батьків  в очах  дитини.
2.   Розбалуваність  дітей  змалку.  Дитина  відразу  перестає 
слухатися,  коли  їй  висувають  вимоги,  яких  раніше  не 
було.
3.   Конфлікти між батьками. Конфліктність у  характері са-мих батьків, яка може істотно вплинути на становлення 
характеру  дитини  та  на  її  самоствердження.
Для  того  щоб  дитина  могла  самоствердитися  й досягти 
успіхів  у дорослому  житті,  батьки  повинні:
—  реалістично  оцінювати  її  успіхи  й  досягнення;
—  конструктивно  критикувати,  пропонуючи  шляхи 
розв’язання  проблеми;
—  бачити  й позитивно  оцінювати  будь-які  успіхи  дити-ни  на  шляху  до  мети;
—  підтримувати  дитину  морально  й матеріально  (необ -хідні  книги,  спортивна  форма,  музичні  інструменти,  слов -ники  тощо);
—  щиро  радіти  її  перемогам  і досягненням;
—  не  лаяти  її,  якщо  щось  не  вдалося;
—  вірити  в успіх  і вселяти  цю  віру  дитині.
Аналіз анкетування учнів
Далі  класний  керівник  може  запропонувати  послухати 
лист  учениці  11  класу,  опублікований  у газеті:  «Скільки 
себе  пам’ятаю,  я  завжди  конфліктувала  з  батьками.  На -чебто  й  не  сварлива,  а маленькі  сварки  все  одно  були.  Ну 
чому  дорослі  нас  не  розуміють?  Напевно,  дається  взнаки 
різниця  у  віці,  виховання.  Я  хочу  покласти  цю  річ  так, 
а мама —  інакше;  я хочу  піти  прогулятися,  а  мамі  треба 
поспілкуватися;  я  не  хочу  робити  уроки  (з  якихось  своїх 
особистих причин), а мама лає за неробство. З  боку старших 
завжди виникають якісь перешкоди, заборони на шляху до 
дій,  до  прояву  ентузіазму.  “Мені  на  дискотеку  треба  бігти, 
до  друзів”,—  кажу  я мамі,  а вона  цього  не  розуміє:  там,  на 
її  думку,  одна  розпуста,  алкоголь  та  наркотики.
А  дитині  б —  танці  до  упаду  та  увага  з боку  протилеж-ної  статі.  Вона  ж усе  одно  туди  потрапить,  навіть  обманом, 
проте  всі  умовляння  спричиняють  скандал.  Навіщо  все  це 
потрібно?
Батьки  хочуть  самоствердитися  в очах  свого  чада,  дати 
йому  гідне  виховання,  але  дитина  навряд  чи  це  зрозуміє. 
А тут  іще  перехідний  вік  навалився,  гормони  розходилися, 
на  обличчі  прищі.  Скрізь —  проблеми.
Старше покоління весь час критикує нас, молодих: “Ось 
ви такі-сякі, нічого не вмієте, ледарі. Ось ми у  ваші роки...” 
І це  все  замість  того,  щоб  підтримати,  сказати  ласкаві  сло-ва,  допомогти.  Краще  “давити”  на  психіку,  “забивати”  сво -їм  авторитетом,  а  потім  думати:  «Ну  що  я зробив  не  так? 
Чому  моя  дитина  погано  вчиться?  Чому  веде  сибаритський 
спосіб  життя?  Чому  вона  стала  наркоманом?  «  А  тому  що 
стрижень  ламається,  іржавіє,  і  рідні  люди  стають  найлю -тішими  ворогами.  А треба  вчитися  поступатися  один  одно-му,  вчитися  прощати.  Адже  ми  люди,  ми  вміємо  говорити. 
Отже, треба говорити вголос, бо часто саме через недомовки 
виникає  нерозуміння.
Безперечно,  слухати  поради  старших  треба,  у них  вели-кий  життєвий  досвід,  але  ж вони  не  будуть  жити  за  тебе, 
у кожного  своя  голова  на  плечах.  І  скільки  б  не  стверджу-вали,  що  треба  вчитися  на  чужих  помилках,  насамкінець 
навчишся  тільки  тоді,  коли  помилишся  сам.  З  часом  усе 
минеться:  і печаль,  і смуток.  Ти  виростеш,  зрозумієш,  що 
дорожчих  за  матір  і батька  немає  нікого.  Згадаєш,  яким 
пустуном  ти  був,  скільки  нервів  їм  зіпсував,  та  буде  вже 
пізно,  вже  нічого  не  зміниш.
Отож  думай  про  свої  вчинки  (іноді  не  дуже  хороші), 
думай про близьких тобі людей, піклуйся про них. Життя 
пролетить, мов одна секунда, з’являться свої діти, почнуть 
влаштовувати  тобі  різні  «приємності»,  а ти  називатимеш 
їх максималістами й неробами. Ось тоді ти й згадаєш свою 
молодість  і всі  свої  проблеми,  а  може,  й  не  згадаєш,  дово-дячи своїм дітям, що ти ідеальний, безгрішний і  взагалі — 
сам  Бог.  Хтозна,  що  буде  там,  у далекому  майбутньому, 
але  ж  ти  живеш  зараз,  значить,  по  можливості  повинен 
не  робити  безглуздих  помилок  сьогодні.  І взагалі,  зміни 
себе,  свою  поведінку —  і весь  світ  навколо  тебе  змінить-ся. Навіть батьки не здаватимуться тобі страшенними кон-серваторами,  а,  навпаки,  найкращими  та  найдобрішими 
людьми».
Отже,  вічна  проблема  —  це  непорозуміння  між  двома 
поколіннями.  Непорозуміння  між  «батьками»  і «дітьми» 
було  завжди,  але  найстрашнішим  є  те,  що  це  непорозумін -ня  може  викликати  конфлікт.
Як  ви  думаєте,  чому  батьки  і діти  частенько  сваряться?
Відповіді дітей: «Батькам ніколи вдумуватися в пробле-ми  дітей,  вони  відразу  починають  “виховувати”,  карати». 
Відповіді  батьків:  «Діти  не  хочуть  зрозуміти,  що  батьки 
втомилися  на  роботі,  що  в них  чимало  проблем,  і не  здо-гадуються  допомогти  їм,  заспокоїти  їх».
У ч и т е л ь.  Але  навіть  тоді,  якщо  ви  добре  знаєте  одне 
одного,  у  сім’ї  усе  одно  іноді  трапляються  сварки  й  кон -флікти. Як же їх уникнути, що треба, а що не треба робити 
в таких  ситуаціях.
Батьки  отримують  картки  з  проблемними  ситуаціями.
Ситуація  №  1
Ви  втомилися  й  погано  себе  почуваєте,  а  до  вашого  сина 
(дочки)  прийшли  друзі  прослухати  новий  диск.  Із  чого  ви 
почнете  свою  розмову?
Ситуація  №  2
Ваша  дитина  була  на  дні  народження  у друга.  Поверну-лася  додому,  і  ви  відчули  запах  алкоголю.  Якою  буде  ваша 
реакція?
Ситуація  №  3
Вас  викликають  до  школи  після  численних  зауважень 
у щоденнику  вашої  дитини.  Якими  будуть  ваші  дії?
Ситуація  №  4
Ваш  сімейний  бюджет  малий,  а  дитина  постійно  вима -гає  модні  речі.  Якими  будуть  ваші  дії?
Ситуація  №  5
Після зборів батьки повертаються додому не в дусі й  ви-магають  пояснень  від  дитини.  Вони  говорять,  що  з такими 
результатами  її  нікуди  не  візьмуть  після  школи,  а та  спо-кійно  відповідає:  «Значить,  піду  працювати».  Як  вчинити 
в такій  ситуації?
Ситуація  №  6
Батьки  подарували  гроші  своїй  дитині  з  певною  метою, 
а вона  їх  витратила,  придбавши  те,  що  їй  давно  хотілося. 
Батьки  були  обурені,  на  свою  адресу  дитина  почула  багато 
неприємних  слів.  Зрештою  вона,  грюкнувши  дверима,  пі-шла  з дому.
Ситуація  №  7
Між матір’ю та донькою протягом півроку відбуваються 
суперечки  з  приводу  того,  коли  п’ятнадцятирічна  донька 
повинна  повертатися  додому.  Мати  наполягає  на  тому,  що 
вона  має  приходити  не  пізніше  9-ї  вечора,  а  дочка  вважає, 
що  тут  узагалі  неможливі  жодні  обмеження.
Ситуація  №  8
Ви  повертаєтеся  з  роботи  додому  й уже  на  сходах  чує-те  гучну  музику,  веселощі  у вашому  будинку.  Ви  заходите 
й бачите свою дитину та її друзів, які розважаються. У кім -натах  —  цілковитий  безлад.  Ваша  дитина  дивиться  на  вас 
і каже:  «Привіт!  Ми  трохи  погуляємо.  Не  заперечуєш?»
Обговорення ситуацій
Робота  в групах  «батьки»  і  «діти».
У ч и т е л ь.  Шановні  батьки,  дорогі  діти,  візьміть,  будь 
ласка,  аркуші  й  ліворуч  напишіть  те,  що  вас  не  влаштовує 
в дітях  (батьках),  а  праворуч —  те,  що  вам  у них  подоба-ється.
Цю  роботу  виконують  колективно,  обговорюють  разом; 
можна  увімкнути  неголосну  веселу  музику,  щоб  батьки 
й діти  не  дослухалися  до  думок  одне  одного.  Робота  триває 
3  хвилини.
У ч и т е л ь. Робота завершена. Молодці, ви дуже активно 
працювали.  А  тепер  прошу  зачитати  ті  думки  дітей  і бать-ків,  що  записані  справа,  тобто  позитивні  якості.
Наші батьки люблять своїх дітей, вони дбайливі, досвід-чені,  працелюбні.  Наші  діти  розумні,  веселі,  цілеспрямо-вані,  модні.  А  мені  здається,  що  ви  все-таки  не  дуже  добре 
знаєте  одне  одного.  Не  згодні?  Давайте  перевіримо.
Батьки  і діти  працюють  за  питальником  «Чи  знаємо  ми 
один  одного?»,  кожний  індивідуально,  по  5  хвилин.  Потім 
учитель пропонує дати відповіді. Відповідають попарно ди -тина  й батьки  з однієї  сім’ї.
Учитель  тактовно  підбиває  підсумок.
Підсумок зборів
Шановні батьки, дорогі діти, підсумком усього почутого 
й побаченого  можуть  бути  висловлювання  видатних  людей 
(зачитує  висловлювання  В.  Сухомлинського,  Л.  Толстого, 
Дж.  Олдриджа).
Наш  видатний  педагог  В.  А.  Сухомлинський  в  одній 
зі  своїх  робіт,  адресованій  молоді,  розповів  таку  буваль-щину:
«У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали 
дві  матері  —  Чорнокоса  й Білокоса.  Вони  народили  синів. 
Сини  народилися  в один  день:  у Чорнокосої  матері  —  уран-ці, у Білокосої — увечері. Обидві матері були щасливі. Вони 
мріяли  про  майбутнє  своїх  синів.
—  Я  хочу,  щоб  мій  син  став  видатною  людиною,—  ка-зала  Білокоса  мати.—  Музикантом  або  письменником,  ві -домим  на  весь  світ.  Або  скульптором,  який  створив  витвір 
мистецтва, що житиме вічно. Або інженером, який побуду -вав  космічний  корабель,  що  полетить  до  далекої  зірки.  Ось 
для  чого  хочеться  жити.
—  А  я хочу,  щоб  мій  син  став  доброю  людиною,—  ска-зала  Чорнокоса  мати.—  Щоб  ніколи  не  забував  матір  і рід-ний  дім.  Щоб  любив  Батьківщину  та  ненавидів  ворогів.
За тиждень щасливі чоловіки, які стали тепер батьками, 
забрали  додому  дружин  і синів.
Минуло тридцять років. У ту саму маленьку лікарню на 
околиці  великого  міста  прийшли  дві  жінки  —  Чорнокоса 
й Білокоса.  У  їхніх  косах  вже  сріблилася  сивина,  обличчя 
були  вкриті  зморшками,  але  жінки  були  такими  ж  краси -вими,  як  і тридцять  років  тому.  Вони  впізнали  одна  одну. 
Їх  обох  поклали  лікуватися  в  ту  саму  палату,  де  три  деся -тиліття  тому  вони  народили  синів.  Вони  розповідали  про 
своє  життя.  В  обох  було  багато  радощів  і ще  більше  горя. 
Їхні  чоловіки  загинули  на  фронті.  Але,  розповідаючи  про 
своє  життя,  вони  чомусь  не  згадували  про  синів.  Нарешті 
Чорнокоса  мати  запитала:
—  Ким  же  став  твій  син?
—  Видатним  музикантом,—  з гордістю  відповіла  Біло -коса  мати.—  Він  зараз  диригує  оркестром,  який  виступає 
в найбільшому театрі нашого міста. Він користується вели-чезним  успіхом.  Невже  ти  не  знаєш  мого  сина? —  і Біло-коса  мати  назвала  ім’я  музиканта.  Так,  звісно,  Чорнокоса 
мати  добре  знала  це  ім’я,  воно  було  відоме  багатьом.  Не-щодавно  вона  читала  про  великий  успіх  цього  музиканта 
за  кордоном.
—  А  твій  син  ким  став? —  запитала  Білокоса.
—  Хліборобом.  Ну,  щоб  тобі  було  зрозуміліше —  ме-ханізатором  у селі,  тобто  і трактористом,  і  комбайнером, 
і на  тваринницькій  фермі  доводиться  працювати.  З ранньої 
весни  до  пізньої  осені,  поки  сніг  укриє  землю,  син  мій  оре 
землю і  сіє хліб, збирає врожай і знову оре землю, сіє й  зно -ву  збирає.  Живемо  ми  в селі  —  десь  кілометрів  сто  звідси. 
У сина  двоє  дітей  —  трирічний  хлопчик  і дівчинка  нещо-давно  народилася.
—  Усе-таки  щастя  тебе  обійшло,—  сказала  Білокоса.— 
Твій  син  став  звичайною,  нікому  не  відомою  людиною.
Чорнокоса  мати  нічого  не  відповіла.
Не  минуло  й дня,  як  до  Чорнокосої  матері  приїхав  із 
села  син.  Місяць  лежали  в лікарні  дві  матері,  щодня  при-їжджав до Чорнокосої матері син-хлібороб із  далекого села, 
привозив синівську посмішку, і, здавалося, мати тільки від 
тієї  посмішки  видужує.  Білокосій  матері  здавалося,  що, 
коли  до  її  сусідки  приїжджав  син,  навіть  лікарняним  сті -нам  хотілося,  щоб  мати  сина-хлібороба  швидше  одужала.
А  до  Білокосої  матері  так  ніхто  й  не  прийшов.  Минув 
місяць.  Лікарі  сказали  Чорнокосій  матері:  «Тепер  ви  аб-солютно  здорова  жінка».  За  Чорнокосою  матір’ю  приїхав 
син.  Він  привіз  декілька  великих  букетів  червоних  тро -янд.  Квіти  подарував  лікарям  і  сестрам.  Усі  в  лікарні  по-сміхалися.
Прощаючись  із  Чорнокосою  матір’ю,  Білокоса  попроси-ла  її  залишитися  з нею  на  кілька  хвилин  наодинці.  Коли 
з палати  всі  вийшли,  Білокоса  мати  із  сльозами  на  очах 
запитала:
—  Скажи,  дорога,  як  ти  виховала  такого  сина?  Адже 
ми  народили  їх  в  один  день.  Ти  щаслива,  а я...  —  і вона 
заплакала.
—  Зараз  ми  попрощаємося  і  більше  ніколи  не  побачи-мося,— сказала Чорнокоса,— тому що такого дивовижного 
збігу  не  може  бути  вдруге.  Отож  я скажу  тобі  всю  правду. 
Син,  якого  я народила  в той  щасливий  день,  помер...  По-мер,  коли  йому  й року  не  виповнилося.  А  це...  не  кровний 
мій  син,  але  рідний!  Я всиновила  його  трирічним  хлопчи-ком.  Він,  звісно,  майже  не  пам’ятає  цього.  Але  я  для  ньо -го  —  рідна  мати.  Ти  бачила  це  на  власні  очі.  Я щаслива. 
А ти  нещасна  людина,  і  я  глибоко  співчуваю  тобі.  Якби  ти 
знала,  як  я  переживала  в  ці  дні  за  тебе.  Вже  хотіла  було 
піти з  лікарні, адже кожний приїзд мого сина завдавав тобі 
важких мук. Вийдеш із  лікарні, піди до сина й скажи: його 
бездушшя  обернеться  проти  нього.  Як  він  ставиться  до  ма -тері,  так  і  його  діти  ставитимуться  до  нього.  Байдужість  до 
батька-матері  не  прощають».
Учитель. Як ви вважаєте, діти, чому так сталося? Чому 
в Білокосої  матері  виріс  байдужий  син?  Що,  можливо,  не 
так робила мати, коли її син був іще маленьким? А що треба 
робити,  щоб  діти  виросли  добрими,  чуйними,  уважними?
(Відповіді  батьків  і дітей.)
Отож,  нехай  те,  про  що  ви  всі  зараз  почули,  до -поможе  вам  зміцнити  ваші  стосунки  в сім’ї.  А ви,  
батьки, пам’ятайте: «Мудре російське слово «воспитанник» 
має  один  і той  самий  корінь,  що  й  слово  «питать».  Дити -ну  годують  не  тільки  хлібом  насущним,  але  й  духовною 
їжею».  А  дітям  я  б  хотіла  запропонувати  слова  М.  Цвєта -євої:  «Не  гнівайтеся  дуже  на  батьків,  пам’ятайте,  що  вони 
були  вами,  а ви  будете  ними».
Дякую  всім  за  участь  у дружній  зустрічі  двох  поколінь.
Категорія: Робота з батьками | Додав: uthitel (17.07.2014)
Переглядів: 1351 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2253

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 14
Гостей: 13
Користувачів: 1

uthitel

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2016

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів