Вівторок, 19.09.2017,  14:47



З думкою про учня....
Персональний сайт Кодоли Валентини Іванівни
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Методичні орієнтири [128]
даний розділ пропонує пояснення щодо застосування методів і прийомів навчання
Привітання, поздоровлення із святами [29]
Цей розділ допоможе Вам порадувати близьких і знайомих із святами.
Щоб урок був цікавішим.... [208]
Всяка всячина, в тому числі вікторини, диктанти, до уроків.
Гіперуроки [4]
Авторські розробки повних уроків
Уроки історії [23]
методичне забезпечення уроку
Уроки світової літератури [67]
методичне забезпечення уроку
Класному керівнику [405]
Класний керівник тут відшукає методичні поради, години спілкування, сценарії свят, анкети, психологічні тренінги...
Предметні тижні [36]
матеріали до проведеня предметних тижнів історії та світової літератури
Моїм учням... [160]
Все, про що ми говорили і не говорили на уроці. Все, що допоможе вам краще засвоїти матеріал і отримати відповідну оцінку
Майстер-клас [13]
методичні матеріали та план роботи майстер-класу "Мультимедійні технології в навчальному процесі"
Уроки правознавства [24]

Форма входу

Сайт існує

Кнопка сайту


Головна » Статті » Гіперуроки

Урок 2 Тема: Розвиток економіки України в середині 60-х — на початку 80-х рр. Промисловість

Тема: Розвиток економіки України в середині 60-х — на початку 80-х рр. Промисловість

Мета: Розкрити складові процесу наростання економічної кризи. Показати принципову неможливість реформування радянської моделі господарювання. Формування в учнів умінь аналізу та порівняння економічних процесів. Допомагати учням у світлі минулого краще розуміти сучасність.

 Обладнання: підручник С.В. Кульчицький “Історія України”, О.В. Гісем “Історія України”, карта «Україна у період застою (1964—1985)», атлас, учнівські сторінки

Основні поняття і терміни: реформи Косигіна, госпрозрахунок, «золота» п'ятирічка.

Презентація до уроку

 

I.  Організаційна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання

IIІ. Актуалізація опорних знань

1. У  якому  стані  перебувала  економіка  в 1950-х —  першій  половині  1960-х рр.  Назвіть  здобутки  в розвитку  промисловості.

2. Які  негативні  наслідки  мали  спроби  економічного  реформування  М.  Хрущова?

3. Чому в умовах адміністративно-командної системи соціалістична  модель  розвитку  економіки  не  піддавалася  реформуванню?

IV. Мотивація навчальної діяльності

В  умовах  політико-ідеологічної  кризи  радянської  системи  наростає  і економічна  криза.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: В чому особливості періоду «застою» в економічному розвитку УРСР?

VІ. Оголошення теми уроку

VІІ. Вивчення нового матеріалу

  • Слово вчителя

На початок 1960-х років сповільнилися темпи розвитку промисловості й сільського господарства. За 1958—1964 рр. удвічі скоротився приріст національного прибутку. Зріс розрив між попитом його реальним товарним покриттям, особливо це стосується окремих продуктів харчування. Розпочалося підвищення цін. На початку 1960-х років з'явилися елементи стагнації, явища передкризового характеру, що посилило соціальну напруженість у суспільстві.Пошуки нового механізму господарювання, який забезпечував би високу ефективність виробництва, почалися ще за М. Хрущова. Ініціатором широкої дискусії з економічних питань виступив професор Харківського інженерно-економічного інституту О. Ліберман.  У вересні 1962р. в газеті «Правда» з'явилась його стаття «План, прибуток і премія». У статті автор пропонував посилити господарську самостійність підприємств, звільнити централізоване планування від дріб'язкової опіки над фабриками і заводами. Висунута ним система базувалася на принципі: те, що вигідно суспільству, повинно бути вигідно і кожному підприємству.

Дискусія навколо пропозицій О. Лібермана вплинула на підготовку господарської реформи, що увійшла в історію під назвою «Реформи Косигіна» (за прізвищем Голови Ради Міністрів СРСР).

  • Робота в групах

Опрацювати матеріал підручника, скласти ОК, визнати риси реформ в промисловості

  • Ліквідація раднаргоспів й відновлення галузевої системи управління
  • Відновлення принципу сталості планування
  • Розширення господарської  самостійності підприємств
  • Запровадження госпрозрахунку
  • Матеріальне стимулювання
  • Фінансове кредитування підприємств
  • Робота з ОК «Економічні експерименти»

Починаючи з 1964 р. почалась на практиці перевірка і відпрацювання нових методів господарювання.

    — У 1964 р. деякі об'єднання швейної промисловості УРСР перейшли на роботу за прямими зв'язками з крамницями. Виробництво продукції залежало від її реалізації. Перші результати вселяли оптимізм. Передбачалось поширити цей досвід і на інші галузі легкої промисловості та на суміжні галузі.

    —   У 1965 р. у Львівському раднаргоспі на підприємствах машинобудівної, вугільної, приладобудівної та легкої галузей промисловості було запроваджено госпрозрахунок, змінено систему планування, поліпшено матеріальне стимулювання.

    —   У 1965 р. була апробована нова система преміювання інженерно - технічного персоналу (на 85 підприємствах) і робітників (на 90 під­приємствах).

 Позитивні результати експериментів засвідчили необхідність переходу від адміністративних до економічних методів управління господарством. Економіка, як і раніше розвивалась за п’ятирічними планами. Зокрема, знаменною стала 8 п’ятирічка, яку назвали «золотою».

  • Прийом
  • Опрацювати текст, зробити висновки про підсумки «золотої п’ятирічки» (1966-1970 рр), наскільки вони могли бути реальними.

Багато вчених вважають, що восьма п'ятирічка стала особливо успішною, відзначалася прискоренням темпів і стрімким підви­щенням ефективності виробництва, її навіть називають «золотою» п'ятирічкою, єдиною, яка була виконана. За офіційною статистикою, протягом 1966—1970 рр. випуск промислової продукції збільшився в УРСР на 50 %, причому 2/3 приросту були одержані за рахунок підвищення продуктивності праці; валова продукція сіль­ського господарства — на 16,6 %; національний дохід — на ЗО %. За п'ятирічку було збудовано 250 нових підприємств, створено єдину енергетичну систему республіки, завершилась електрифікація сіл України. Але існують і альтернативні точки зору. К. Вальтух, В. Лавровський вважають, що підсумки п'ятирічки дещо скромніші. Високі звітні цифри досягалися за рахунок прихованого підвищення оптових цін. У підсумку реформи 1960-х років швидше розладнали старий господарський механізм, ніж створили новий.

Твердження про «золоту п´ятирічку» потребує певної корекції під час аналізу розвитку народного господарства УРСР. За офіційною статистикою, середньорічні темпи приросту головних показників економічного розвитку України в 1966—1970-ті роки порівняно з 1961— 1966-ми роками не зростали, а, навпаки, знижувалися:

  • Робота з таблицею «Показники «золотої п’ятирічки»

Показники

1961—1965

1966—1970

Валовий суспільний продукт

6,9

6,7

Вироблений національний доход

7,0

6,7

Вся продукція промисловості

8,8

8,4

Капітальні вкладення

5,2

6,8

Продуктивність суспільної праці

6,4

6,1

  • Середньорічні показники темпів зростання    (за п'ятирічками, відсотки)

 

Показники

 

П'ятирічки                        

 

VIII (1966-1970)

 

IX (1971-1975)

 

X (1976— 1980)

 

XI (1981 — 1985)

 

Валовий суспіль­ний продукт

 

6,7

 

5,6

 

3,4

 

3,5

 

Національний до­хід

 

6,7

 

4,6

 

3,4

 

3,7

 

Капіталовкладення

 

6,8

 

6,4

 

2,1

 

3,1

 

Продуктивність праці

6,1

4,1

3,0

3,8

Промислова про­дукція

8,4

7,2

3,9

3,5

Сільськогосподар­ська продукція

3,2

3,0

1,6     .

0,

 

  • Перегляд відеоролика
  • Порівняти сучасне сприйняття результатів п’ятирічки й тодішніх людей.
  • Розповідь вчителя

Такими були основні риси реформи, яка, на жаль, не мала комплексного характеру. На практиці вона обмежилась промисловістю. Реформа прагнула поєднати непоєднуване: розширити самостійність підприємств і відновити всевладдя галузевих міністерств. Не діяло на практиці й матеріальне стимулювання праці. Чим краще працювало підприємство, тим жорсткіші були норми утворення фондів стимулювання.

 Таким чином, реформи були приречені — через внутрішню суперечливість і непослідовність. До того ж, вище партійне керівництво до її проведення не проявляло жодного інтересу

А після «празької весни» (1968) стримане ставлення до реформ змінилось на їх заперечення. Так, у резолюції XXIV з'їзду КПРС говорилося:
«Досвід чехословацьких подій знову нагадав про необхідність підвищувати пильність щодо підступів імперіалізму та його агентури в країнах соціалістичної співдружності, про значення послідовної боротьби проти правого опортунізму, який під виглядом «поліпшення» соціаліз­му намагається вихолостити революційну суть марксизму-ленінізму і розчищає шлях для проникнення буржуазної ідеології».

Після цього партійно-державна верхівка відмовилась від будь-яких спроб «поліпшити» соціалізм сталінського зразка. . Згортання  реформ  означало  придушення  господарської  ініціативи, повернення  всевладдя  командно-адміністративної  системи.

 Панівним  залишався  екстенсивний  шлях  розвитку  народного  господарства. Традиційний  другорядний  підхід до  розвитку  легкої  і  харчової  промисловості  викликав  постійний дефіцит  товарів  народного  споживання.  При  цьому  активно  зростала мережа закритих магазинів для партійної і радянської номенклатури. 

  • Робота в групах

У  1970—1980-х рр.  після згортання  реформ та  переходу  економіки  на  екстенсивний шлях розвитку, економічний стан республіки стає відверто кризовим.

Він  характеризується  прямою  залежністю  від  центру,  повним  ігноруванням  національних  інтересів  України.  У  республіці  насаджувався  так  званий  «азіатський  спосіб  виробництва»,  який  базувався на  «валовій  економіці»  й тотальному  підкоренні  людини  інтересам виробництва.  Україна стає своєрідним майданчиком для реалізації абсурдних безгосподарних завдань.  Детальніше про це ми дізнаємось після роботи в групах:

1 група

  • Чи виправдана була «гігантоманія?

Прикладами  непродуманої економічної  політики  були  малорентабельні  Байкало-Амурська  магістраль,  «рукотворні»  моря  на Дніпрі,  «найбільші  в  Європі»  теплові  електростанції  та  інші  гігантські  новобудови,  які  були  шкідливими  й небезпечними  для  навколишнього  середовища.  Така  «гігантоманія»  в  поєднанні  з  прихованою  інфляцією  перевищувала  вартість  таких  об’єктів

у середньому  на  25—50 %.  Це  змушувало  спрямовувати  значні  сили й кошти  на  завершення  будівництва  найважливіших  об’єктів,  залишаючи  при  цьому  низку  незавершених  довгобудів.

Значна  частина  фінансових,  матеріальних  і людських  ресурсів, спрямованих  на  освоєння  величезних  просторів  Сибіру  та  Далекого  Сходу,  викачувалися  з України.  Для  роботи  в цих  регіонах  мобілізовано  велику  кількість  найдієздатнішого  населення  республіки.  Унаслідок  цього  нині  тільки  в Тюменській  області  Російської Федерації  проживає  понад  півмільйона  українців.

  • Перегляд відеоролика про будівництво БАМу
  • Які враження отримали?

2 група

  • Чи є підстави сказати, за період «застою» Україна перетворилась на зону екологічного лиха?

За короткий період в Україні, без належного обґрунтування, за рішенням центральних і відповідно республіканських органів влади, ударними темпами без урахування геологічних особливостей місцевості було споруджено й будувалося 8 атомних електростанцій. Центральні міністерства і відомства довели концентрацію атомних електростанцій на Україні до небезпечного рівня. Ніякої необхідності в цьому з точки зору інтересів народного господарства України не було. В Україні вироблялося 21 % загальносоюзного обсягу електроенергії, причому в республіці використовувалася лише частина, а решта передавалася до сусідніх республік і експортувалася за кордон. Виручені за продаж електроенергії кошти поступали у розпорядження центральних відомств. Як правило АЕС будувалися близько від великих міст. Чорнобильська АЕС взагалі була побудована в зоні тектонічних розломів, що не відповідало жодним міжнародним стандартам. Трагедією для всього людства стала катастрофа на цій станції 26 квітня 1986 p., причиною якої були безвідповідальність можновладців та прорахунки вчених і фахівців. Вибух 4-го реактора, величезні дози радіації, одержані в перші години та дні ліквідації аварії, коштували життя і здоров'я багатьом людям. Наслідки цієї аварії негативно позначаються на здоров'ї тих, хто одержав менші дози радіації, але змушений жити в місцевостях, де радіаційний фон у десятки разів перевищує природний рівень, і споживати продукти харчування, забруднені радіонуклідами.

3 група

  • Чи можна сказати, що економіка УРСР носила однобокий характер?

Як і у попередні десятиліття, у 60-80-ті pp. Україна залишалася одним із найважливіших виробників зброї й різноманітних видів військової техніки, в тому числі найсучаснішої. В Дніпропетровську споруджений найбільший у світі завод по виробництву ракетно-космічної техніки «Південмаш», який виконував замовлення в основному союзного військового відомства.

Замовлення військовиків виконували кращі підприємства; там працювали найбільш кваліфіковані робітники, інженерно-технічні працівники, вчені; туди йшла найбільш якісна сировина і матеріали. В СРСР сформувався потужний військово-промисловий комплекс (ВПК), значна частина якого була розташована в Україні. Це був додатковий фактор централізації радянської економіки, що не знав ні національних меж, ні місцевих особливостей, ні республіканських кордонів і мав тенденцію до необмеженого розростання. Розростання воєнного сектора економіки до масштабів, не виправданих потребами оборони, здійснювалось за рахунок інших галузей виробництва і негативно позначалося на життєвому рівні населення, на розвитку соціальної сфери. На потреби армії йшло до 20% валового національного продукту (ВНП), хоча світовий досвід свідчить, що витрати понад 6% ВНП на військові потреби мають своїм наслідком економічну катастрофу.

  • Робота з підручником

Не зважаючи на ряд суперечностей, тогочасна промисловість УРСР продовжувала вражати своїми здобутками, однак на окремих напрямах. Давайте визначимо ці досягнення.

  • Робота з атласом
  • Які галузі промисловості були найбільш розвинені в 80-х роках?

й скажемо, які напрямки переважали в економіці УРСР?

VIII Узагальнення вивченого матеріалу

  •  «Діалог Сократа»

(можна змусити учня перевірити логічність та послідовність своєї позиції й визначити сферу її застосування)

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: В чому особливості періоду «застою» в економічному розвитку УРСР?

1. Деформована структура розміщення продуктивних сил. Ця структура склалася фактично ще за довоєнних п’ятирічок, коли на підставі аналізу наявних природних ресурсів союзним центром було вирішено зробити акцент на першочерговому розвитку у республіці таких галузей, як вугільна промисловість, чорна металургія, важке та електротехнічне машинобудування.

У 60–80-х роках ці галузі дістали новий імпульс, відбувся інтенсивний процес прирощення потужностей, що ще більше посилило деформації в економіці України. Ніякими аргументами не можна виправдати те, що в республіці, на яку припадало 2,6 % території Радянського Союзу, у цей час було побудовано і будувалися надалі майже 40 % атомних енергоблоків. До речі, частина з них (Чорнобильська, Хмельницька, Південноукраїнська) мали працювати не на Україну, а виробляти електроенергію для європейських країн РЕ В. Внаслідок незбалансованого розвитку господарства республіки частка галузей, що працювали на споживчий ринок, у загальному обсязі валової продукції не перевищувала 29 %, тоді як у розвинених країнах цей показник становив 50–60 % і більше. Деформації в економіці зумовили не

тільки появу товарного дефіциту, а й загострення екологічних, демографічних та соціальних проблем.

2. Катастрофічна екологічна ситуація.

Перекоси в розміщенні продуктивних сил стали причиною різкого зростання техногенного навантаження на природу, що у 6–7 разів перевищувало загальносоюзний рівень. У цей час щорічно промисловими об’єктами в атмосферу та водний басейн викидалося понад 10 млн тонн шкідливих речовин. Екологічну ситуацію в республіці ускладнювало нераціональне розширення посівних площ у сільському господарстві. Ступінь розораності території України сягав 57 %, а в степовій зоні — 73 %. Розораність безпосередньо сільськогосподарських угідь становила 80 % протии 25 % у США і 48 % у Франції. Це спричинило активізацію ерозійних процесів, через що Україна щороку втрачала до 600 млн тонн родючих ґрунтів. Катастрофічні екологічні процеси посилили гостроту демографічних проблем, оскільки питома вага населення республіки, зайнятого у галузях із шкідливими для здоров’я умовами праці, становила в Україні 53 %. У складній екологічній ситуації опинилося населення міст, адже, наприклад, третину території Львова займали промислові підприємства, у Чернівцях вироблялися майже три чверті промислової продукції області. Цей перелік екологічних негараздів України можна продовжувати.

3. Значна зношеність основних виробничих фондів.

Рівень їхньої спрацьованості в промисловості республіки збільшився від 28 % у 1961 р. до 43 % у 1985 р. Характерно, що основні виробничі фонди України зношувалися швидше, ніж загалом по країні, оскільки частка старих підприємств була вищою. А от за темпами зростання основних виробничих фондів республіка посідала 1986 р. останнє, 15 місце у Радянському Союзі.

4. Хронічне відставання за принциповими економічними показниками.

 За період від 1960 р. до 1985 р. Україна за темпами зростання загального обсягу продукції промисловості посідала 13 місце в СРСР. Не кращим був і стан сільського господарства — республіка за темпами збільшення валової продукції 1960 р. посідала 11 місце, а 1985 р. перемістилася на 13. З огляду на це, закономірним є той факт, що і за темпами зростання виробленого національного доходу за період 1980–1986 pp. Україна посідала те саме 13-те місце в Радянському Союзі. Трохи кращими були показники реальних доходів на душу населення, відповідно до яких республіка 1980 р. поділяла 12–14 місця, а 1985 р. — 5–6-те.

  • Аукціон знань

Продаємо свої знання з теми

ІХ. Домашнє завдання:

Сучасники  цієї  епохи  казали:  «Думаємо  одне,  кажемо  друге, робимо  третє».

Письмово: Поясніть,  яким  чином  цей  вислів  пов’язаний  з  економічним станом  України  в 1960—1980-х рр.

 

Категорія: Гіперуроки | Додав: uthitel (21.03.2016)
Переглядів: 580 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Матеріали Каталогу статей


[13.10.2010][Готуємось до уроків художньої культури 9 кл.]
Український рушник (1)
[13.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Р. Кіплінг "Мауглі" (0)
[14.10.2010][Уроки світової літератури]
Тема уроку: Знайомство з головними героями роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (2)
[15.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Біографія Р.Л. Стівенсона (1)
[22.10.2010][Готуємось до уроків світової літератури]
Авангардистські і модерністські тенденції в поезії XX ст. (5)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (0)
[26.10.2010][Години спілкування]
Дерево красне корінням, а людина-родом. (2)
[29.10.2010][Історія України]
Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого. Володимир Мономах. (0)
[29.10.2010][Історія України]
Гетьманщина та землі Правобережної України наприкінці XVII ст.. поч. XVIII ст. (0)
[29.10.2010][Всесвітня історія]
Тема уроку: Тріумф Грецької культури (0)
Моя візитка
Валентина Кодола

Создайте свою визитку

Пошук по сайту

Наше опитування
Що Ви шукаєте в Інтернеті
Всього відповідей: 2325

Міні-чат

Друзі сайту
Порадник: Робота в Інтернеті

[Довідник] для вчителів
[Сайт] Берездівського НВК та с. Берездів
HISTORY11
Освітній портал Освітній навігатор - навчальні матеріали для педагогів та учнів
Учительська світлиця Педагогическая мозаика.
Форум директорів
Заступник з виховної роботи
Офіційний сайт Симонівської ЗОШ 

Записник сучасного учня
Со всех сторон
Сімейна педагогіка 

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Анализ сайта онлайн

Copyright MyCorp © 2017

Каталог сайтів Push 2 Check Безкоштовний каталог сайтів